У мета-аналізі 58 досліджень павуки знижували чисельність сільськогосподарських шкідників у 79% розглянутих випадків. Але не всі вони полюють однаково. Одні будують пастки, інші чатують на квітах, а ще інші переслідують здобич на землі.
Автор: Олексій Колесник (@kazalker) (@theart_of_biology)
Дизайнер Каріна Мурга (@cerulean_sun)
Джерела
•Michalko, R. et al. (2019). Global patterns in the biocontrol efficacy of spiders: A meta-analysis. Global Ecology and Biogeography, 28(9), 1366–1378.
•Bush, A. A. et al. (2008). Function of bright coloration in the wasp spider Argiope bruennichi. Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 275(1640), 1337–1342.
для рубрики #біологіязахисту
PROФАЗА
Привіт! Чи знаєте, як зараз дослідники визначають таксономічну приналежність того чи іншого організму?
Сьогоднішня систематика намагається побудувати таксономічне дерево так, щоб воно максимально відповідало еволюційному.
Споконвіку основним способом розділення на певні таксони та їхню ідентифікацію проводили за фенотиповими проявами, зокрема морфологічними. Однак цей метод має недоліки. Наприклад, є види-двійники, які візуально виглядають подібно, але генетично різні. Або вид може мати настільки високу мінливість протягом життєвого циклу, що його помилково можна занести до кількох видів. Це було поширено серед грибів, де статеву і нестатеву стадію помилково заносили до двох видів (так звані анаморфи і телеоморфи).
Тому сьогодні використовують переважно молекулярно-генетичні методи, де інструментом є молекулярні маркери, які базуються на послідовностях певних ділянок ДНК. Справа в тому, що чим раніше розійшлись популяції від спільного предка, тим більше різних мутацій накопичується у тому ж локусі, особливо якщо він не піддається активному природному добору. І саме за різницею у послідовностях визначають, наскільки таксономічно віддаленні організми. А знаючи частоту виникнення мутацій, яка є доволі сталою, то можна ще визначити, коли організми розійшлись, тому використовують для цього ще термін «молекулярний годинник». Також ці послідовності заносять у бази даних, що дозволяє потім ідентифіковувати той чи інший організм, порівнюючи результати секвенування із ними (так зване «генетичне штрихкодування» чи «ДНК-баркодинг»)
Автор: @euchromatin
Дизайнер @ukaralius
Джерела:
· doi:10.1038/s41564-021-00888-x
· Delimiting species in Basidiomycota: a review, Bin Cao Danny Haelewaters et al 2021
· doi:10.3389/fmicb.2022.847067
· DOI:10.1126/sciadv.abd0079
PROФАЗА
[photo]
PROФАЗА
RAS - онкогени: ізоформи, мутації та клітинні функції
RAS - один із центральних регуляторів клітинного сигналінгу, який визначає, як клітина реагує на зовнішні стимули. У нормі він працює як молекулярний «перемикач», що точно контролює ріст, поділ і виживання клітин. Проте мутації в генах RAS порушують цей баланс: білок залишається постійно активним і безперервно передає сигнал проліферації. Це робить RAS одним із найважливіших онкогенів у людини та ключовим елементом у розвитку багатьох типів раку.
Автор @Anastasia_Gold1 (Палієнко Анастасія)
Дизайнер @cerulean_sun (Мурга Каріна)
для рубрики #онкогенетика