✨ Сара Маас написала мудру передмову, бо навіть не понарікаєш на те, що перша частина читається як пролог — вона ним і є.
✨ Зате в нас було круте обговорення нової частини, де дівчата порозказували цілу купу класних теорій, а ще ми придумували свої (жартома і не дуже — сфоткала для вас те, що точно має збутися).
✨ Мені б цю книжку 4 роки тому, я б здуріла, і, можливо, не закосплеїла б трішки Темліна, як сьогодні 😂
one more chapter
Ранок звісно не дуже добрий, але вже доведено, що донати трохи піднімають настрій, тому попрошу вас підтримати допоміжний збір моєї найкращої подруги 🙏
Сума невелика, але зараз збори йдуть повільніше, тому потрібна ваша допомога.
Деталі збору тут.
Банка: https://send.monobank.ua/jar/4NaSTqK9Fa
Навіть 10-20 грн дуже допоможуть. Дякую вам!!
one more chapter
Я ніби випила прийшла на зустріч випускників 20 років після випуску: памʼятаю деякі імена і які приблизно емоції в мене викликали ці люди, але більше нічого…
one more chapter
Якщо ви втомилися перекладати художку, хочете спробувати новий жанр або загалом полюбляєте лише нонфік, Літосвіта запускає новий курс спеціально для вас ✍
🌟«Літературний переклад 2.0: Нонфікшн» — це поглиблена програма для перекладачів нехудожньої літератури, яка повністю побудована на практиці (а це неоціненна частина перекладацького досвіду).
Що вас чекає на курсі:
🌟робота над перекладом уривку нехудожнього тексту та розбір перекладацьких рішень на практиці;
🌟робота з лексикою і граматичними структурами оригіналу зі збереженням логіки, ритму й зрозумілості тексту;
🌟розбір контексту і внутрішніх зв’язків тексту, його відсилання до інших джерел та способів передати їх у перекладі;
🌟методи збереження авторського голосу в нонфікшні та створення природного і зрозумілого для українського читача текст.
➡️ Після проходження курсу ви ви навчитеся професійно перекладати нонфікшн і отримаєте інструменти для саморедагування.
🌟Курс проведе Галина Курило — перекладачка з досвідом усного й письмового перекладу, чиї лекції я вже неодноразово слухала й дуже рекомендую.
Старт курсу буде 30 листопада.
Переходьте за посиланням, щоб дізнатися більше деталей про курс і зареєструватися 🌟
one more chapter
За цей місяць вже двічі сходила в кінотеатр, що за наших умов — це справжня удача, тож розкажу вам, що показували.
💀 Сьогодні допливли під апокаліптичною зливою на «Іншу маму», адаптацію мого перекладу — «Інцидентів в нас удома» Джоша Малермана.
😩 Я ще після трейлера була готова до того, що від книжки у фільмі лишиться тільки концепт іншої матусі, але насправді там було багато класних посилань на книжку, і багато знакових сцен туди все-таки вставили. Від деяких стрьомних моментів аж мурахи йшли.
👐 Джесіка Честейн як завжди королева, Арабела Олівія Кларк неймовірно зіграла Белу, але… кінцівка мене розчарувала. Вона абсолютно інакша, ніж у книжці, і перетворює фільм для мене на черговий слабенький дженерік горор.
Тож якщо у фільмі вам чогось не вистачило, дуже раджу почитати книжку.
До речі, дуже потішилася, що гру слів з акацією зберегли 🤭
🛒 А от «Плетений» мені дуже сподобався. Після трейлеру ми чекали чогось у стилі монстерфаку, але вийшла дуже щемка любовна історія із хорошим таким соціальним коментарем. Беріть подруг і йдіть!
Але за наново відкриту обсесію Александром Скашгордом я потім не відповідаю…
🌞А я поки що дуже чекаю пʼятниці, щоб піти вже на «Світанок на жнивах». Щоправда, передчуваю, як буде весело, бо я передивилася дві частини «Голодних ігор» з якоюсь тахікардією (ніби й так мало тривог у житті).
one more chapter · репост
Ми шукаємо друзів видавництва, з якими будемо ділитися найсвіжішими новинками, та розповідати секрети!
Якщо ви ведете блог і просто обожнюєте розповідати про прочитане своїй аудиторії — заповніть, будь ласка, анкету для друзів (так-так, як у дитинстві 😎)
https://forms.gle/VxKqQL8xCuoCpxrx8
Вона займе 3 хвилини, зате допоможе нам зрозуміти ваші улюблені жанри та формати, щоб надсилати саме ті книжки, які вам справді відгукнуться 🧡
one more chapter
А тепер найцікавіше. Бо найважливіше вже було, та чи воно таке цікаве?
Якби я писала цей відгук одразу після прочитання якийсь тиждень тому, то я б нахвалила світобудову, яка справді відрізняється від гарріпоттерівської, і система магії, чи то алхімії, мені здалася цілком оригінальною і дуже захопливою.
Та чи справді це так?
Кілька днів тому пан Роман почав дивитися «Сталевого алхіміка», і я краєм ока почала вловлювати дивовижно знайомі моменти. Попереджую: в переліку можуть бути спойлери до обох історій.
Отже: трансмутації, матриці, химери, знак уробороса, перенесення душ в інше тіло (до того ж мертве тіло, яке з цією душею розкладається), алхіміки з особливою здатністю керувати конкретними матеріалами чи вогнем, і те, що викликало в мене найбільший сайд ай: загадковий дядько, який вкладає в груди людям камені (ака талісмани) і наділяє їх безсмертям і надзвичайною здатністю до регенерації.
І це я навіть не дивилася повністю аніме. Зрозуміло, що я одразу кинулася гуглити, що люди пишуть про такі цікаві збіги. З більш-менш офіційних джерел є хіба посилання на інтервʼю з СенЛінЮ:
СенЛінЮ не просто позичили ідеї зі «Сталевого алхіміка», вони взяли цілий майстер-клас безпосередньо у самої творчині Хірому Аракави. Аракава ще раніше зауважувала: дослідження інформації про алхімію було таке суперечливе, що вона вигадала власну версію, а СенЛінЮ зробили те саме:
Насправді було доволі кумедно, бо вона сказала, що намагалася провести дослідження й точно зобразити алхімію, але вся інформація про неї була суперечлива й не мала сенсу. Тож вона вирішила: «Я просто зроблю тут все, що захочу». А я подумали, гаразд, мабуть, я зроблю те саме.
Але ж немає нічого такого в тому, щоб чимось надихнутися, скажете ви. У час, коли ледь не всі книжки продаються за допомогою фраз «така-то книжка зустрічає такий-то фільм», не дивно, що оригінальні ідеї надибати важко. І я б з цим погодилася, якби мова йшла про оригінальну роботу.
«Алхімізовані» переписані настільки точно до оригіналу, як це можливо, і в цьому їхня основна проблема. Якщо взяти фанфік, вся суть якого будується на подіях семи книжок, на емоційній вазі тисяч сторінок, на персонажах, з якими ми проводимо стільки часу, а потім відкинути все це під гаслом нової історії, то що залишиться? Є книжки, навіть по тій самій Драміоні, де можна й не вгадати, що ти читаєш переписаний фанфік, бо на нього лишилися якісь знайомі фанатам посилання, але сама історія змінена, щоб мати сенс як окремий твір.
Ми не можемо заперечувати шалену популярність «Алхімізованих» на закордонному й нашому ринках. І так само не можемо заперечувати, що ця книжка не розлетілася такими тиражами, якби не фанфік. І одна справа, якби ми отримали нову історію, але сюжетно там все те саме, просто видозмінені всі моменти, які накликали б поліцію копірайту.
А якщо додати до того ще той факт, що оригінальні моменти, які мали б відрізняти книжку від фанфіка й стати найцікавішим у цій переписаній історії (бо нащо комусь двічі читати одне й те саме) теж запозичені звідкись, то виникає питання… так а що тут від самих авторів?
Не подумайте, я не кажу, що СенЛінЮ пишуть погано. Якраз навпаки, шалена популярність фанфіку свідчить про протилежне, і я дуже добре знаю, як пишуть фікрайтери — зрештою, купа авторів так і починали. Але суть в тому, що для друку ти починаєш робити своє і просувати своє. І якщо взяти ідею, яка колись фігурувала у твоєму фанфіку, і розвинути її в щось інше, то це одне. Але переписати роботу фактично з іншими іменами й системою магії, лишивши весь сюжет — це зовсім інше, а коли ще й ця магія виявляється запозичена… ну, таке шось.
Загалом я все одно добре провела час з цією історією, хоча буду чесною: тут ще повпливав шалений ажіотаж новинки й процес обговорення книжки з подружкою. Магія трималася найбільше, поки я не думала про сюжет чи етичність, а просто насолоджувалася історією, вишукувала арти й будувала теорії.
Тому загальні оцінки виходять такі (нагадую, що моя система оцінок розписана тут):
⭐️ 3.5/5
🌙 3.75/5
❤️3.5/5
🔮 1/5
А ви розказуйте свої враження про книжку 👀
one more chapter
Думала, вже ніколи не напишу відгук на «Алхімізованих», але, як не дивно, мене до цього спонукав «Сталевий алхімік». Але про все по порядку.
Арти: Avendell.
Передусім мушу зауважити дві важливі речі:
🌟я не читала «Закованих», якщо не рахувати кількох розділів;
🌟я не шипперю Драміону — не маю нічого проти фанфіків по цьому пейрингу, і я навіть колись щось по цьому читала, але не прикипіла до нього.
Спершу я навіть не збиралася читати цю книжку, бо як переписана робота, так і оригінальний фанфік містять багато тригерних тем: війна, полон, смерті й передусім сексуальне насильство, повʼязане з конфліктом. Проте мене зʼїдала цікавість: чи буде переписана книжка мати сенс як окрема робота? Чи буде її цікаво читати, якщо забрати весь контекст «Гаррі Поттера?».
На друге питання особисто я можу відповісти «так». Мені було цікаво читати «Алхімізованих», і попри здоровенний обсяг більшість часу сторінки пролітали.
А от чи має сенс ця робота як окрема книжка після переписування? Як на мене, не дуже. Я навмисне написала, що мені сама книжка подобалася в процесі, бо вийшов цікавий феномен: поки читаєш, тебе затягує, а коли вже опісля (а іноді і в процесі починаєш аналізувати), все трохи тріщить по швах.
Не буду затягувати і напишу найважливіший мій поінт уже: фанфіки завжди покладаються на емоційну привʼязаність читача до персонажів. Чи буду я читати якусь книжку на 1000 сторінок про барист у затишній кафешці? Ні, я втомлюся ще на четвертині. Але якщо цими баристами будуть мародери з фандому ГП або мої полонені принци, то я прочитаю і 2000, і 3000 сторінок.
Отут і перший ковзький момент для «Алхімізованих»: окрема історія не потребує такого велетенського обсягу. Якщо читачі фанфіка радо почитають пʼятнадцять однакових сцен, аби там були герої (адже Драміоною нас в оригіналі зовсім не годують), то в книжці вони не мають тієї самої емоційної ваги. У книжці справді була купа затягнутих моментів, які при редактурі треба було нещадно різати, бо вони всі злилися в одне.
Емоційна вага стосується і другорядних персонажів: декого з них можна впізнати, тобто ти розумієш, що оце був Гаррі, оце Рон, а це Джіні. Але з деякими іншими треба трохи помізкувати або гуглити, щоб розуміти, хто це. А нащо, спитаєте ви? Та тому, що коли мене на перших 200-300 сторінках годують описами жахливих смертей персонажів, які були такі дорогі головній героїні, а я гадки не маю, хто це, то чому я маю за то переживати? А фанфік уже з перших сторінок викликає у вас глибокий шок (бідолашні ті Візлі).
Що для мене мало сенс, то це головна пара. Найцікавіше те, що коли вони були не Герміоною і Драко, а Геленою і Кейном, я привʼязалася до них більше, бо, як я вже писала, я не шипперю Драміону, тож їхня пара не викликає в мене емоцій за замовчуванням.
У їхній історії я справді відчула всі потрібні емоції, а в якийсь момент серйозно так розпереживалася. Я зрозуміла, що мені цікаво читати про складні стосунки персонажів, які наробили одне одному купу фігні (привіт, Пакат), і тут це є. Проте чомусь самі романтичні моменти час від часу бували сухенькі, і саме загальний ангст підживлював той вогонь.
Важливою відмінністю рішення не включати сюжет зі зґвалтуванням так рано, як у «Закованих» — в окремій книжці це взагалі не сприймалося б так само навіть з розумінням сюжету. Забудемо про те, що сьогодні я прочитала, як цей момент створює добрячу таку сюжетну дірку — вона мені в очі не кинулася, то й добре.
Я читала, що СенЛінЮ не хоче називати цю книжку роментезі, але хір мі аут… без романтики «Алхімізовані» для читача розсипаються. Можливо, це більше стосується мене, але мені було байдуже на війну в Паладії, бо (скільки я ще вживатиму ці слова?) у мене не було емоційної привʼязаності до якоїсь сторони конфлікту. Ми доволі швидко розуміємо, що не все там так однозначно, але мушу визнати, що в якийсь момент я відчула якийсь такий загальний екзистенційний жах, коли у флешбеках ми розуміємо: персонажі свято вірять у свою перемогу, але ще з самого початку книги ми бачимо, що з ними сталося.
one more chapter
Корисна штука для редакторів ✨
Літературна редакторка Юлія Мороз відкриває набір на курс із редагування. Він буде поділений на дві частини: для початківців і для фахівців будь-якого рівня. Записатися можна окремо на кожен блок або на обидва разом.
Деталі в пості.
Якби не потужняцьке вигорання, я б і сама записалася на другий блок, бо це звучить дуже корисно, тож перекладачі теж можуть придивитися.
one more chapter
А от і обіцяний крутий анонс — Рівне, чекаю вас 22 листопада на клуб по такому очікуваному «Двору розколотої гармонії» 👍
❤️На вас чекає обговорення книжки, інтерактиви, розіграш подарунку й тематичний дрес-код в образах улюблених героїв з книжки (за бажанням).
➡️Не забудьте зареєструватися за посиланням.
Також рівнянам раджу долучитися до місцевого чату Вівату, де вас чекає купа цікавих анонсів, знижок і пропозицій, і саме там можна поставити будь-які запитання про клуб.
Чекатиму вас!!! ✨
one more chapter
Останні два дні, поки роблю справи, в навушниках у мене детальний переказ кожної частини ДШІТ, тож підготовка до читання іде повним ходом 🤭
Рівне, а ви пильнуйте за анонсами Вівату — нас чекає щось цікавеньке 👀
one more chapter
«Я не збираюся читати це скло», — казала вона.
«Я куплю, але не знаю, чи взагалі коли-небудь прочитаю», — казала вона…
one more chapter · репост
ЗАХИСТИ СЕБЕ ВІД ДРОНА!
Приєднуюся до збору 24-ї бригади
Ціль збору: 1 000 000 грн на наземні станції для зенітних дронів. Це обладнання забезпечує надійний звʼязок та більшу кількість знищених цілей.
Моя ціль: 15 000 грн.
ПРИЗИ ЗА ДОНАТ
(фото усіх лотів докладу в коментарях)
За донат, кратний 50 грн — можливість виграти ручну хімічну грілку-грибочок.
За донат, кратний 150 грн — можливість виграти пазл на 500 шматочків від Trefl з грибами.
За донат, кратний 250 грн — можливість виграти мою «Грибних справ підмайстру» з автографом, а також новинку — мій переклад — «Хлопчик, що вижив» Девіда Голмса (попередньо має вийти в листопаді)
Банка: https://send.monobank.ua/jar/4vFYuJkzpx
Якщо донатите не з монобанку, залиште у полі «коментар» свої контактні дані. Дякую за участь і поширення!
one more chapter
Закінчився турнір по «Гаррі Поттеру», який тривав три місяці, і ми вибороли своє почесне 3 місце 🐺
Як казав болгарський прем’єр-міністр після кубку світу з квідичу, ми боролісса одважно, а я нарешті видихаю і ще довго-довго не хочу дивитися фільми по ГП 😵💫
one more chapter · репост
🌕🌕не можу придумати
🌕🌕більш ідеальної дати, аніж 31 жовтня, для презентації цієї книжки. вчора до нас завітала Анастасія Бідонько зі своїм дебютним міфологічним фентезі «Шукай стежку з-під гори»🦌
дізнались про відьомську сторону авторки, передісторію написання та історію видання книжки, послухали про різну нечисть, яку можна зустріти на сторінках, та простóри, в яких треба бути обачними.
ця історія, з її загадковою атмосферою та потойбіччям, здається, ідеально підходить для читання восени, тож в листопаді планую трошки поблукати вулицями Києва та простóрами разом із персонажами.
якщо ви теж любите, коли український фольклор знаходить нове життя на сторінках фентезі, то раджу придивитися до цієї новинки. можливо, саме вона стане тією атмосферною осінньою історією, якої вам зараз бракує⭐️
one more chapter · репост
Сьогодні будемо балакати в Рівному, приходьте 💚
one more chapter
Анастасія Бідонько «Шукай стежку з-під гори»
☕️ Як же давно я не читала книжку одним махом, майже від неї не відриваючись, а «Шукай стежку» це виправила. Я навіть вилізла зі свого відгук slump!
У Києві винаймають квартиру дві подруги: ярча Роня полює на нечисть-шкідників, а Дзвінка, родима відьма, в столиці ховається від минулого. Одної ночі гонитва за злиднем заводить Роню та її напарника Костю на Лису гору, і там вони тривожать дещо страшніше за дрібну нечисть. Коли Костю знаходять мертвим, Дзвінка відсилає Роню в простори — своєрідне потойбіччя, утворене з клаптиків легенд, вигадок і реальних історій з минулого. Простори хаотичні, непередбачувані, а ще небезпечні. Дзвінка й сама не поверталася туди вже багато років, та задля порятунку подруги наважується вирушити в глиб Лисої гори.
🪞Я обожнюю фентезі з українською міфологією, а ще більше обожнюю українське міське фентезі, де відьми працюють в аптеці, а ярчуки після полювання ідуть до кіоска по шаурму. І хоча події відбуваються у спекотний початок осені, ця книжка, як на мене, ідеальна для листопада — адже коли ми переносимося на містичні простори, атмосфера різко міняється. До речі, у деяких епізодів вайб цілком горорний!
🍁Мені дуже подобалося блукати просторами разом з героями й зустрічати на шляху різних істот, хоч і небезпечних. У голові постійно зринали давно забуті знання про наші повірʼя, але також я дізналася купу нового (і була today years old, коли дізналася, що русалки насправді не лоскочуть, а роблять дещо інше…).
🪦Герої сподобалися всі, але найбільше душа прикипіла до відьми Дзвінки з її загадковим минулим і спокійною, але за потреби невтомною відданістю. А ярчу Роню аж захотілося закосплеїти, бо це справжня baddie.
🫙Ще один момент, який дуже хочеться відзначити: попри те, що в книзі присутня романтична лінія, чи то натяк на неї, на передньому плані тут саме дружба. А ще родинні звʼязки, хоч подекуди й заплутані (або геть шалені).
☠ Дуже раджу цю книжку, якщо ви шукаєте хороше фентезі, яке затягне вас у вир пригод і не відпускатиме до останньої сторінки.
✨А я маю честь знати пані авторку, яка ще й за сумісництвом моя випускова редакторка у ЩОС, і дуже тішуся, що нарешті дочекалася її книжку — хоч ми знайомі і не так довго, але за вайбом мені ця книжка ну просто неймовірно Настіна.
➡️Нагадую, що вже завтра в Рівному презентація «Шукай стежку з-під гори», тож чекаємо вас у «Затишній книгарні» на 18:30 — проведемо разом затишний геловінський вечір 🎃
#omc_fantasy #omc_reviews
one more chapter
Анастасія Бідонько «Шукай стежку з-під гори»
☕️ Як же давно я не читала книжку одним махом, майже від неї не відриваючись, а «Шукай стежку» це виправила. Я навіть вилізла зі свого відгук slump!
У Києві винаймають квартиру дві подруги: ярча Роня полює на нечисть-шкідників, а Дзвінка, родима відьма, в столиці ховається від минулого. Одної ночі гонитва за злиднем заводить Роню та її напарника Костю на Лису гору, і там вони тривожать дещо страшніше за дрібну нечисть. Коли Костю знаходять мертвим, Дзвінка відсилає Роню в простори — своєрідне потойбіччя, утворене з клаптиків легенд, вигадок і реальних історій з минулого. Простори хаотичні, непередбачувані, а ще небезпечні. Дзвінка й сама не поверталася туди вже багато років, та задля порятунку подруги наважується вирушити в глиб Лисої гори. Ця подорож нелегка, адже в потойбіччі не видно стежок, а тамтешні мешканці геть не дружні до чужих. Та що як стежки між просторами існують? І щодалі ступаючи ними усвідомлюєш: щось насувається, і це навіть страшніше за мерців, які переслідують Роню. «Шукай стежку з-під гори» — міфологічне фентезі про вірну дружбу, що рятує, підтримує і допомагає віднайти свою стежку серед непевності, про минуле, що не відпускає і протягує червоні нитки пам’яті у майбутнє.
🪞Я обожнюю фентезі з українською міфологією, а ще більше обожнюю українське міське фентезі, де відьми працюють в аптеці, а ярчуки після полювання ідуть до кіоска по шаурму. І хоча події відбуваються у спекотний початок осені, ця книжка, як на мене, ідеальна для листопада — адже коли ми переносимося на містичні простори, атмосфера різко міняється. До речі, у деяких епізодів вайб цілком горорний!
🍁Мені дуже подобалося блукати просторами разом з героями й зустрічати на шляху різних істот, хоч і небезпечних. У голові постійно зринали давно забуті знання про наші повірʼя, але також я дізналася купу нового (і була today years old, коли дізналася, що русалки насправді не лоскочуть, а роблять дещо інше…).
🪦Герої сподобалися всі, але найбільше душа прикипіла до відьми Дзвінки з її загадковим минулим і спокійною, але за потреби невтомною відданістю. А ярчу Роню аж захотілося закосплеїти, бо це справжня baddie.
🫙Ще один момент, який дуже хочеться відзначити: попри те, що в книзі присутня романтична лінія, чи то натяк на неї, на передньому плані тут саме дружба. А ще родинні звʼязки, хоч подекуди й заплутані (або геть шалені).
☠ Дуже раджу цю книжку, якщо ви шукаєте хороше фентезі, яке затягне вас у вир пригод і не відпускатиме до останньої сторінки.
✨А я маю честь знати пані авторку, яка ще й за сумісництвом моя випускова редакторка у ЩОС, і дуже тішуся, що нарешті дочекалася її книжку — хоч ми знайомі і не так довго, але за вайбом мені ця книжка ну просто неймовірно Настіна.
➡️Нагадую, що вже завтра в Рівному презентація «Шукай стежку з-під гори», тож чекаємо вас у «Затишній книгарні» на 18:30 — проведемо разом затишний геловінський вечір 🎃
#omc_reviews #omc_fantasy
one more chapter
Анастасія Бідонько «Шукай стежку з-під гори»
☕️ Як же давно я не читала книжку одним махом, майже від неї не відриваючись, а «Шукай стежку» це виправила. Я навіть вилізла зі свого відгук slump!
🪞Я обожнюю фентезі з українською міфологією, а ще більше обожнюю українське міське фентезі, де відьми працюють в аптеці, а ярчуки після полювання ідуть до кіоска по шаурму. І хоча події відбуваються у спекотний початок осені, ця книжка, як на мене, ідеальна для листопада — адже коли ми переносимося на містичні простори, атмосфера різко міняється. До речі, у деяких епізодів вайб цілком горорний!
🍁Мені дуже подобалося блукати просторами разом з героями й зустрічати на шляху різних істот, хоч і небезпечних. У голові постійно зринали давно забуті знання про наші повірʼя, але також я дізналася купу нового (і була today years old, коли дізналася, що русалки насправді не лоскочуть, а роблять дещо інше…).
🪦Герої сподобалися всі, але найбільше душа прикипіла до відьми Дзвінки з її загадковим минулим і спокійною, але за потреби невтомною відданістю. А ярчу Роню аж захотілося закосплеїти, бо це справжня baddie.
🫙Ще один момент, який дуже хочеться відзначити: попри те, що в книзі присутня романтична лінія, чи то натяк на неї, на передньому плані тут саме дружба. А ще родинні звʼязки, хоч подекуди й заплутані (або геть шалені).
☠ Дуже раджу цю книжку, якщо ви шукаєте хороше фентезі, яке затягне вас у вир пригод і не відпускатиме до останньої сторінки.
✨А я маю честь знати пані авторку, яка ще й за сумісництвом моя випускова редакторка у ЩОС, і дуже тішуся, що нарешті дочекалася її книжку — хоч ми знайомі і не так довго, але за вайбом мені ця книжка ну просто неймовірно Настіна.
➡️Нагадую, що вже завтра в Рівному презентація «Шукай стежку з-під гори», тож чекаємо вас у «Затишній книгарні» на 18:30 — проведемо разом затишний геловінський вечір 🎃
#omc_reviews #omc_fantasy
one more chapter · репост
нарешті, НАРЕШТІ передзамовлення на цю сапфічну дарк академію, я дуже чекала "Вбивчу темну хвилю" українською, бо там усе, що я люблю: академічні суперниці, готична атмосфера, сапфічна любовна лінія, а ще в Еллісон Сафт приємний стиль письма.
берем🖤🖤🖤