
🌸Ірина_Муза🌸
Заготовленою фразою я випроваджував на ранок жінок, що змінювали одна одну щоночі. Але Джулія... хай їй грець, випарувалася. Ніби й не було її... Стукіт у двері повторився, і я, накинувши на себе злощасний халат, побіг відкривати. Відчинив двері і здивувався службовцю, який приніс мені пізній сніданок, судячи з таці. Не пам'ятаю, щоб я щось на ранок замовляв. - Сніданок, містер Грей. І якщо ви, як зазвичай, сьогодні будете з'їжджати, то я взяв сміливість одразу принести вам рахунок. Зазвичай я просто віддаю кредитку, не вдивляючись у зазначені послуги, але сума мені здалася незвичною. Я близько хвилини вдивлявся в рахунок, а потім усміхнувся як дурень. - Щось не так? - занервував хлопчина. - Усе так! - простягнув йому кредитку. Треба ж. Порваної спідниці вона мені не пробачила. Встигла шмоття собі замовити, причому не посоромилася у виборі. Молодець. - Біле! - набрав я друга. - Дай но мені номер психолога, до якої ти мене відправив! Кохання або помилка


