until augustвживую

Открыть в Telegram · @untilaugust

Книги

Последние посты

until august

Його називали «Королем фортепіано» й «Сатаною за клавішами». За свою довгу й успішну кар'єру він здобув 25 (!) премій Grammy та 45 номінацій. Та за світовим тріумфом Володимира Горовиця стояла історія киянина, у якого радянська влада відібрала все, окрім хисту. Володимир Горовиць народився 1 жовтня 1903 року в Києві у родині інженера Самуїла та піаністки Софії. Сім’я жила у великій квартирі на Хрещатику поруч із музичним училищем. Його з дитинства оточувала музика. Після більшовицького перевороту в них забрали бізнес і житло. Горовиць на все життя запам’ятав, як червоноармійці розрубали його рояль: За двадцять чотири години ми втратили все, що мали. Власними очима я бачив, як вони розбили мій рояль, бо не могли витягти його через двері, і викинули, розрубаний, через вікно на вулицю. Горовиць мав навчатися у консерваторії ще чотири роки, але родині бракувало грошей на його освіту, і він почав гастролювати з 1920-го року. А у 1925 році Володимир виїхав в концертне турне до Німеччини — і не повернувся. Світове визнання прийшло до нього дуже швидко, та статус зірки не зміг врятувати його рідних: — Батька, видатного інженера, репресували — він загинув у таборах; — мати Софія померла під час операції у 1929 році;. — брати Яків та Григорій загинули (Яків — на фронті, Григорій — пройшов Соловки, підірвав здоров'я і зрештою помер); — сестра Регіна, талановита піаністка й викладачка Харківської консерваторії, через втечу брата стала невиїзною. Горовиць десятиліттями намагався вивезти її до США, але марно. Як згадують, вона була не менш талановитою музиканткою, ніж її брат. Після Європи Володимир покорив США. У травні 1965 року понад півтори тисячі людей ночували в черзі за квитками на його концерт під нью-йоркським Карнеґі-холом. Дружина піаніста Ванда (донька італійського диригента ) навіть просила роздавати їм каву, щоб шанувальники не замерзли вночі. За життя Володимир зникав зі сцени щонайменше тричі — і надовго. Він страждав від депресії і був до себе неймовірно критичним. Деякі дослідники вважають, що він також винуватив себе в тому, що не зміг допомогти родині. Радянське громадянство він Горовиць остаточно втратив у 1943-му році й отримав американське. В інтерв’ю піаніст категорично заявляв: У мене нема бажання повертатися. Мені не подобається російський підхід до музики, мистецтва, чого завгодно. Я втратив всю свою родину там. Я не хочу повертатися і ніколи не повернусь. Проте 20 квітня 1986 року Горовиць усе ж приїхав до СРСР у межах американсько-радянської культурної угоди — вперше за 61 рік. До рідного Києва він так і не доїхав (зрозуміло, чому), виступивши лише в москві та ленінграді. На його концерт з Харкова приїхала племінниця (донька Регіни) з чоловіком. Сестру він так і не побачив — Регіна померла у 1984 році. «Мрії» Шумана з попереднього посту Володимир Горовиць зіграв саме на тому концерті. until august | #цікаве

until august

Планувала написати рецензію, та замість цього ще зі вчора слухаю записи Горовиця — без світла і в перервах між тривогами вони приносять мені комфорт. А чому б не поділитись цим з вами, подумала я. Ну і от :) На відео — фрагмент легендарного концерту 1986 року. 82-річний єврейський піаніст грає «Мрії» німецького композитора Роберта Шумана (сьому п’єсу з циклу «Дитячі сцени»). Ця п'єса популярна сама по собі, проте саме виконання Володимира Горовиця увійшло в історію. Це був перший виступ піаніста в СРСР за 61 рік — у московській консерваторії. Тільки от Горовиць не був росіянином. Він був українцем. Про це потрібно розказати детальніше 👇 until august | #цікаве

until august

Погортала швиденько книжку видавництва Потяг (поки нічого в них не читала), і на першій же сторінці, що мені відкрилась, прочитала ось цей діалог. Чому це так смішно 😆 Тепер важливе питання для експертів: чи потрібна мені ця книжка? Вона уся така кумедна? until august | #книги

until august

Нормальні книжкові канали: чорна п'ятниця, новинки, гарні книги. Мій канал: пссс, хочете послухати про частку українців у нацистських угрупованнях у Варшаві? 🫠🙂‍↕️

until august

У мемуарах Шпільмана «Піаніст» згадки про українців є епізодичними, проте не роблять нам честі. Розберемо більш детально. Зображення українців у тексті: — згадки в контексті ліквідації гетто: Шпільман описує українців (поряд із литовцями) як допоміжні поліцейські підрозділи, що виконували роль охорони під час депортацій євреїв до табору смерті Треблінка влітку 1942 року, а також оточували трудові об'єкти. 📌 Тут треба зазначити, що серед охоронців концтаборів близько 300 були «травниками» — вихованців вишкільного тренувального концентраційного табору Травники, вихідців з СРСР. Усі «травники» були різних національностей — росіяни, українці, поляки, кавказці, латиші, чехи, німці, поляки й євреї. Через певні фактори (перебування в таборі, який був оточений українськими поселеннями; частину вихідців із Радянської України; людей, взятих в полон на території України та післявоєнні україно-польські та україно-радянські політичні конфлікти) існувало спекулятивне приписування «травникам» етнічну приналежність до українців. — поведінка під час акцій: автор зображує «українців» як жорстоких найманців, які стріляли в людей без причини й брали участь у пограбуваннях покинутого майна. — згадки під час Варшавського повстання: В описах подій серпня–вересня 1944 року Шпільман, спираючись на чутки, що ширилися серед цивільного населення, також називає «українцями» формування, які з особливою жорстокістю зачищали житлові квартали, вбивали мирних жителів і ґвалтували жінок. Поява «українців» у спогадах мешканців Варшави 1944 року зумовлена кількома факторами: — узагальнена назва («українці» як синонім східних колаборантів): У свідомості мешканців Варшави закріпився стереотип ще з 1942–1943 років, коли під час ліквідації Варшавського гетто та придушення повстання у гетто справді залучалися підрозділи із табору Травники, значну частину яких становили колишні радянські військовополонені. Згодом усіх колаборантів у німецькій формі, які розмовляли східнослов'янськими мовами (російською, українською, білоруською), варшав'яни автоматично називали «українцями» або «калмиками». — роль бригади/дивізії СС «РОНА» (Російської Визвольної Народної Армії): У серпні 1944 року район Охота (де переховувався і сам Шпільман) зачищав зведений полк бригади Камінського під командуванням Івана Фролова. Особовий склад РОНА складався переважно з росіян (вихідців із Брянської області), а також білорусів і невеликої кількості представників інших національностей СРСР. Саме бійці РОНА вчинили так звану «різанину на Охоті». Їхня поведінка була настільки неконтрольованою, що німецьке командування невдовзі відвело їх із міста, а самого Камінського розстріляло за мародерство та непокору. Говорили бійці РОНА малозрозумілою для поляків мовою, яку вони сприймали як «українську». 14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС «Галичина» у придушенні Варшавського повстання участі не брала — у липні 1944 року вона була розбита під Бродами, а в серпні–вересні перебувала на переформуванні та перекидалася до Словаччини. Фактично, єдиними формуваннями з переважно українським складом, які фізично перебували у Варшаві в серпні 1944 року, були два охоронні батальйони (зокрема 34-й батальйон поліції порядку та підрозділи охорони залізниці), а також невеличка група бійців Українського легіону самооборони (Волинського легіону), яка прибула до міста лише у вересні 1944 року, наприкінці придушення повстання. Виходить, що Шпільман у своїх мемуарах використав побутову термінологію окупованої Варшави, де під «українцями» в 1944 році малися на увазі переважно російські формування Камінського та змішані підрозділи колишніх радянських військовополонених. Отаке. until august | #цікаве

until august

У мемуарах Владислава Шпільмана «Піаніст» по тексту розкидані згадки про українців і усі вони негативні. Шпільман стверджує, що українці (й литовці) були навіть жорстокішими за німців. Не можу не думати про те, що така репрезентація в літературі безпосередньо впливає на сприйняття українців як у часи Другої світової, так і у сучасній Польщі. Літературні тексти та мемуари першої половини ХХ століття мають статус історичних першоджерел і фактично не піддаються критиці. Помилкова атрибуція 1940-х років і називання всіх східних колаборантів «українцями» закріпилася міцно: якщо Шпільман чи інший очевидець написали, що повстання у Варшаві придушували «українці», то в масовій свідомості це не підлягає ревізії. Не допомагає також і сумнозвісно відома Волинська трагедія 1943-го року. І, будьмо відвертими, у сучасній Польщі ці неточності активно використовують праворадикальні та націоналістичні угруповання. Але я не могла не пошукати більше інформації з цього приводу 👇 until august | #книги

until august

Там Кримський міст втомився, а це означає дві речі: 1. Треба негайно задонатити ще на дрони. 2. З того, що залишилось, можна замовити книжку, щоб відсвяткувати цю подію. І так, фінансова грамотність — це моє 🙂‍↕️

until august

Привіт-привіт, друзі! 👋 Як ваші справи? Поділіться, що читаєте зараз? 👀 until august | #поговорити

until august

🔖 А поки подивіться на ці гарнющі українські книжкові обкладинки XX століття: 1. «Айстри» Олександра Олеся, автор обкладинки — Яків Гніздовський, 1954. 2. «Дівчина з ведмедиком» Віктора Домонтовича, авторка обкладинки — Тамара Москалева, 1928. 3. «Майстер корабля» Юрія Яновського, автор обкладинки — Василь Кричевський, 1928. 4. «Пражерело українського релігійного світогляду» Ксенофонта Сосенка, автор обкладинки — Павло Ковжун, 1922. 5. «Зібрані твори» Богдана-Ігоря Антонича, автор обкладинки — Яків Гніздовський, 1967. 6. «Чорна пані» Юрія Косача, автор обкладинки — Святослав Гординський, 1932. 7. «Гербы гетманов Малороссии» Сергія Троїцького, автор обкладинки — Георгій Нарбут, 1915. 8. «Іван Іванович» Миколи Хвильового, автор обкладинки — Адольф Страхов, 1930. 9. «Синя пташка» Моріса Метерлінка, автор обкладинки — Охрім Судомора, 1918. Ну краса ж! ✨ until august | #книги

until august

Друзі, нагадую, що сьогодні хтось з вас отримає дві цікаві книжечки 🙌

until august

Надто гарно! Це Бібліотека монастиря Святого Флоріана у Австрії, одне з найвеличніших книгосховищ Європи, зведене у стилі пізнього бароко 🤍 Сам монастир був заснований ще на початку IX століття, а зведення окремого бібліотечного крила розпочав у 1744 році архітектор Йоганн Готгард Гайбергер. Зібрання бібліотеки налічує близько 130 –150 тисяч книг, серед яких середньовічні рукописи, інкунабули й першодруки, а ще — роботи майстрів Дунайської школи (зокрема Альбрехта Альтдорфера) XVI–XVII століть. Також тут зберігається унікальна колекція музичних партитур. Головний зал бібліотеки прикрашає фреска італійського живописця Бартоломео Альтомонте з алегоріями Мудрості та Доброчесності. until august | #бібліотеки

until august

Це я дивлюся на останні новини і на реакції на попередніх постах. Для ментального здоров'я треба задонатити на дрони чи щось таке. Сподіваюсь, ви усі в безпеці 🤍

until august

І останні три: 〰️ «Кохана» Тоні Моррісон Історія колишньої рабині: глибока психологічна травма, материнська любов й важка ціна свободи. 〰️ «І не лишилося жодного» Агати Крісті Культовий детективний роман про десятьох незнайомців, ізольованих на моторошному острові. 〰️ «У пошуках надії» Джейн Гудолл Життєстверджуюча книга про те, як зберігати оптимізм на тлі глобальних криз. until august | #книги

until august

〰️ «Плямисте чудовисько: історична розповідь про боротьбу з віспою» Дженніфер Лі Карелл Історичний нон-фікшн про боротьбу з смертоносною епідемією натуральної віспи. 〰️ «Мобі Дік» Германа Мелвілла Морська епопея про одержиме полювання капітана Ахава на гігантського білого кита. 〰️ «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна Монументальна трилогія про боротьбу народів Середзем'я проти Темного Володаря Саурона. 〰️ «Мона в Землі Обітованій» Гіш Джен Дотепна історія підлітки з родини китайських іммігрантів, що в 1960-х роках переїжджає до американського передмістя та вирішує навернутися в юдаїзм. 〰️ «Незручний індіанець» Томаса Кінга Аналіз п'ятисот років відносин між корінними народами та білими поселенцями в США й Канаді. 〰️ «Війна: як конфлікти формували нас» Маргарет Макміллан Дослідження зв'язку між збройними протистояннями та розвитком людської цивілізації. until august | #книги

until august

〰️ «Плямисте чудовисько: історична розповідь про боротьбу з віспою» Дженніфер Лі Карелл Історичний нон-фікшн про боротьбу з смертоносною епідемією натуральної віспи. 〰️ «Мобі Дік» Германа Мелвілла Морська епопея про одержиме полювання капітана Ахава на гігантського білого кита. 〰️ «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна Монументальна трилогія про боротьбу народів Середзем'я проти Темного Володаря Саурона. 〰️ «Мона в Землі Обітованій» Гіш Джен Дотепна історія підлітки з родини китайських іммігрантів, що в 1960-х роках переїжджає до американського передмістя та вирішує навернутися в юдаїзм. 〰️ «Незручний індіанець» Томаса Кінга Аналіз п'ятисот років відносин між корінними народами та білими поселенцями в США й Канаді. 〰️ «Війна: як конфлікти формували нас» Маргарет Макміллан Дослідження зв'язку між збройними протистояннями та розвитком людської цивілізації. until august | #книги

until august

📚 Про книги зі списку: 〰️ «Дар» Льюїса Гайда Дослідження, що описує мистецтво та творчість як сакральний дар, який функціонує за законами економіки дарування, а не комерційного ринку. 〰️ «1984» Джорджа Орвелла Класична книга про тоталітарне суспільство під тотальним контролем. 〰️ «Yours, For Probably Always» Джанет Сомервіль Листування видатної військової кореспондентки та письменниці Марти Ґеллгорн. 〰️ «Як досягти згоди» Книга про метод переговорів, що закликає відокремлювати людей від проблеми та зосереджуватися на глибинних інтересах сторін, а не на жорстких позиціях. 〰️ «Дракула» Брема Стокера Культовий готичний роман, що розповідає історію прадавнього трансільванського графа-вампіра. 〰️ «Зайчик» Мони Авад Сатиричний психологічний трилер із елементами боді-горору та магічного реалізму. until august | #книги

until august

Частина друга, бо пані Марґарет назвала багато цікавого: — Книга, яку ви купили останньою? «Війна: як конфлікти формували нас» Маргарет Макміллан. Так, війна — це огидно, але це не привід не вивчати її, університети! Насправді це дуже хороший привід, щоб вивчати її. Якщо ми не вивчали б віруси, бо вони огидні, що тоді? І не варто так обурюватися, пані. Маргарет М. не хапається за перли! І, схоже, ми вступаємо в ще одну еру конфліктів. ("Хапатися за перли" — "pearl-clutching", ідіома, що означає перебільшений шок і моральну паніку). — Книга, що мала б бути у програмі кожного університету? «Кохана» Тоні Моррісон. Я, звісно, упереджена, бо писала рецензію на цю книгу, коли вона тільки вийшла, і тоді вона мене захопила, але вона й досі не втрачає своєї актуальності… історія, розповідь про привидів, глибоке занурення з майже-сучасності в минуле, яке її сформувало. — Книга, що здивувала вас? «І не лишилося жодного» Агати Крісті. Я не вгадала, хто вбивця. — Книга, що сповнює вас надією? «У пошуках надії» Джейн Гудолл. Якщо вона може зберігати надію, зважаючи на все, що знає про загрозу біосфері та вимирання видів, то й ми можемо. — Бонусне питання: якби ви могли жити в будь-якій бібліотеці чи книгарні світу, то вашим вибором була б... «Livraria Lello», Порту, Португалія. Вона приголомшливо красива, а ще там повно книг. Але мені довелося б вивчити португальську. Ну я теж хотіла б жити в цій книгарні! 🥹 Такий приємний список, без росіян 🙃 until august | #цікаве

until august

🖊 Такий настрій, що хочу поділитись з вами книжковими рекомендаціями Марґарет Етвуд для журналу Elle: — Книга, яку ви рекомендуєте знову і знову? Я рекомендую книгу Льюїса Гайда «Дар» кожному, хто говорить зі мною про професію письменника чи, власне, про будь-яку іншу творчу діяльність, оскільки в ній чітко пояснюється різниця між економікою «дару» та грошовою економікою. Вони функціонують по-різному! — Книга, що сформувала мій світогляд? Без сумніву, роман Джорджа Орвелла «1984» — який я прочитала ще в підлітковому віці — став ключовим для мого розуміння того, як функціонують тоталітаризми будь-якого роду, що згодом, після прочитання ще багатьох антиутопій, призвело до написання мною роману «Оповідь служниці». — Книга, яка дала вам відчуття, ніби ви знали цю письменницю особисто? Листи безстрашної та пристрасної військової кореспондентки Марти Ґеллгорн — зібрані Джанет Сомервіль у книзі «Yours, For Probably Always» — написані під час Громадянської війни в Іспанії та Другої світової війни — вирізняються безпосередністю та плавністю викладу, що робить їх дуже близькими та привабливими. — Яку книгу ви б подарували випускнику? Посібник з ведення переговорів «Getting to Yes». Кожна молода людина потребує його, щоб досягати справедливих домовленостей практично з будь-яких питань. — Книга, яка має найкращу назву? Я обираю «Дракулу», бо це не лише сама по собі захоплююча назва, а й невід’ємна частина книги. У вступній сцені Джонатан Харкер не знає, що він — у романі під назвою «Дракула». Але читачі це знають! Вони відчувають загрозу, а він — ні. Це стратегія Гічкока «бомба під ліжком». — За мотивами якої книги, на вашу думку, варто зняти серіал для Netflix? Кумедний і моторошний роман Мони Авад «Зайчик». Хоча, здається, його вже екранізують для Netflix чи чогось подібного. — Книга, на яку ви могли б натрапити лише на відкритому кіоску з розпродажем у «Book City» в Торонто: «Плямисте чудовисько: історична розповідь про боротьбу з віспою» Дженніфер Лі Карелл. Захоплююча і надзвичайно актуальна книга — зокрема, з описом бажання повісити прихильників імунізації (яка згодом перетворилася на вакцинацію). До речі, жителі Африки знали, як запобігати віспі, задовго до того, як це зрозуміли європейці. — Книга, що має найкращий перший рядок:? Я залишаюся прихильницею «Мобі Діка». Три слова: «Звіть мене Ізмаїлом». Чому? Чому він використовує псевдонім? Чому саме цей? Ім’я мандрівника в пустелі? Яке його справжнє ім’я? — Книга, яка є для вас літературною «comfort food»? Коли у зовнішньому світі ситуація стає дуже напруженою, я залажу під ліжко й читаю «Володаря перснів». Там теж все напружено, але ми знаємо, чим це закінчиться! І, о боже, як же добре знаєш, хто там лиходії! Хоча я завжди цікавилася, що вони їли. — Книга, що змусила вас голосно розсміятися? Багато книг, але зараз — «Мона в Землі Обітованій» Гіш Джен. Конфлікт поколінь і культур із тисячею несподіваних поворотів! — Яку книгу має прочитати кожен? «Незручний індіанець» Томаса Кінга. Це справді допомогло б багатьом зрозуміти, що стоїть на кону в протестах корінних народів Північної Америки… передісторію, або принаймні її значну частину. until august | #цікаве

until august

Тим часом я наздоганяю минуле! Сьогодні в нас рубрика найцікавіших (західних) обкладинок за... липень. Ще трошки і дотягнемо до осені 🤠 Вам яка найбільше сподобалась? until august | #книги

  1. 1Вгамувати голод: розігруємо дві абсолютно протилежні книги про їжу 🍽 Їжа та наші взаємини з нею — тема, яку можна досліджувати і через науку, і через художню прозу. Разом із видавництвом Урбіно даруємо комплект із двох книжок про абсолютно різну природу голоду: 📘 «Глюкозна революція» Джессі Іншоспе — легкий нон-фікшн про те, як зрозуміти сигнали тіла та налагодити рівень енергії. 📕 «Особливий голод» Челсі Саммерз — провокаційний роман про смак, гедонізм та геть інакший вимір апетиту. Умови участі прості: ✔️ бути підписаним на until august та Урбіно. ✔️ переслати цей допис друзям-книголюбам. ✔️ залишити в коментарях до цього посту свою улюблену страву (увага, враховується один коментар від одного учасника). А переможця, який забере обидві книги, визначимо у неділю, 15 листопада, після 18:00 у коментарях до допису. Успіхів! ☕️✨1 371
  2. 2Але жити потрібно. І радувати себе теж, тому... 📚 Купила книжок в Урбіно: 〰️ «Розум і почуття» Джейн Остін Історія двох сестер, що після втрати статків шукають кохання й щастя. Елінор — одна з моїх улюблених героїнь Остін 🤍 〰️ «Особливий голод» Челсі Дж. Саммерз Історія Дороті Деніелс, успішної кулінарної письменниці, яка також дуже добре готує... та їсть чоловіків. 〰️ «Мій прапор запісяв котик» Лєни Лягушонкової Сповнений чорного гумору, іронії та трагізму потік спогадів про зростання в селищі поблизу Луганська. 〰️ «Таємниця книги Флори Лі» Патті Калаган Генрі Зворушлива історія про книги, вигадки, двох дівчат і Другу світову війну. 〰️ «Рибгород» Наталі Бабіної Динамічний роман з елементами детективу й магічного реалізму із протистоянням із кримінальними авторитетами, пошуками скарбів та мандрівками в часі. 〰️ «Нортенґерське абатство» Джейн Остін Блискуча пародія Остін на модні в ті часи готичні романи. На сайті є добірка книг за 100 і за 200 грн, погляньте й ви! until august | #книги262
  3. 3Можливо ви знаєте, що видавництву Урбіно терміново потрібен новий склад. Через форс-мажор вони навіть змушені призупинити друк нових книг 🥲 Допомогти видавництву можна, придбавши в них книги, адже чим менше книг потрібно перевозити на нове місце, тим легше працівникам. Якщо у вас є якісь бажанки від них — це знак, що треба їх купувати 🤍 В мене на полицях є книги від Урбіно, які я ніжно люблю і можу порадити до придбання вам: 〰️ «Емма» Джейн Остін Дуже-дуже люблю Емму! Чарівна леді, що обожнює розпоряджатися чужими долями і влаштовувати чужі шлюби. 〰️ «Мадонна в хутряному манто» Сабахіттіна Алі Історія кохання турецького юнака Раїфа та німецької художниці Марії в Берліні 1920-тих. 〰️ «Грай як випаде» Джоан Дідіон Про духовну порожнечу в гламурній Каліфорнії 1960-х. 〰️ «Глюкозна революція» Джессі Іншоспе Нон-фік про різкі стрибки глюкози і те, як їм запобігти. А завтра зранку зроблю своє замовлення і розкажу вам про нього, не перемикайтесь 👀 until august | #книги265
  4. 4Projector Publishing відкрили передзамовлення на книгу Насті Іщенко «Бути собою за Сковородою». Авторка — дослідниця філософії та життя Григорія Сковороди. Кожен розділ книги присвячений одній з ідей філософа й надає конкретний інструмент для сучасного життя: як не зраджувати собі, як відпускати чуже уявлення про успіх, як слухати власне серце й знаходити своє місце в світі. Окрім того, це чудова можливість познайомитися з Сковородою ближче: — Яким Григорій Савич був насправді? — Чого він може навчити нас сьогодні? — Що таке сродність і сродна праця? — Як його філософія серця може зробити нас щасливішими? А оздоблення яке! Ну така вже краса 💗 until august | #книги301
  5. 5Цей анонс був раніше, але я побачила тільки зараз і хочу покричати з цього приводу! Темпора видає книгу Мері Волстонкрафт, письменниці, феміністки, філософині... і матері Мері Шеллі, авторки «Франкенштайна» 👀 На написання роману «Мері» Волстонкрафт надихнула реальна історія її подруги Фенні Блад: У своєму романі 1788 року британська письменниця Мері Волстонкрафт розказує історію молодої жінки Мері, яка змушена була вийти заміж через тиск родини. Та замість того, аби скоритися очікуванням оточення, Мері обирає власний шлях: подорожі, допомога нужденним, філософські роздуми. Оповідаючи про долю своєї героїні, Волстонкрафт порушує широке коло питань: гендерні ролі та стереотипи, тиск суспільства, право жінки на реалізацію власних прагнень і бажань. Це нам треба! 🤝 until august | #книги224

Пока пусто

Открыть канал в Telegram

Хотите видеть больше?

Бесплатно доступны 7 дней динамики и 10 последних постов. История за 3 месяца и за год, вся реклама и выгрузки будут в подписке.

Попробовать TelepostUA