Нотатки орієнталіста. Orientalist notesвживую

Открыть в Telegram · @orientalistnotes

Факты

Последние посты

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📚22 листопада о 15:00 запрошуємо на обговорення унікальної книги «Три зорі: вибрані твори волинських караїмів», у якій дослідник Володимир Шабаровський вперше представив українські переклади вибраних статей з журналу «Karaj Awazy». У книзі можна прочитати зокрема й поезію другої половини XVII ст. від раббі Йосифа Бен Єшуа, а також публіцистику відомих караїмських культурних діячів 1920-1940-х років: Сергія Рудковського (1873-1944) та Олександра Мардковича (1875-1944). Під час зустрічі ми поговоримо про те, як у цих текстах описана караїмська історія, культура та мови?; Яким чином волинські караїми висвітлювали свої зв’язки з іншими караїмськими громадами в Криму, Польщі, Литві, Туреччині? Що ці тексти можуть розповісти про погляди тогочасних караїмів на власне походження та відносини з сусідами (українцями, поляками, євреями-рабанітами та ашкеназі)? #Крим #караїми #анонс

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼"Родючість". Декоративна таріль роботи Мамута Чурлу (1946-2025), відомого кримськотатарського майстра та наставника майстрів, заслуженого художника України. #Крим #кримські_татари #мистецтво #орьнек

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes · репост

Лекція. Кавова традиція кримських татар: історія та культурний контекст  Зустріч відбудеться у неділю 14 листопада 2026 року о 14:00 Місце проведення: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь» Культура споживання кави почала формуватися в Криму щонайменше із кінця XVI ст., на що вплинула поява перших кав’ярень в Османській імперії та Кримському ханстві. Дуже швидко цей «заморський» напій здобув велику популярність в кримськотатарському побуті, палацовій культурі й народних звичаях, ставши невід’ємною частиною культури гостинності, символом добробуту та навіть елементом дипломатичного етикету. У наступні кілька століть саме кав’ярні сприймались як атрибут «цивілізованості» поселення, виконуючи роль осередків суспільного життя. У них обмінювались новинами, слухали музику, розповідали про подорожі, вітали з весіллям, залагоджували комерційні справи, або ж займались громадською чи благодійною діяльністю. Така тривала популярність кави сформування самобутню кавову традицію кримських татар, яка віками дозволяла підтримувати родинні зв’язки і дружні відносили. Сьогодні приготування і подача кави є невід’ємним елементом етикету, гостинності, родинних зустрічей та важливих свят. За філіжанкою цього напою багато поколінь кримських татар вітають гостей, укладають угоди, відзначають весілля, планують майбутнє чи переживають скрутні часи. В 2023 р. за ініціативи ГО «Алєм» облікова карта «Кавова традиція кримських татар» була внесена Міністерством культури до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, що стало важливим кроком для охорони цього унікального культурного феномену. На лекції ми обговоримо історію та соціальний контекст кавової традиції в Криму;  — Дізнаємось в чому полягав культурний феномен тогочасної кав’ярні у міському просторі Криму; — З’ясуємо як вплинули на кавову традицію перша анексія Криму 1783 р. та депортація кримських татар 1944 р.; — і нарешті, яким чином культура продовжує об’єднувати кримськотатарську спільноту сьогодні. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Олексій Савченко — кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного музею історії України з наукової роботи. Дослідник історії та культури кримських татар, співкуратор виставки “Miras. Спадщина”, співавтор облікової карти «Кавова традиція кримських татар», як елементу нематеріальної культурної спадщини України. Зареєструватись можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/sdbbee0591673 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📚«Спомини з російсько-турецької війни 1877-1878» Ветеранська проза від Миколи Садовського-Тобілевича (1856-1933), знаменитого українського актора, театрала, громадського діяча та одного з ідеологів українського побутового театру. Ще зі школи багато говорили про його здобутки, знамениту родину (Карпенко-Карого, Саксаганського, Садовську-Барілотті) й творче оточення, але менше – про приватне життя та пережитий досвід. У юні роки він служив у царській армії, куди потрапив на початку чергової російсько-турецької війни 1877 р. Воював у 56-у житомирському полку спільно з румунськими та болгарськими військами проти Османської імперії на Балканах. Брав участь у переправі через Дунай і в боях на Шипці в Болгарії. Отримав відзнаку св. Георгія та дослужився до звання унтер-офіцера. Він згадував, що в бою не вбив жодного турецького солдата, хоча й мав на те можливість. Цікаво, що саме під кінець військової служби у Бендерах Микола Садовський познайомився з актрисою Марією Заньковецькою, із якою грав тоді у аматорському театрі. «Спомини з російсько-турецької війни 1877-1878» Миколи Садовського вперше були опубліковані у 1906 р. на сторінках Літературно-наукового вісника (згодом перевидавались у 1917 та 1933 р.). Окрім художньої цінності, цей текст сповнений роздумів про солдатський побут та тягар війни, яку Російська імперія вела силами підкорених народів для втілення чергових «геополітичних проєктів»: ✍«От і тепер: там десь далеко на сході ріками льлється знов вона (кров – авт.). А спитать для чого – ніхто не зна. В голові моїй в мить з’явились і намалювались всі ті пригоди, всі ті тяготи і невимовні муки, які терпить тепер там нещасний люд, бо пригадалась мені турецька війна…». Цілком собі не пригодницько-романтична, а деколоніальна література, у якій автор прямо пише про тогочасну трагедію України, яка «…сидячі сама в неволі, в тяжкім ярмі, виставила синів своїх недобитків визволяти далеко вільніших за себе – Болгар із турецької неволі!». Місцями у тексті трапляються мальовничі описи різних місцевостей на Балканах, серед яких знаменита Долина Троянд у Болгарії: ✍️«Ся долина через те зветься долиною троянд, що тут ростуть єдині в світі троянди, з яких добувають трояндовий олійок, який вважається дуже коштовною річчю. Місто Казанлик, що стоїть се­ред сієї долини, і єсть те місце, де виробляють сей олійок…».   І як бонус, описана могила гетьмана Івана Мазепи, на яку він випадково натрапив у церкві в Галаці:   ✍«20 квітня ми перейшли молдаванський кордон біля Бешташаки і через два тижні прийшли в Галац… Блукаючи від нудьги по місті, я зайшов у галацький собор. Роздивляючись його архитектуру та убрання, я запримітив чиюсь гробничку, на яку увійшовши не звернув навіть уваги. Гробничка стояла одиноко, мов сирітка, праворуч як увійти в церкву. Я підійшов. Роздивляюсь. Біла, невеличка, завбільшки як скриня на колесах, гробниця, з мідною дошкою зверху і навколо мідними латинськими літерами напис: "Іван Степанович Мазепа, гетьман славного Низового війська Запорожського і всеї України року божого...". Неначе хто обухом ударив мене в чоло! Я остовпів…». Загалом, дуже цікавий та змістовний текст, який доповнює портрет особистості видатного театрала і актора Миколи Садовського. #чтиво #текст #Балкани

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Цікаве видання: 📚У видавництві «Кропивництво» видали перший в історії України підручник із вивчення мови сетсвана – мови, якою послуговуються жителі країн Південної Африки. Цією мовою розмовляють жителі Ботсвани, Південно-Африканської республіки, Намібії та Зімбабве. Загалом мова сестсвана посідає важливе місце серед мов групи банту – одінєї з найбільших мовних гілок африканського континенту, що охоплює сотні мов і десятки мільйонів носіїів. Підручник «Вступ до мови сетсвана» уклав посол України у Ботсвані, кандидат політичних наук Олексій Сивак. Дизайн та верстка – Наталя Андріянова та Олена Цюцюра, коректура – Олена Цюцюра. #Африка #книга #чтиво https://krop-vo.kr.ua/blog/vidanictvo-kropivnictvo-vidalo-pershij-v-ukrani-pidruchnik-z-movi-setsvana

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🍂Яскравий колір осені, від сучасного японського художника Казуюкі Футагави. Він відомий своїми творчими експериментами з поєднанням традиційних японських технік з сучасними підходами й концепціями. Часто працює з мінеральними пігментами у фарбі, сусальним золотом, традиційними матеріалами (папером, шовком, деревом) що дає можливість передавати тонку межу між різними відтінками одного кольору. Багато його сюжетів присвячені роздумам про взаємодію людини та природи, екологію, "духовний ландшафт". #Японія #мистецтво

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Трохи з актуальної роботи. Підготували з партнерами і колегами нове видання: "Коротку історію кримських ханів" анонімного кримськотатаркього автора початку 19 століття. У стислій формі рукопис розповідає про правління володарів Криму та Кипчацького степу. Формат цієї "хроніки" відповідає сучасному акаунти у твітері чи тредсі - іноді його тексти коротко перераховують здобутки володарів, іноді - лише дату правління. За лаконічним форматом приховані глобальні події та багато людських доль. Наведу кілька прикладів: 👉"Арслан Ґерай-хан, син Девлєта Ґерая-хана... ставши ханом, зробив Селіма Ґерая калгаєм, Кирима Ґерая – нуреддіном. Відремонтувавши фортеці Ор і Рабат, наказав спорудити укріплення та рови в таких місцях як Учоба й Чонгар і Чуваш, а в Багчесараї – звести медресе. Він же наказав побудувати чешме в Гьозлєве та Акмесджиті, а в Багчесараї велів спорудити палац, прилеглий до ханського із західного боку. Період його владарювання – вісім років...". 👉Сумний (і навіть іронічний) рядок про 5-річне правління Аділь Ґерая: "Аділь Ґерай-хан, син Девлєта Ґерая-султана. Тисяча сімдесят шостого року (по гіджрі - авт.), ставши ханом, був звільнений на п’ятий рік правління через недоумство. Скінчився в Рум Ілі." 👉Цей епізод переміг навіть Гемінґвея у змаганні на найкоротший, але найсумніший текст. Він описує весь шлях правління останнього хана-модернізатора Шагіна Ґерая одним реченням: "Шагін Ґерай-хан, син Агмеда Ґерая-султана. Тисяча сто дев’яносто першого року ставши ханом, через сім років подався на Тамань, щоб душею всамітнитися...". Загалом, дуже цікавий текст хроніки. Якщо все складатиметься добре, вже скоро чекайте на презентацію. #Крим #Кримське_ханство #чтиво

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Хто не встиг наживо відвідати нашу партнерську виставку «Quran-i Kerim. Священний Коран» в Скарбниці НМІУ, маєте чудову можливість прочитати окремі родинні історії та оглянути фотографії. Після влучання російського дрону по території Києво-Печерської Лаври ми змушені були тимчасово розібрати експозицію виставки, але робота над документуванням та осмисленням родинного досвіду кримських татар продовжується трохи в іншому форматі. Готуємо до друку повноцінне видання, розширене та доповнене. Тож буде більше важливого й цікавого. А поки, за посиланням невеличкий анонс. #музей #виставка #Крим #кримські_татари https://www.ornek-crimea.com/ourprojects-ua/-

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

✍«2 травня 1986 року «Наймичка» нарешті зазвучала мовою каннада в селі Саванур... Спектакль ішов просто неба, на березі річки… Багатство художньої думки Тараса підкорило Індії…». 📚«Кобзар за Гімалаями» (Дніпро, 1989). Видання про переклади творів та сприйняття творчості Тараса Шевченка в Індії та Шрі Ланці. Автор праці - Віталій Фурніка (псевдонім Таміжаха Піттан, 1940-1993), український індолог з Одеси, перекладач, дослідник та літератор. Був постійним автором у журналах «Всесвіт» та «Дніпро». Перекладав також повісті та оповідання тамільських письменників (видав українською «Тамільські прислів’я та приказки» у 1990). У виданні автор розглядає шевченкознавчі публікації та переклади в Індії. Аналізує те, як творчість Тараса Шевченка вписується в місцеві поетичні традиції (усні перекази, епоси, ідеї визвольної боротьби та ін.). Трохи більше про книгу на сайті Національної історичної бібліотеки: https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/903/ #Індія #Шрі_Ланка #книга

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Постійна рубрика японські коти: 🖼️ «Кіт і маленька пташка», від Йошіди Тоші (1911-1995), японського художника й майстра деревориту, який любив подорожувати світом та експериментувати в художніх жанрах. #Японія #мистецтво #кіт

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Повітряні тривоги, теплий вересень, а також дівчина та чудові соняшники на картині Сюе Мо (Xue Mo), сучасної художниці монгольського походження. Вона народилась у Внутрішній Монголії (автономний район на півночі Китаю). З цього регіону, його культури та людей вона продовжує черпати своє натхнення й досі (вона працює і живе багато років у Канаді). Разом з тим, у своїй автобіографії згадує про захоплення живописцями італійського відродження, які вплинули на її способі зображення портретів і побудови композиції. #мистецтво

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes · репост

☕ Кава займає особливе місце в культурі кримських татар, а історія її вживання в Криму налічує майже пів тисячоліття. Це вплинуло на формування самобутньої кавової традиції, яка віками дозволяла підтримувати родинні зв’язки і дружні відносили. Сьогодні приготування і подача кави є невід’ємним елементом етикету, гостинності, родинних зустрічей та важливих свят. За філіжанкою цього напою поколіннями вітали гостей, укладали угоди, планували майбутнє чи переживали скрутні часи. Тож пропонуємо познайомитись з цікавими фактами про історію кави в Криму. А детальніше познайомитися зі звичаями, мистецтвом, естетичними, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу України можна на лекції (посилання на реєстрацію): https://secure.wayforpay.com/payment/s2bbb739e1203

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes · репост

Лекція. Кримські татари: традиції, культура та жива спадщина корінного народу. Зустріч відбудеться у суботу 12 вересня 2026 року, 14:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Кримські татари – корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно пов’язані з Кримом і Північним Причорномор’ям. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій та способів життя. Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, збудувавши власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.  На лекції Ви познайомитесь зі звичаями, мистецтвом, естетичними, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу України через глибокі сенси і смисли, які крізь віки знайшли вираження у таких почуттях, як любов до Батьківщини та її природи, шануванні традицій та прагненні безпеки, так добре знайомих кримським татарам та українцям. Разом ми спробуємо поговорити про те: • Хто такі кримські татари та чому вони корінний народ України? • Який соціальний та культурний сенс мають національний костюм, прикраси та традиційний орнамент? • Яке значення для кримських татар має культура гостинності: етикет, їжа та кавова традиція? •Як жива культурна спадщина дозволяє зберігати ідентичність та єдність кримськотатарського народу сьогодні? Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор: Олексій Савченко — кандидат історичних наук, заступник генерального директора Національного музею історії України з наукової роботи. Дослідник історії та культури кримських татар, співкуратор виставки “Miras. Спадщина”, співавтор облікової карти «Кавова традиція кримських татар», як елементу нематеріальної культурної спадщини України. Зареєструватись можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/s2bbb739e1203 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Запрошую на цікаву лекцію на благодійному фестивалі LEGIO. Будемо говорити про музейні колекції та особливості роботи з живою спадщиною кримських татар. 🕑29 серпня, початок о 17:00 📍Подвірʼя Музею видатних діячів української культури (біля Меморіального будинку Миколи Лисенка, вул. Саксаганського, 95) ❤️‍🩹Організатори збиратимуть кошти на меморіальну стипендію імені Олександра Самченка - молодого дослідника-археолога, який загинув у 2023 році. Тому вхід на усі події - за вільний донат. Також не забудьте зареєструватися за лінком: #анонс #лекція #Крим #кримські_татари https://forms.gle/8vefWZn9gqPKyRFF9

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Вечірня цікавинка. Що могли дізнатись середньовічні кияни і гості міста про "Схід", відвідавши Софію Київську? Наприклад побачити на стінах собору зображення верблюда, левів на полюванні, або ж навіть слона (у сцені великого потопу). Але також - як візантійський імператор у Константинополі спостерігає за перегонами на колісницях. #фото

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Нарешті довгоочікуваний випуск про кавову традицію кримських татар. Говоримо про історію кави, а також про неповторний соціальний та культурний контекст кавової традицій, що сформувався у кримськотатарського народу за століття побутування цього напою в Криму. ☕Історія походження кави; ☕Кава, як частина палацової культури, міського простору та традиції гостинності; ☕Що музейні предмети можуть розповісти про особливості кавової традиції? ☕Сучасний контекст побутування кави, яка стала виявом солідарності та взаємопідтримки для спільноти, а також одним зі способів зберігати звʼязок із рідним домом. Немає чого додати, рекомендую дивитись. Дякую моїй подрузі Есмі за цінні матеріали про живе побутування кавової традиції, а також Дар'ї та Анні за чудовий випуск. https://www.youtube.com/watch?v=eQV1CQrytyI

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Вже давно записували це інтервʼю. Поговорили про "Чорне століття" у загальних рисах. Досить обширна тема для такого вільного формату бесіди, тому намагались не занурювати у потік статистики чи історичного фактажу, але осмислити далекосяжні наслідки анексії Кримського ханства у 1783 р. Як сказала колись моя колега, цей вік становлення імперій не пережили більшість держав Центральної та Східної Європи. Зокрема, паралельно з Кримським ханством відбулась ліквідація державності Речі Посполитої та Гетьманщини. На яких засадах відбувалось політика "освоєння чужого" та чому важливо було ідеологічно обґрунтувати свою цивілізаторську місію на півдні України? #відео #інтервʼю #Крим https://www.youtube.com/watch?v=oywY7le3cIk

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Музей поділився ще фотографією самої печатки. В доповнення до попереднього. Якщо хтось допоможе прочитати, було б чудово

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Китайська печатка-гема, яку Софія Яблонська подарувала своєму шанувальнику та літературному кумиру Володимиру Винниченку. Цікавий артефакт та його контекст, про який розповідають співробітники Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею (Кропивницький), де цей предмет зберігається. Атрибутувати його вдалось завдяки книзі «Листування Софії Яблонської, Володимира Винниченка та Розалії Винниченко. 1928–1935» (видавництво «Комора»). Зокрема листу за 1934 р., у якому Яблонська зазначає: «Печатка з Китаю на пограниччі Тібету. Лев символ мужескості та сили. Та цієї печатки можуть вживати тільки володарі. Запевняли мене, що вона магічна… А ну ж правда! В кожнім разі вона ідеальна щоб ліпити нею ляк на конвертах [відбитокна конвертах– Авт.]». Музейні співробітники уточнюють, що найвірогідніше це зображення покровителя імператорської влади – мопса, а не лева. Разом із печаткою був надісланий і подарунок дружині Винниченка Розалії Яківні – пояс та намисто із зернят акації із острова Гаїті. #Китай #музей

Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Яскраві, теплі та емоційні барви Криму у роботах Івана Ціоглінського (1858-1913), живописця та зачинателя польського імпресіонізму. З колекції Muzeum Narodowy (Варшава). Він захопився Кримом під впливом творчості Адама Міцкевича. Зображував типажі кримських татар, пейзажі та місцеві пам’ятки. Частина його колекції сьогодні зберігається у Варшаві, Кракові та Львові. #Крим #мистецтво

  1. 1Найближчим часом буде цікава лекція, присвячена досвіду роботи зі спадщиною кримських татар в Національному музеї історії України, а також взаємодії між дослідниками та носіями культури у музейному просторі з метою репрезентації цієї спадщини. ✍Музейні колекції є не лише зібранням речей, що мають історичну, художню чи матеріальну цінність. Більшість із музейних предметів містять відбиток своєї епохи. Виступають свідками та учасниками різноманітних подій у житті як окремої людини, так і цілого народу. Працюючи над збереженням і дослідженням музейних колекцій, що репрезентують спадщину корінного народу України – кримських татар, музейники не лише здійснюють атрибуцію артефактів, але й вивчають обставини їх походження, соціальний та культурний контекст. Про все це і поговоримо. 📌Реєстрація за посиланням, тож приєднуйтесь: https://forms.office.com/e/Ymxrwy38RQ #анонс #лекція #Крим #кримські_татари1 522
  2. 2Звучить цікаво: 🌍«Там, де б’ється українське серце. Українські осередки в державах Африки». ✍Круглий стіл про осмислення форматів і перспектив української присутності в Африці. Захід відбудеться за участі представників дипломатичного корпусу України й українських осередків у державах Африки, які поділяться практичним досвідом роботи, актуальними викликами та напрацьованими рішеннями. Захід стане можливістю отримати цінну аналітику й бачення, налагодити прямі контакти з дипломатами, лідерами громад та експертами, обмінятися ідеями та ініціювати нові формати співпраці. 📌Дата проведення: 31 березня 2026 року. 📌Час: 12:00. 📌Місце: Медіацентр ДП «ГДІП» (м. Київ, вул. Пирогова, 6-А) та онлайн. 📌Реєстрація та деталі за посиланням: https://forms.gle/iehiwNPhPGZVadeE9 #анонс #Африка635
  3. 3Запрошую на публічне обговорення й дискусію довкола дуже цікавої книги Тетяни Григор’євої «Османська шахівниця. Хотинський мир 1621 р. і дипломатична одіссея князя Криштофа Збаразького». На заході йтиметься про тонкощі дипломатичних відносин з Османською імперією у XVII ст., засади успішного ведення переговорів та особливості укладання ранньомодерних договорів. Під час дискусії також відбудеться презентація книги, котра ще влітку вийшла у видавництві «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». ☑ У розмові братимуть участь знані науковці – Тетяна Григор’єва, Олександр Галенко, Дмитро Вирський, Наталя Старченко, Олексій Сокирко. 🔹Модератор заходу – провідний науковий співробітник музею Олексій Савченко. 📚 На зустрічі можна буде придбати примірник видання у представників видавництва. 📍Презентація відбудеться 24 жовтня в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00. ❗Просимо заздалегідь зареєструватись на подію: https://forms.gle/vema7x6UYjQ4ji4aA Вхід на захід вільний. #анонс #книга #чтиво #музей #Османська_імперія https://www.facebook.com/events/1335498377983840/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22groups_highlight_units%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22permalink%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22edit_dialog%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D510
  4. 4Прийшов до вас із цікавою новинкою. Підготував сценарії двох лекцій про Бахчисарай та міську культуру Криму для проєкту «УКультура». На основі цих сценаріїв відзняли два випуски, в рамках «УКультура. Школа» - циклу лекцій популярного формату, орієнтованих на учнів та молодь, які хочуть більше дізнатись про історію української культури, підсилити шкільну програму, поглибити знання про різні регіони України. ✍️Коли мова заходить про Крим, більшість уявляє собі степові простори, лісисті гори чи морське узбережжі. Але окрім природних ландшафтів, в Криму існувала самобутня міська культура, яка виникла в результаті поєднання різноманітних традицій, світоглядів, способів життя тощо. В добу Кримського ханства, міська структура відображала не лише владні відносини, але й конфесійний, соціальний, господарський\професійний чи гендерний поділ населеного пункту – з відповідним набором споруд та взаємодією людей у цьому середовищі. 🎥Власне про все це коротко та у доступній формі можна послухати тут. Приємного перегляду: #Крим #кримські_татари #Бахчисарай #відео #текст 📌Багчасарай у XVI – наприкінці XVIII ст.: https://www.youtube.com/watch?v=yra5-gLfbpQ 📌Міська культура Багчасараю: кав’ярні, вулична їжа, ремісничі цехи: https://www.youtube.com/watch?v=mChD5zDNtCM&t=2s754
  5. 5Музей книги та друкарства м. Острог виклав у відкритий доступ «Острозький Коран» - цінну рукописну пам’ятку волинських татар, яку переписав у 1804 р. Адам Алі Мустафа з роду Лебедзів. У рукописі представлено 114 сур, а також молитва, яку читають після завершення всього Корану. Написаний текст в арабській графіці, але з використанням українських та польських слів, записаних теж арабицею. Татарська громада існувала в Острозі щонайменше з другої половини XV ст., проживаючи компактно на вул. Татарській, у Зарванському передмісті, а також в найближчих селах і містечках. Служили вони у Татарських хоругвах коронної армії, надвірних військах князів Острозьких, Заславських та іншої місцевої знаті. Нерідко були послами, дипломатами, перекладачами зі східних мов. За службу їм надавали землю, привілеї й право сповідувати власну релігію – іслам. Завдяки цим факторам вони століттями зберігали ідентичність та пам’ять про свій історичний зв’язок з Кримом та Причорномор’ям. Волинські татари, як і польсько-литовські татари загалом – це тюркська за походженням, але не тюркомовна спільнота. Рід Лебедзів з’являється на Волині найвірогідніше з XVIII ст., а походить він з давньої "татарської шляхти" Великого князівства Литовського. Волинські татари з таким прізвищем у ХІХ ст. проживали в Тудорові та Звягелі (Новоград-Волинському). Ну і певний час в Острозі (чи найближчих до нього селах), де й був переписаний цей рукопис. «Острозький Коран» довго зберігався в місцевій мечеті, а згодом - як сімейна реліквія. З 1992 р. був переданий в музей нащадками волинських татар. П.С. Скоро в Музеї книги та друкарства м. Острог буде цікава виставка. Так що буде більше цікавого про волинських татар. #татари_липки #Волинь #Острог #музей https://starodruky.ostrohcastle.com.ua/manuscripts/ostrozkyj-koran/?fbclid=IwRlRTSANJuFZleHRuA2FlbQIxMQABHjqo_tvx_vYUQMq-9QFh4XMO0DTbIAy6W3KsTJvXOtIRqQXMhPCz84CmWe5c_aem_NOcc9O0-B93vIwiAycMn2Q1 195
  6. 6Уже зовсім скоро почнеться ОКО — фестиваль антропологічного кіно, який цьогоріч пройде в Києві, Болграді, кілька показів планується в Одесі, а також окрема частина у Софії (Болгарія). У програмі багато змін. Наприклад, з'явилися панельні дискусії, де двічі буду і я. Також тепер є віп-абонемент, який відчиняє двері на всі події фестивалю, а коштує насправді символічні гроші за такий пакет. Лише з ним або за спецзапрошенням ви можете потрапити на відкриття фесту 5 вересня на Артпричалі о 18:00. Засновниця фестивалю Тетяна Станєва обіцяє карнавальне дійство з самими болградськими кукерами, Маланкою, бессарабським хоро, вином, бринзою і кавармою. Словом, я йду точно, бо це неможливо пропустити. Буде також: — відкриття муралу сестер Фельдман «Кінострічка життя», фотовиставок Івана Шішієва і Ukrainer, різних художніх експозицій; — прем'єра фільму «Мертва квітка» від Тетяни Станєвої про традицію виготовлення прикрас; — фолькконцерт з гуртами ГуляйГород, Роксоланія, LUIKU. ⭐️Подробиці щодо квитків дивіться тут523
  7. 7🎤Запрошую на онлайн лекцію про культурну спадщину кримських татар. Останнім часом слово "культура" переважно асоціюється з її зовнішніми проявами. Ми ж будемо говорити про змістовні сенси кримськотатарської культури та її нематеріальний контекст. ✍️На лекції ви відкриєте для себе неочевидні, але цінні шари кримськотатарської культури. Це запрошення подивитися на багатовікові традиції крізь призму сучасності — з повагою, зацікавленням і відкритим серцем 💛 📝Про що поговоримо: • хто такі кримські татари та чому вони — корінний народ України; • який соціальний та культурний сенс мають національний костюм, прикраси та традиційний орнамент; • культура гостинності: етикет, їжа та кавова традиція; • як жива культурна спадщина дає змогу зберігати ідентичність та єдність кримськотатарського народу. ⚡Лекція відбудеться онлайн 30 червня о 19:00. Доступ до відеозапису — 90 днів. Реєструйтеся та дізнавайтеся багато більше про корінний народ України. Деталі: https://cultosvita.webflow.io/item/crimean-tatars1 639
  8. 8🕵🏻КГБ називав його “Шакалом”. А північнокорейська розвідка — агентом “Тонхян’їн”. Звичайний киянин, який не цікавився політикою, полюбляв ловити рибу та хильнути чарку з друзями, став агентом спецслужб КНДР. Це не вигадка, а історія з архіву СБУ. 🇰🇵Станіслав Пушкар жив на Березняках і працював на закритому заводі “Арсенал-2” (нині це “Мистецький Арсенал”). Він став одним із небагатьох радянських громадян, засуджених за шпигунство на користь Північної Кореї. 🐍Як корейські розвідники схилили його до співпраці? Як він виносив секретні матеріали з режимного заводу? Чому йому платили настоянками з женьшенем та зміями? Навіщо взагалі режиму Кім Іри Сена шпигувати за "старшим братом"? Про цю та ще 17 розсекречених справ історик Едуард Андрющенко розповідає у книзі “Архіви КГБ. Невигадані історії”. Нещодавно вийшов п’ятий наклад книжки, а загальна кількість проданих примірників сягнула приблизно 20 тисяч. 📘 Замовити книгу з підписом автора можна за посиланням — просто заповніть коротку форму.926
  9. 9Завтра о 13.00 кураторська екскурсія виставкою Miras. Приєднуйтесь😊 https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR54fBspQzN2rct9tCC8qe16hPzZQTZhOP2ZdXysT42EYzoNXa-yEyTMHC-3sg_aem_qKM8xBHXlpWB6qBhCNVziQ581
  10. 10На дружньому каналі Історія без міфів вийшов новий випуск, присвячений феномену українського козацтва: політичній традиції, військовій культурі, суспільній організації. Гість випуску, Олексій Сокирко, приділяє особливу увагу також і глобальній мілітарній революції та її впливу на "степову війну" у Східній Євопі, яка фактично й поклала кінець Степовому кордону наприкінці 17 ст. Хто ще не придбав нову книгу пана Олексія про "Козацький Марс" - дуже раджу це зробити. #відео #фронтир #Україна https://www.youtube.com/watch?v=rboeHIBlC1s1
  11. 11Червоне та біле: 🖼️Невелика підбірка акварелей від Мідорі Ямади, сучасної японської ілюстраторки з Тіби. Більше робіт художниці на її сайті: https://midoriyamadadays.tumblr.com/ #Японія #кіт #мистецтво710
  12. 12Відкрито передзамовлення на цікаву книгу, присвячену епізоду біографії Марії Вязьмітіної (1896-1994) – української радянської археологині, мистецтвознавиці, сходознавиці. У 1940-х роках вчена брала участь у радянській Південно-Туркменістанській археологічній комплексній експедиції Міхаіла Массона, де керувала окремим загоном на городищі та некрополі парфянської Нової Ніси (Туркменістан). Окрім біографічного нарису, книга містить листування під час експедиції та статтю Марії Вязьмітіної про парфянських воїнів, яка з прикрих причин не була опублікована. Видання адресоване широкій аудиторії, зокрема археологам, історикам, культурологам, сходознавцям, мистецтвознавцям, а також любителям історії та військової справи. Крім того, дослідження може зацікавити фахівців у галузі постколоніальних студій. Замовити можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1zEnP1HdZJjStTWxDjz_N76jTiFnROoL_d6otptWMCns/edit473
  13. 13Недавно Довженко Центр записутив онлайн-кінотеатр, на якому за невеликі гроші можна подивитись фільми з їхньої колекції. Особисто мені дуже важливий фільм Алім. Дослідник Усеїн Боданінський, директор Бахчисарайського музею, був науковим консультантом і додав багато деталей побуту 19 століття. Чудове занурення в епоху. Я на твіторі запостив підбірку особливо цікавих кадрів, за якими можна вивчати історію культури Криму. От зібрано одним текстом: https://threadreaderapp.com/thread/1880734046483063286.html516
  14. 14Книга про османську кавʼярню в Камʼянці-Подільському зʼявилась у вільному доступі: https://www.academia.edu/125773223/%D0%9D%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%9E%D1%81%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%B2_%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%A2%D0%BE%D0%BC_%D0%86_%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%BA%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4_%D0%BB%D1%8E%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2_%D0%9A%D0%B0%D0%BC_%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_2022_296_%D1%811 119
  15. 15⚡️Останнім часом мало дописів, але багато анонсів. Цієї неділі буде ще одна кураторська екскурсія виставкою. Приєднуйтесь! #Крим #кримські_татари #анонс https://facebook.com/events/s/%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BA%D1%83%D1%80%D1%81%D1%96%D1%8F-%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D1%8E-miras-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4/956119479690490/1 015
  16. 1621 листопада о 16.00 запрошуємо взяти участь у семінарі з історії гуманітаристики, присвяченому дослідженню та осмисленню спадщини кримських татар у музеї. В межах семінару відбудеться презентація видання «MİRAS. Спадщина. The Heritage», що демонструє світ живої спадщини корінного народу України. Обговоримо цікаві питання: 🔹 що таке «Спадщина» та які сенси куратори й автори видання вкладають у поняття деколонізація; 🔹що таке нематеріальна культурна спадщина, та як вона пов’язана з ідентичністю носіїв культури корінного народу; 🔹чому музейні колекції – це не лише набір предметів історичної, мистецької чи матеріальної цінності, але й щось набагато більше; 🔹 як через музейні артефакти можна говорити про людей та їхні долі? Деталі за посиланням: #анонс #Крим #кримські_татари https://facebook.com/events/s/%D1%81%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D1%80-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%82%D0%B0-/957807839548082/1 613
  17. 17✍️«Музейні колекції й артефакти нерозривно пов’язані людьми та їхніми долями. Як і «Спадщина» в цілому. Із тими, хто в різний час створював, використовував, досліджував та зберігав подібні речі. Ми намагались створювати видання й виставку так, щоб за речами історичної чи мистецької вартості завжди можна було побачити людей. Розказати про їхні долі. Саме цей контекст і відрізняє живу спадщину від, так би мовити, «археологічних культур», які залишились лише на сторінках історії…». 📝Дякую команді «Кримськотатарський ресурсний центр» за інтервʼю. Говорили про виставку, видання та їх концепцію. Читайте за посиланням: #інтервю #Крим #кримські_татари #музей #Miras https://ctrcenter.org/uk/vydannya-miras-spadshhyna-the-heritage?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR00UQ_NsI0Xq6fCF-cjpfjx4hMnpPpmissWJaJPgkqDKclkWn20Ns_LR8I_aem_EFX__4y15C75kRMV8ixbag1 496
  18. 18🖼"Еволюція котів", від Мацумото Рьохея, сучасного японського художника. Трохи більше робіт у його профілі в інстаграмі: https://www.instagram.com/r.matsumoto60?igsh=eHY5YTNldHI2aWtn #мистецтво #Японія #кіт3 657
  19. 19Неймовірно радий, що нарешті, через кілька років роботи, ми можемо презентувати видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурно-історичним надбанням кримських татар. Видання є логічним продовженням виставки «MİRAS. СПАДЩИНА», яка експонується в Скарбниці НМІУ з жовтня 2022 року. Кілька слів про цю чудову подію, ідею видання, учасників проєкту і партнерів читайте на сайті музею за посиланням. Згодом будемо трохи детальніше говорити про концепцію видання, тож стежте за анонсами: #Miras_спадщина #музей #Крим #кримські_татари #книга https://nmiu.org/posts/2861 331
  20. 20📝Підсумкове інтерв’ю з Кунінорі Мацудою, Надзвичайним і Повноважним послом Японії в Україні, який завершує свою каденцію. Дуже ґрунтовні і цікаві думки про підсумки роботи дипломата й перспективи подальшої співпраці Японії та України. ✍️ «Ми збиратимемо інформацію про поточну ситуацію в Україні та потреби українських компаній і надаватимемо її японським компаніям. А коли японські компанії проситимуть нас знайти партнера для них на українському ринку для ведення нового бізнесу в Україні, ми збиратимемо інформацію для них. JETRO здатна робити всі ці речі. Її офіс незабаром з'явиться у Києві…» #текст #інтервю #Японія https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3913931-kuninori-macuda-nadzvicajnij-i-povnovaznij-posol-aponii-v-ukraini.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3054k5wnWf4L4AlXbCuzkePOhpIPFtJL7lr1Q-ZFA5WtD_5KwQDiSTqE8_aem_4_O3oTmnJDj3BkK5va7i9Q553

Пока пусто

Открыть канал в Telegram

Хотите видеть больше?

Бесплатно доступны 7 дней динамики и 10 последних постов. История за 3 месяца и за год, вся реклама и выгрузки будут в подписке.

Попробовать TelepostUA