Що допоможе Україна скоротити тіньову економіку?
Щомісяця ми організовуємо наші огляди економіки зі спеціальною темою.
І цього разу будемо говорити про тіньову економіку: що потрібно зробити для ліквідації незаконних схем, створення рівних умов для бізнесу та забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету.
У жовтні цього року Прем’єр-міністр України Сергій Корецький визначив пріоритетні заходи уряду щодо боротьби з тіньовою економікою. Серед них: протидія незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, оподаткування електронних сигарет і рідин для них; контрабанда; ліквідація схем ухилення від сплати податків; махінації в гральному бізнесі.
Окрему увагу планують приділити посиленню контролю за ввезенням, обліком та цільовим використанням гуманітарної допомоги, яка ввозиться в Україну.
Чи спрацюють ці заходи? Як оцінити реальні масштаби тіньової економіки? І якою має бути роль БЕБ у протидії економічним злочинам?
Про це будемо говорити на нашій події 26 листопада о 16:00, а також оглянемо головні зміни в економіці країни за місяць.
🔗 Реєстрація доступна за посиланням.
Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development).
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Як ЄС та Україна можуть заробити на російських активах?
Близько €185 млрд заморожених російських активів зосереджено в бельгійському депозитарії Euroclear. Бельгія виступає проти їхнього активнішого використання, прем'єр-міністр Барт де Вевер нещодавно вкотре заявив, що дискусія щодо цього питання закрита.
Замість тиску співзасновниця Міжнародного центру Української перемоги Олена Галушка пропонує шукати рішення, які зроблять використання російських активів вигідним і безпечнішим для європейських партнерів.
Одна з таких ідей — створити Фонд України за зразком норвезького суверенного фонду.
Про це говоримо у нашому подкасті «Що з економікою?».
«Ці кошти, які є в Euroclear, вже фактично зараз не працюють для України. У 2022 році країни Групи семи у ЄС знерухомили облігації. До сьогодні 90% цих облігацій вже були погашені, і вони фактично перетворилися на кеш.
Euroclear — це депозитарій цінних паперів, він не має ні мандату, ні експертизи управляти такою кількістю кешу. ЄС їм надав інструкції тримати ці кошти або в облігаціях Європейського центрального банку, або на дуже короткострокових депозитах ЄЦБ. Останніми тижнями через інфляцію, війну США проти Ірану ставка ЄЦБ 2,5% фактично.
Коли партнери приймали рішення щодо кредиту ERA, ставка була понад 4%. Тобто зараз вона майже скоротилася вдвічі. Це означає, що Euroclear на ці кошти отримує значно менше доходів, і час для покриття кредиту ERA буде ще більше розтягуватися.
Це ненормально, що ми з одного боку тримаємо таку кількість активів в інституції, яка абсолютно не готова і не має бути готова протидіяти Росії. З іншого боку, ми суттєво недовикористовуємо потенціал і ресурс цієї кількості кешу, який там лежить», – каже Галушка.
Міжнародний центр української перемоги пропонує передати заморожені активи в окремий фонд, який зможе професійно управляти ними та отримувати більші доходи. При цьому самі активи юридично залишатимуться власністю Росії до відповідного рішення щодо їхньої долі.
За приблизними розрахунками ICUV, сукупна економічна цінність $300 млрд заморожених активів протягом 30 років може зрости до $600–700 млрд.
«Ми в нашому дослідженні, до речі, пропонуємо як один із пріоритетів для інвестування конкретно визначити європейський ринок.
Якщо наших партнерів у Франції лякає, що умовно прийде Саудівська Аравія і почне продавати їхні бонди, то якщо вони дозволять використати ці кошти для України, то чому наш фонд не може інвестувати в французькі бонди і фактично бути сам по собі гарантією для стабільності як фінансового боргу Франції, так і загалом фондового ринку в Європі?».
Але для реалізації цієї моделі необхідно домовитися з Бельгією. Перше, що їм можна запропонувати, це юридичний запобіжник – заборонити судам в ЄС визнавати рішення московських судів. І другий – фінансовий запобіжник – врахувати фінансові гарантії для Бельгії в бюджеті ЄС на 2028-2034 роки.
При цьому, це важливо робити зараз, адже політична ситуація в ЄС в наступному році може змінитись.
Більше про це – у подкасті.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Як Трамп допоміг Росії знайти гроші на війну
Війна проти України обходиться Росії щороку дорожче. Для підтримання нинішньої інтенсивності бойових дій та ударів по Україні Кремлю доводиться витрачати дедалі більше коштів.
Однак, ситуацію для Москви змінила війна проти Ірану. Вона спричинила системне зростання світових цін на енергоносії, передусім на нафту, яка має особливе значення для російського бюджету.
Про це в проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та "Еспресо" розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
"Не виглядає так, що наступного року Росія витрачатиме стільки ж, скільки й зараз, щоб підтримувати той самий темп ударів по Україні. Ні, їм для цього потрібно більше грошей. Це могло б привести до зовсім чорних облич у всіх економічних керманичів Росії".
Трамп просто зробив їм подарунок. Ідеться не стільки про угоду щодо дизелю – це дрібниці. Головне – війна проти Ірану, яка призвела до системного зростання цін на нафту і газ. Газ менш важливий, хоча теж є чинником для Росії, а от нафта – надзвичайно важлива", – наголосив він.
У 2026 році збільшення російських витрат на війну фактично компенсувалося зростанням надходжень від експорту енергоносіїв. Тож поки високі ціни на нафту підтримують доходи РФ, розраховувати на швидке посилення економічного тиску на Кремль не варто.
"У нинішніх умовах, поки не закінчиться війна в Перській затоці, нам, на жаль, не можна очікувати якогось суттєвого економічного послаблення Росії. Вибачте за погані новини, але є як є", – підсумував виконавчий директор ЦЕС.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Єврокомісія пропонує надати Україні ще €45 млрд у 2027 році
Хороша новина в тому, що ці гроші допоможуть частково покрити дефіцит бюджету наступного року. Але це рішення лише на один рік.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про новий Інструмент скоординованої підтримки України (Coordinated Ukraine Support Instrument).
Ці кошти надходитимуть поверх вже запланованих на 2027 рік програм, таких яких Ukraine Support Loan (теж €45 млрд) та Ukraine Facility.
За оцінками Єврокомісії, непокрита потреба у фінансуванні України у 2027 році становитиме €70 млрд. Новий інструмент має забезпечити майже дві третини цієї суми.
Як планують розподілити €45 млрд?
€20 млрд — бюджетна підтримка. Кошти мають забезпечити функціонування державних служб, зокрема шкіл та лікарень.
€25 млрд — військова підтримка.
На яких умовах Україна отримає гроші?
Йдеться про позику, яку Україна повинна буде повернути лише після того, як Росія виплатить репарації за завдані збитки.
Водночас фінансування передбачатиме продовження реформ в Україні та сприятиме інтеграції української й європейської оборонної промисловості.
Пропозицію Єврокомісії ще мають розглянути європейські партнери. Її представлять 19 листопада в Берліні на зустрічі «Коаліції охочих», а також на наступному засіданні Європейської ради через два тижні.
«Пропозиція Єврокомісії надати Україні додаткові €45 млрд закриє більшу частину розриву на 2027 рік (за нашими оцінками близько €68 млрд, що практично відповідає оцінці Єврокомісії – €70 млрд). Запропонований інструмент має бути схожим до Ukraine Support Loan, де гроші надають в обмін на реформи, тож варто очікувати нових вимог та “домашніх завдань” для України.
Ці кошти нам потрібні як на закриття бюджетних потреб (€29 млрд) – на зарплати військовим та цивільні функції бюджету, так і на покриття потреб оборони в частині закупівлі озброєння, боєприпасів та іншої військової техніки.
Європейські партнери погодилась закрити дві третини цього розриву, проте третина все ще залишається непокритою, і це рішення на один рік. Тоді як бюджетний розрив 2028-го року має перевищити потреби 2027-го» , – пояснює економістка ЦЕС Олександра Мироненко.
Детальніше про потреби України у фінансуванні на 2027-2028 роки писали у дослідженні.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Росія захоплює менше українських територій, але кількість жертв серед цивільних зростає
За десять місяців 2026 року Росія захопила близько 765 км² української території. Це значно менше, ніж за попередні роки:
▪️ 2025 рік — 4320 км²;
▪️ 2024 рік — 3360 км².
Попри повільніше просування російських військ, інтенсивність бойових дій залишається високою, а кількість жертв серед цивільного населення зростає.
За десять місяців 2026 року загинули щонайменше 2957 цивільних — більше, ніж за весь 2025 рік.
Ще 17 тисяч людей зазнали поранень від початку року. Це більше, ніж за будь-який попередній повний рік повномасштабної війни. Йдеться зокрема про тяжкі травми, втрату кінцівок та незворотні порушення здоров’я.
Загалом від початку повномасштабного вторгнення за даними ООН:
▪️ 17 994 цивільних загинули;
▪️ 57 854 людини зазнали травм і поранень.
Графіки: Трекер економіки під час війни.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
💵 Потреби фінансування України у 2027-2028 роках навряд чи зменшаться, а можуть навіть зрости
Вартість війни зростає, у першу чергу через збільшення спроможності Росії.
Росія збільшує свій військовий потенціал через нарощування масового виробництва зброї. Таким чином вона також скорочує технологічний розрив на полі бою, а Україна ризикує втратити перевагу у технологіях.
Видатки Росії на війну зростають у середньому на 30% щороку. Це змушує Україну теж збільшувати свій оборонний бюджет.
Україна і так витрачає близько 60-70% від того, що витрачає Росія, і планує витратити на війну €155 млрд у 2027 році. Проте якщо видатки ворога зростатимуть швидше, то і українська відповідь мають бути пропорційною.
Водночас Україна не може самостійно покрити все фінансування війни. Власними доходами бюджету, що залишаються після сплати всіх цивільних видатків, можна забезпечити менше 10% оборонної потреби (€15 млрд). Партнери закривають більшу частину залишку — на 2027 рік підтверджене фінансування на суму €72 млрд.
Непокритий розрив на 2027 рік становить €68 млрд або $70 млрд, які ще доведеться знайти. Якщо дивитись середньостроково — у 2028 році цей розрив фінансування може перевищити €120 млрд, через закінчення діючих програм підтримки та обмежені домовленості на майбутні періоди.
Партнери намагаються знайти рішення для фінансування розриву на 2027 рік: очікується, що Єврокомісія запропонує надати Україні додаткові €45 млрд підтримки у 2027 році на умовах, аналогічних до поточної програми Ukraine Support Loan.
Поки партнери намагаються закрити потребу на наступний рік, у нас більше занепокоєнь викликає 2028 рік. Оскільки завершення війни не видно, а Росія продовжує нарощувати військово-промисловий потенціал, вичікувальна позиція не є дієвою стратегією. Варто вже зараз варто обговорювати й довгострокові інструменти, особливо з огляду на те, що виборчі цикли ускладнять політичну ситуацію в ЄС наступного року.
👉 Детальніше про це у нашому дослідженні про потреби України у фінансуванні на 2027-2028 роки.
Бриф підготували за підтримки Міжнародного фонду Відродження.
RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
МВФ погіршив прогноз ВВП і закликає шукати більше грошей всередині країни
МВФ завершив місію щодо другого та третього перегляду програми фінансування на 4 роки обсягом $8,1 млрд. Угоди поки немає, переговори продовжать онлайн. У разі досягнення домовленості Україна зможе отримати близько $1,6 млрд.
Переказуємо головне з релізу:
▪️ МВФ оцінює дефіцит зовнішнього фінансування України у $32–34 млрд у 2027 році та $17 млрд у 2028 році. Як раніше пояснював в ефірі Українського радіо виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський, роль МВФ полягає не лише в наданні власного фінансування. Фонд також перевіряє обґрунтованість фінансових потреб України та координує міжнародних партнерів, які можуть допомогти покрити дефіцит.
▪️ Також МВФ суттєво погіршив прогноз для економіки: очікує скорочення ВВП на - 0,5% у 2026 році та - 1% у 2027 році і з припущенням, що війна триватиме протягом усього 2027 року.
▪️ Виконання програми МВФ покращилося після першого перегляду, Україна виконала всі кількісні критерії ефективності станом на кінець вересня.
Із шести структурних маяків, встановлених до кінця жовтня, два виконано вчасно, ще два — із затримкою. Робота над рештою двох триває, вони стосуються незалежності енергетичного регулятора та змін до Податкового кодексу, зокрема трансфертного ціноутворення й правил обмеження процентних витрат.
▪️ Через обмежені фінансові ресурси та високі потреби у видатках МВФ закликає Україну до обережного формування та виконання бюджету на 2027 рік.
▪️ Скорочення тіньової економіки Фонд називає одним із найсправедливіших та найефективніших способів збільшення бюджетних надходжень.
▪️ Реформа спрощеної системи оподаткування залишається важливою вимогою МВФ.
▪️ Також МВФ застерігає від розширення невійськових видатків. Нові бюджетні програми мають запроваджуватися лише тоді, коли забезпечують значну економічну та соціальну віддачу. Пенсійна реформа не має збільшувати дефіцит бюджету.
▪️ НБУ має зберігати незалежність, а валютний курс — гнучкість. Через вищу інфляцію та тривалішу війну досягнення інфляційної цілі у 5% стане складнішим. Гнучкий курс має допомагати економіці адаптуватися до шоків та зберігати міжнародні резерви.
▪️ Банківська система залишається стійкою, але ризики зростають. Банки зберігають ліквідність, капітал та прибутковість. Кредитування у другому кварталі 2026 року зросло на 31,6% у річному вимірі. Однак атаки на підприємства, логістику та експортну інфраструктуру підвищують кредитні ризики. МВФ також наголошує на необхідності своєчасно фінансувати програми підтримки бізнесу.
▪️ Антикорупційні реформи та корпоративне управління залишаються пріоритетами. МВФ закликає прискорити реформи, гарантувати незалежність антикорупційних органів і продовжувати вдосконалення управління державними підприємствами.
На думку директора ЦЕС Гліба Вишлінського, головна причина затримки домовленості на рівні персоналу МВФ (staff-level agreement) — не відсутність згоди щодо умов кредитування, а брак підтвердженого міжнародного фінансування на 2027 рік.
За процедурами МВФ, для продовження кредитування Фонд має отримати достатні гарантії фінансування потреб України на наступні 12 місяців.
Ключовим питанням є рішення Європейського Союзу щодо подальшої фінансової підтримки України, зокрема в межах нового пакета допомоги на €45 млрд.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Україна збільшила експорт нафти в 11 разів до $269 млн 一 переказуємо матеріал Forbes
▪️ За січень–жовтень 2026 року Україна експортувала нафти на $269 млн — у 11 разів більше, ніж за аналогічний період торік. Це історично найвищий показник.
▪️ Головна причина зростання експорту — зупинка переробки нафти в Україні через російські обстріли. Кременчуцький НПЗ, який до повномасштабної війни забезпечував 50% потреб країни в бензині та 10% у дизельному пальному, остаточно зупинився у 2026 році після кількох нових ударів.
▪️ «Укрнафта» здатна видобувати 115 тис. тонн нафти щомісяця. Щоб не зупиняти видобуток, нафту потрібно переробляти або зберігати. Однак зберігання в Україні ризиковане через російські атаки на нафтову інфраструктуру. Лише у 2025 році Росія здійснила 229 атак на об'єкти «Нафтогазу» — більше, ніж за попередні три роки разом.
▪️ Україна розглядала можливість переробляти нафту за кордоном із подальшим поверненням готового пального. Однак іноземні НПЗ не зацікавлені в такій схемі. Їм простіше купувати українську нафту, а потім продавати нафтопродукти.
▪️ Україна готова експортувати більше, але обмеженням залишаються потужності іноземних НПЗ.
Найбільші покупці української нафти — Словаччина, Румунія та Угорщина. За десять місяців 2026 року Словаччина імпортувала української нафти на $181,7 млн, Румунія — на $60,6 млн, Угорщина — на $26,6 млн. Також тривають переговори з Чехією та Польщею.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Як додати апетиту Європі конфіскувати російські активи?
Міжнародний центр української перемоги запропонував створити спеціальний Фонд України за зразком норвезького суверенного фонду. Ідея полягає в тому, щоб не просто зберігати заморожені російські активи (близько $300 млрд), а активно управляти ними, отримувати інвестиційні доходи та залучати додаткове фінансування для України.
👉 Про це в новому випуску подкасту «Що з економікою?» говоримо з Оленою Галушкою, учасницею правління Центру протидії корупції та співзасновницею Міжнародного центру української перемоги.
У випуску обговорюємо:
▪️ Чому Бельгія виступає проти активнішого використання російських коштів та як її можна переконати?
▪️ Хто контролюватиме майбутній фонд і як запобігти корупції?
▪️ Чи не стане використання російських активів приводом для партнерів скоротити іншу фінансову допомогу Україні?
Слухайте «Що з економікою?» на всіх подкаст-платформах та на Громадському радіо.
Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
🛤 Коли в Україні з'являться платні дороги?
До кінця 2027 року Україна має ухвалити закон, який дозволить запроваджувати платні автомобільні дороги.
Це частина зобов'язань перед ЄС, про які розповів Сергій Деркач, перший заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України, у нашому подкасті «Що з економікою?».
Вимоги ЄС стосуються насамперед комерційного транспорту — вантажівок та автобусів. Запроваджувати обов'язкову плату для власників легкових автомобілів Євросоюз не вимагає. Водночас Україна може самостійно визначати, на які категорії транспорту поширюватиметься оплата.
Передусім це можливість залучати додаткові кошти на будівництво, ремонт та утримання доріг.
«На сьогодні перевізники все одно, автомобілісти платять через частину акцизного збору на паливо, але, знову ж таки, цей механізм не досить працює, через те, що в нас фактично немає спеціального дорожнього фонду в державному бюджеті», — пояснює Сергій Деркач.
За його словами, важливо, щоб кошти, які водії сплачуватимуть за користування дорогами, спрямовувалися саме на їхній розвиток.
Ухвалення закону до кінця 2027 року ще не означає, що плату за проїзд запровадять одразу.
«Ми домовилися з Європейською комісією про те, що нам не потрібно буде встановлювати якусь конкретну платну дорогу наступного року. Нам вистачить виключно прийняття закону», — зазначає Деркач.
А як будуватимуть нові дороги, якщо в бюджеті немає грошей?
Один із варіантів — публічно-приватне партнерство. За такою моделлю приватна компанія фінансує будівництво або розширення дороги, а держава поступово повертає вкладені кошти.
Наприклад, компанія може побудувати дорогу за два роки, а потім ще 13 років відповідати за її утримання. Протягом цього часу держава поступово виплачуватиме кошти за виконані роботи.
«Це такий хороший інструмент, який дозволить Україні збудувати нові якісні дороги і відремонтувати існуючі. Тому що грошей просто в державному бюджеті не буде ще, я думаю, декілька років», — пояснює Деркач.
Водночас це не обов'язково означає, що такі дороги будуть платними для водіїв.
Детальніше про майбутнє платних доріг, реформу таксі та роботу української логістики під час війни говорили із Сергієм Деркачем у подкасті «Що з економікою?».
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Чому McDonalds реагує на інфляцію краще, ніж КМДА?
У подкасті «Кияни», Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, розповідає про цінову політику McDonalds.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою? · репост
Нардепи Зеленського хочуть повернути прокуратуру часів Януковича і Пшонки: комітет підтримав відновлення загального нагляду
Правоохоронний комітет Верховної Ради підтримав урядовий законопроєкт №16026 про представництво прокуратурою інтересів держави в суді.
Це законопроєкт дозволить прокурорам без кримінальної справи вимагати документи від бізнесу, громадських організацій і медіа. Приводом може стати навіть будь-який допис у соцмережах.
Тобто депутати хочуть повернути прокуратурі загальний нагляд, тобто право втручатися майже в будь-яку діяльність.
Від цього інструменту Україна відмовилася у 2016 році, і він досі асоціюється з прокуратурою часів Януковича та Пшонки.
Ось як це працюватиме.
🔹Журналісти опублікували розслідування про статки чергового депутата, прокурора або СБУшника. За тиждень прокурор вимагає в медіа документи, договори та матеріали листування. Привід – «інформація з публічних джерел».
🔹Другий приклад. Наприклад, у вас є бізнес, і ви підписали договір. Будь-який. Прокурор вирішує, що він загрожує «фундаментальним національним інтересам».
«Привід знайдеться: скарга конкурента або пост в анонімному Телеграм-каналі. Цього досить. Прокурор надсилає вимогу: надати документи і пояснення. У вас 5 днів. Не виконали – відповідальність. Оскаржити це неможливо, бо справи ще немає»,
– пояснює голова правління ЦПК Віталій Шабунін.
Ось така чергова відповідь депутатів на жахіття у прокуратурі, яке показала операція НАБУ і САП «Карфаген».
Наш юридичний аналіз про те, що саме змінює законопроєкт - читайте тут: https://antac.org.ua/news/nardepi-zelenskogo-hochut-povernuti-prokuraturu-chasiv-yanukovicha-i-pshonki-komitet-radi-pidtrimav-vidnovlennya-zagalnogo-naglyadu/
Що з економікою?
Значна частина депутатів боїться дати НАБУ (та іншим) доступ до реєстру рахунків, який створюють для SEPA
Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №14327-д, потрібний для приєднання України до SEPA. Але ухвалила його в урізаному вигляді.
Спочатку прямий доступ до майбутнього реєстру передбачали для дев’яти органів. Залишили три — АРМА, НАЗК і БЕБ. Без доступу залишили НАБУ, Нацполіцію, ДБР, СБУ, прокуратуру та Держфінмоніторинг.
При цьому представники Єврокомісії під час консультацій наполягали на прямому доступі щонайменше для антикорупційного органу та органу, який розслідує економічні й організовані злочини. У підсумку доступ віддали НАЗК, яке не проводить досудових розслідувань, а НАБУ залишили за дверима.
Реєстр не показуватиме балансів чи руху грошей. Він лише допоможе швидко встановити, у якому банку людина або компанія має рахунок, електронний гаманець чи сейф.
«Перелік урізали, щоб зібрати голоси. Але ті ж НАБУ чи Нацполіція потребують цих даних для цілком конкретної роботи. НАБУ шукає активи у справах про топкорупцію та незаконне збагачення. Нацполіція розслідує фішинг, телефонні шахрайства й мережі дропів, через які гроші швидко проходять кілька банків. Держфінмоніторинг зіставляє повідомлення про підозрілі операції та шукає зв’язки між рахунками. СБУ потрібні такі дані у справах про фінансування тероризму. Реєстр дозволяє одразу побачити, де відкриті рахунки, але не показує балансів чи руху грошей. Скандали навколо окремих органів — це аргумент за жорсткий контроль: доступ лише в межах конкретного провадження, фіксацію і перевірку кожного запиту та покарання за зловживання. Не давати органам доступу, необхідного для виконання їхніх функцій, — це не захист даних, а політична заангажованість і страх окремих осіб», — зазначив економіст ЦЕС Богдан Слуцький.
До другого читання прямий доступ потрібно повернути органам, які розслідують корупційні та фінансові злочини.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Українська економіка увійшла у стагфляцію. Що це означає?
Про це пише Економічна правда у своєму матеріалі, переказуємо головне:
▪️ В Україні почалася стагфляція (від слів «стагнація» та «інфляція») — ситуація, коли економіка падає, а ціни продовжують зростати. У третьому кварталі 2026 року, за оцінкою Держстату, ВВП скоротився на 0,7% р/р. За прогнозом НБУ, за підсумками року економіка впаде ще більше на 0,4%, а інфляція прискориться до 12,5%.
▪️ Стагфляція небезпечна тим, що традиційні методи боротьби з економічною кризою можуть не працювати. Зазвичай центральні банки знижують облікову ставку, щоб стимулювати споживання та кредитування. Однак за високої інфляції це може призвести до ще більшого зростання цін.
▪️ Прогнози на 2027 рік різняться. НБУ очікує поступового відновлення економіки та сповільнення інфляції. Натомість Dragon Capital прогнозує падіння ВВП на 1%, а KSE Institute — на 0,6%. Серед ризиків — подальші російські атаки, охолодження ринку праці та повільніший ріст реальних зарплат.
▪️ Економічний спад посилює залежність України від міжнародної допомоги. За січень–жовтень 2026 року податкові надходження до бюджету виявилися на 73,7 млрд грн меншими за план. У 2027 році, за попередніми оцінками уряду, бюджету не вистачатиме понад $32 млрд, а непокрита потреба Сил оборони становитиме ще близько $45 млрд.
▪️ Навіть завершення війни не гарантує економічного відновлення. Одним із головних викликів буде демографія. Про це більше ми писали тут.
▪️ Щоб компенсувати скорочення працездатного населення, Україні потрібно значно швидше підвищувати продуктивність праці. За оцінкою KSE Institute, вона має зростати на 6% щороку — утричі швидше, ніж у 2011–2021 роках. Простіше кажучи, оскільки число українців буде скорочуватися, то тим, хто залишиться в країні, доведеться працювати більше або створювати більше доданої вартості, аби забезпечувати відновлення економіки.
▪️ Ключову роль у відновленні економіки відіграватимуть інвестиції. Зокрема, інтеграція з ЄС може сприяти надходженню іноземного капіталу, нових знань і технологій, необхідних для розвитку виробництва з високою доданою вартістю.
▪️ Водночас інвесторів стримують проблеми з верховенством права, затримки з реформами та корупційні «Карфагени». Тому перспективи післявоєнного відновлення залежатимуть не лише від припинення російських атак, а й від здатності України створити умови для залучення міжнародного капіталу.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Запрошуємо подаватись на конкурс до Рахункової палати
До 17 листопада включно триває прийом документів на 6 вакантних посад членів Рахункової палати.
Цьогоріч відбір відбувається за новою процедурою — за участі Дорадчої групи експертів, до складу якої Рада обрала зокрема виконавчого директора ЦЕС Гліба Вишлінського.
Чому це важливо?
Майже три роки Рахункова палата працює в неповному складі — понад половина посад залишається вакантною.
Рахункова палата — головний орган зовнішнього державного фінансового контролю в Україні. Вона перевіряє, як держава витрачає гроші платників податків і чи отримує суспільство результат від цих витрат.
Відбір нових членів Рахункової палати є також частиною міжнародних зобов’язань України. Формування Дорадчої групи експертів було однією з умов отримання €3,7 млрд макрофінансової допомоги ЄС, а призначення нових членів — структурним маяком програми МВФ із дедлайном у грудні 2026 року.
Як відбуватиметься конкурс?
До Дорадчої групи увійшли шестеро експертів: троє українських, серед яких Гліб Вишлінський, та троє міжнародних — представники Латвії, Франції та Великої Британії.
Міжнародні експерти матимуть переважне право голосу під час попереднього відбору. Група проводитиме оцінювання кандидатів, тестування та співбесіди, після чого рекомендуватиме Верховній Раді щонайменше двох кандидатів на кожну вакантну посаду. Остаточне рішення ухвалюватиме парламент.
Новий механізм відбору створює більше можливостей для незалежних, політично незаангажованих кандидатів.
Хто може податися?
Основні вимоги до кандидатів:
• громадянство України, вік від 30 до 65 років;
• ступінь магістра;
• щонайменше 7 років стажу роботи, з яких 5 — у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права;
• вільне володіння українською та знання англійської або французької на рівні не нижче B2;
• бездоганна ділова репутація.
Дедлайн подання документів — 17 листопада включно.
Усі умови конкурсу, перелік документів та зразки форм — за посиланням на сайті Бюджетного комітету Верховної Ради.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
У 2040 році в Україні може залишитись лише 25 млн людей за оцінкою ООН
The Economist пише, посилаючись на наше дослідження про біженців, що частка українців за кордоном, які планують повернутися додому, скоротилася з 74% наприкінці 2022 року до 43%.
З початку повномасштабної війни населення України на підконтрольній території скоротилося приблизно з 37 млн до 27–28 млн людей, ще 3–5 млн українців живуть в окупації. Народжуваність впала з 1,2 дитини на жінку у 2020 році до 0,8–0,9 сьогодні.
Нагадаємо, що за результатами п'ятої хвилі нашого дослідження, станом на початок 2026 року за кордоном перебували 5,6 млн українських біженців. Серед них 31% — діти, а дві третини — люди працездатного віку.
При цьому 36% біженців не планують або скоріше не планують повертатися. Навіть серед тих, хто хоче повернутися, майже 80% готові зробити це лише після остаточного завершення війни.
Україні потрібні люди не лише для покращення демографічної ситуації, а й для відбудови економіки. За оцінкою ЄБРР, Україні вже бракує близько 2,5 млн працівників.
Як зазначив у коментарі The Economist виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський, навіть залучення до ринку праці більшої кількості жінок, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб не зможе повністю задовольнити потреби відбудови.
«Я на сто відсотків упевнений, що Україні знадобляться іноземні працівники», — наголосив він.
За прогнозом ООН, населення України може скорочуватися на 0,7–0,9% щороку протягом наступних десятиліть. До 2040 року в країні може залишитися близько 25 млн людей, якщо окуповані території не повернуться під контроль України.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
🚕 Чи перейде Україна на ліцензоване таксі?
Про це говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Сергієм Деркачем, першим заступником міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України.
За оцінкою Міністерства, лише близько 5% водіїв, які надають послуги таксі, мають ліцензії. Ще близько 200 тисяч водіїв працюють через онлайн-платформи без належного оформлення.
Через таку тіньову роботу бюджет недоотримує близько 10 млрд грн. Платформи, які фактично надають послуги таксі, офіційно не визнають себе перевізниками, а нібито надають інформаційні послуги, показуючи, де є водій, і де є людина, яку треба підвезти.
Друга проблема, яка від цього виникає, це те, що пасажир не знає, з ким він їде.
«Коли ви сідаєте в автомобіль, ви не знаєте, з ким ви їдете, тому що водій може бути професійним водієм, може бути непрофесійним водієм. Ви не знаєте, в якому технічному стані знаходиться транспортний засіб, ви не знаєте, чи ви взагалі застраховані», 一 пояснює Деркач.
Що пропонують в реформі?
Водії, які хочуть надавати послуги таксі, мають зареєструватися через спеціальний портал, де система перевірить посвідчення водія, технічний стан автомобіля, страхування та відсутність судимостей за тяжкі злочини проти людини. Водіям не потрібно буде обов'язково реєструвати ФОП або працевлаштовуватися в таксопарку.
Пасажири зможуть отримувати інформацію про водія, автомобіль та страхування, зокрема через QR-код у салоні.
На запитання, чи не призведе це до скорочення кількості водіїв і подорожчання таксі, Сергій Деркач каже, що вони спільно з Київською школою економіки проводили опитування серед платформ, і не очікують великого відтоку водіїв.
«Більшість водіїв, які працюють на платформі, це фактично професійні водії. Це не водії, які їздять просто на роботу із роботи і когось підвозять.
Дійсно, є і такі. І тут вже питання буде до того чи іншого водія, наскільки він захоче реєструватися в цій системі. Хороша історія, яка відлякувала раніше водіїв, перше, для того, щоб отримати ліцензію, тобі треба стати суб’єктом господарювання. Тобто або ФОПом, або працювати на якусь конкретну компанію, працевлаштованим прямо.
Цього вже не потрібно, ти можеш просто бути фізичною особою, а податки за тебе буде сплачувати платформа відповідно до закону про оподаткування.
А реєстрація в системі умовного таксиста буде дуже швидка. Ми хочемо зробити цей сервіс дуже простим для того, щоб не відлякати водіїв надавати послуги. Більше того, навпаки, нам здається, що це зможе збільшити інтерес, тому що це вже буде здорова, прозора історія з офіційними правилами», 一 запевняє Деркач.
Законопроєкт про реформу таксі передали на розгляд Кабінету Міністрів.
Що думаєте про цю реформу?
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
💶 Рада підтримала законопроєкт про SEPA в першому читанні
Законопроєкт №14327-д — один із кроків до приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Що це дасть? Після приєднання перекази в євро між Україною та країнами SEPA стануть швидшими й дешевшими. Це стосується і переказів рідним, і розрахунків бізнесу з європейськими партнерами.
У Молдові за перші дев’ять місяців роботи SEPA люди й бізнес заощадили на комісіях близько €11,6 млн. В Україні, за різними оцінками, економія лише на комісіях може сягнути €70–200 млн на рік.
Що далі? Попереду друге читання й підпис президента. Далі Україна має отримати схвалення Європейської платіжної ради, після чого українські банки зможуть підключатися до SEPA.
👉 Більше про те, чому Україні потрібна SEPA, — у статті Богдана Слуцького та Яни Охріменко для Європейської правди.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
У жовтні інфляція склала 11% у річному вимірі
За місяць ціни зросли на 1,8% 一 менше, ніж у вересні (2,1%), але все ще рекордно високо.
НБУ прогнозує інфляцію на рівні 12,5% на кінець 2026 року, та 7,3% – у 2027 році. Повернення інфляції до цілі 5% НБУ очікує аж у 2028 році.
З продуктів найбільше подорожчали овочі (+10,2%), цукор (+4,8%), молоко (+2,5%) та риба (+2,4%).
Зросли ціни на комунальні послуги: водопостачання (+10,1%) та каналізація (+8,8%). Продовжило дорожчати паливо (+5,3%).
Подешевшали яйця (-4,6%) (після зростання на майже 44% у вересні) та залізничний пасажирський транспорт (-0,8%).
Графік: Трекер економіки під час війни.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
💰 Що відбувається з курсом долара?
Наприкінці жовтня долар в обмінниках вперше коштував понад 47 грн, а офіційний курс НБУ 4 листопада сягнув історичного максимуму — 45,66 грн.
Тиск на курс був насамперед на готівковому ринку, і після інтервенцій НБУ, ситуація стабілізувалась.
Станом на сьогодні, 9 листопада, офіційний курс 一 45,3 грн/$. Розповідаємо детальніше:
Чому долар подорожчав?
Після надходження міжнародної допомоги уряд почав відновлювати раніше призупинені платежі. Як пояснює старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович у статті Економічної правди, 30 жовтня чисті надходження грошей з бюджету в банківську систему становили 64 млрд грн — частина цих коштів потрапила на валютний ринок, збільшивши попит на долари.
Крім того, через блокування морських шляхів, російські обстріли та зупинку підприємств Україна отримує менше валюти. У липні–вересні експортна виручка становила $8,4 млрд проти $9,5 млрд за аналогічний період 2025 року. Особливо постраждали агросектор та металургія.
Також у грудні може традиційно повторитись ситуація, коли долар дорожчає, через рекордні витрати уряду в останні дні року. Наприклад, так минулого року долар зріс на гривню із 42,4 до 43,4 грн.
Як на це реагує Нацбанк?
НБУ продовжує дотримуватися режиму керованої гнучкості курсу, дозволяє гривні реагувати на зміни попиту та пропозиції валюти, але втручається, щоб згладжувати різкі коливання.
У жовтні чисті валютні інтервенції НБУ становили майже $6 млрд — рекордний місячний обсяг. Лише за останній тиждень жовтня регулятор продав $1,82 млрд.
Чи вистачить Україні резервів для підтримки гривні?
Попри рекордні валютні інтервенції, у жовтні міжнародні резерви України зросли на 4% — до $49,1 млрд.
Це стало можливим завдяки міжнародному фінансуванню. За місяць на валютні рахунки уряду надійшло майже $3,7 млрд, зокрема $3,3 млрд від ЄС та $405 млн через рахунки Світового банку.
Крім того, Україна отримала $4,6 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan. Уряд конвертував ці кошти у гривню через НБУ, що також збільшило міжнародні резерви.
Зараз резервів вистачає для фінансування 4,2 місяця майбутнього імпорту — це більше за мінімально рекомендований рівень у три місяці.
То чи буде долар по 50 грн?
У нашому макропрогнозі, який ми збирали наприкінці літа, аналітики в середньому очікували 46 грн/$ на кінець 2026 року та 49 грн/$ на кінець 2027 року.
Немає підстав очікувати різкого обвалу гривні найближчим часом.
«Якщо Україна своєчасно виконуватиме зобов'язання перед міжнародними партнерами, найближчі мінімум півроку, крім сезонних коливань в грудні-січні, курсу нічого серйозно не загрожує», — пояснює директор ЦЕС Гліб Вишлінський.
Графіки: Трекер економіки під час війни.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram