Що допоможе Україна скоротити тіньову економіку?
Щомісяця ми організовуємо наші огляди економіки зі спеціальною темою.
І цього разу будемо говорити про тіньову економіку: що потрібно зробити для ліквідації незаконних схем, створення рівних умов для бізнесу та забезпечення додаткових надходжень до державного бюджету.
У жовтні цього року Прем’єр-міністр України Сергій Корецький визначив пріоритетні заходи уряду щодо боротьби з тіньовою економікою. Серед них: протидія незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів, оподаткування електронних сигарет і рідин для них; контрабанда; ліквідація схем ухилення від сплати податків; махінації в гральному бізнесі.
Окрему увагу планують приділити посиленню контролю за ввезенням, обліком та цільовим використанням гуманітарної допомоги, яка ввозиться в Україну.
Чи спрацюють ці заходи? Як оцінити реальні масштаби тіньової економіки? І якою має бути роль БЕБ у протидії економічним злочинам?
Про це будемо говорити на нашій події 26 листопада о 16:00, а також оглянемо головні зміни в економіці країни за місяць.
🔗 Реєстрація доступна за посиланням.
Цей захід фінансується програмою міжнародного розвитку уряду Великої Британії (UK International Development).
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Як ЄС та Україна можуть заробити на російських активах?
Близько €185 млрд заморожених російських активів зосереджено в бельгійському депозитарії Euroclear. Бельгія виступає проти їхнього активнішого використання, прем'єр-міністр Барт де Вевер нещодавно вкотре заявив, що дискусія щодо цього питання закрита.
Замість тиску співзасновниця Міжнародного центру Української перемоги Олена Галушка пропонує шукати рішення, які зроблять використання російських активів вигідним і безпечнішим для європейських партнерів.
Одна з таких ідей — створити Фонд України за зразком норвезького суверенного фонду.
Про це говоримо у нашому подкасті «Що з економікою?».
«Ці кошти, які є в Euroclear, вже фактично зараз не працюють для України. У 2022 році країни Групи семи у ЄС знерухомили облігації. До сьогодні 90% цих облігацій вже були погашені, і вони фактично перетворилися на кеш.
Euroclear — це депозитарій цінних паперів, він не має ні мандату, ні експертизи управляти такою кількістю кешу. ЄС їм надав інструкції тримати ці кошти або в облігаціях Європейського центрального банку, або на дуже короткострокових депозитах ЄЦБ. Останніми тижнями через інфляцію, війну США проти Ірану ставка ЄЦБ 2,5% фактично.
Коли партнери приймали рішення щодо кредиту ERA, ставка була понад 4%. Тобто зараз вона майже скоротилася вдвічі. Це означає, що Euroclear на ці кошти отримує значно менше доходів, і час для покриття кредиту ERA буде ще більше розтягуватися.
Це ненормально, що ми з одного боку тримаємо таку кількість активів в інституції, яка абсолютно не готова і не має бути готова протидіяти Росії. З іншого боку, ми суттєво недовикористовуємо потенціал і ресурс цієї кількості кешу, який там лежить», – каже Галушка.
Міжнародний центр української перемоги пропонує передати заморожені активи в окремий фонд, який зможе професійно управляти ними та отримувати більші доходи. При цьому самі активи юридично залишатимуться власністю Росії до відповідного рішення щодо їхньої долі.
За приблизними розрахунками ICUV, сукупна економічна цінність $300 млрд заморожених активів протягом 30 років може зрости до $600–700 млрд.
«Ми в нашому дослідженні, до речі, пропонуємо як один із пріоритетів для інвестування конкретно визначити європейський ринок.
Якщо наших партнерів у Франції лякає, що умовно прийде Саудівська Аравія і почне продавати їхні бонди, то якщо вони дозволять використати ці кошти для України, то чому наш фонд не може інвестувати в французькі бонди і фактично бути сам по собі гарантією для стабільності як фінансового боргу Франції, так і загалом фондового ринку в Європі?».
Але для реалізації цієї моделі необхідно домовитися з Бельгією. Перше, що їм можна запропонувати, це юридичний запобіжник – заборонити судам в ЄС визнавати рішення московських судів. І другий – фінансовий запобіжник – врахувати фінансові гарантії для Бельгії в бюджеті ЄС на 2028-2034 роки.
При цьому, це важливо робити зараз, адже політична ситуація в ЄС в наступному році може змінитись.
Більше про це – у подкасті.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Як Трамп допоміг Росії знайти гроші на війну
Війна проти України обходиться Росії щороку дорожче. Для підтримання нинішньої інтенсивності бойових дій та ударів по Україні Кремлю доводиться витрачати дедалі більше коштів.
Однак, ситуацію для Москви змінила війна проти Ірану. Вона спричинила системне зростання світових цін на енергоносії, передусім на нафту, яка має особливе значення для російського бюджету.
Про це в проєкті "Український фокус. Ранок" на Slawa.TV та "Еспресо" розповів виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
"Не виглядає так, що наступного року Росія витрачатиме стільки ж, скільки й зараз, щоб підтримувати той самий темп ударів по Україні. Ні, їм для цього потрібно більше грошей. Це могло б привести до зовсім чорних облич у всіх економічних керманичів Росії".
Трамп просто зробив їм подарунок. Ідеться не стільки про угоду щодо дизелю – це дрібниці. Головне – війна проти Ірану, яка призвела до системного зростання цін на нафту і газ. Газ менш важливий, хоча теж є чинником для Росії, а от нафта – надзвичайно важлива", – наголосив він.
У 2026 році збільшення російських витрат на війну фактично компенсувалося зростанням надходжень від експорту енергоносіїв. Тож поки високі ціни на нафту підтримують доходи РФ, розраховувати на швидке посилення економічного тиску на Кремль не варто.
"У нинішніх умовах, поки не закінчиться війна в Перській затоці, нам, на жаль, не можна очікувати якогось суттєвого економічного послаблення Росії. Вибачте за погані новини, але є як є", – підсумував виконавчий директор ЦЕС.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Що з економікою?
Єврокомісія пропонує надати Україні ще €45 млрд у 2027 році
Хороша новина в тому, що ці гроші допоможуть частково покрити дефіцит бюджету наступного року. Але це рішення лише на один рік.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про новий Інструмент скоординованої підтримки України (Coordinated Ukraine Support Instrument).
Ці кошти надходитимуть поверх вже запланованих на 2027 рік програм, таких яких Ukraine Support Loan (теж €45 млрд) та Ukraine Facility.
За оцінками Єврокомісії, непокрита потреба у фінансуванні України у 2027 році становитиме €70 млрд. Новий інструмент має забезпечити майже дві третини цієї суми.
Як планують розподілити €45 млрд?
€20 млрд — бюджетна підтримка. Кошти мають забезпечити функціонування державних служб, зокрема шкіл та лікарень.
€25 млрд — військова підтримка.
На яких умовах Україна отримає гроші?
Йдеться про позику, яку Україна повинна буде повернути лише після того, як Росія виплатить репарації за завдані збитки.
Водночас фінансування передбачатиме продовження реформ в Україні та сприятиме інтеграції української й європейської оборонної промисловості.
Пропозицію Єврокомісії ще мають розглянути європейські партнери. Її представлять 19 листопада в Берліні на зустрічі «Коаліції охочих», а також на наступному засіданні Європейської ради через два тижні.
«Пропозиція Єврокомісії надати Україні додаткові €45 млрд закриє більшу частину розриву на 2027 рік (за нашими оцінками близько €68 млрд, що практично відповідає оцінці Єврокомісії – €70 млрд). Запропонований інструмент має бути схожим до Ukraine Support Loan, де гроші надають в обмін на реформи, тож варто очікувати нових вимог та “домашніх завдань” для України.
Ці кошти нам потрібні як на закриття бюджетних потреб (€29 млрд) – на зарплати військовим та цивільні функції бюджету, так і на покриття потреб оборони в частині закупівлі озброєння, боєприпасів та іншої військової техніки.
Європейські партнери погодилась закрити дві третини цього розриву, проте третина все ще залишається непокритою, і це рішення на один рік. Тоді як бюджетний розрив 2028-го року має перевищити потреби 2027-го» , – пояснює економістка ЦЕС Олександра Мироненко.
Детальніше про потреби України у фінансуванні на 2027-2028 роки писали у дослідженні.
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram