Розлучення через Дію: кому підходить і скільки триває насправді
З 3 вересня 2026 року розірвати шлюб можна повністю онлайн, у застосунку «Дія», без жодного візиту до відділу ДРАЦС. Послуга зручна, але підходить не кожній парі, а шлюб припиняється не в день подання заяви.
У цій статті я пояснюю, кому доступне розлучення через Дію, як подати заяву, скільки часу процедура займає на практиці та що робити, якщо ваша ситуація під умови сервісу не підпадає.
#### Кому доступне розлучення через Дію
Послуга працює лише тоді, коли одночасно виконуються всі умови:
- обоє з подружжя погоджуються розірвати шлюб;
- у подружжя немає спільних неповнолітніх дітей;
- обоє є повнолітніми громадянами України;
- кожен має в Дії верифікований податковий номер, Дія.Підпис та ID-картку або біометричний закордонний паспорт;
- запис про шлюб є в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
По суті це та сама процедура, яку передбачає стаття 106 Сімейного кодексу України для подружжя без дітей, тільки заяву подають у застосунку, а з реєстратором спілкуються по відеозв’язку. Послуга діє в межах експериментального проєкту «е-Розлучення», який Кабінет Міністрів запровадив у 2025 році.
Майновий спір розлученню не заважає. Дія лише фіксує розірвання шлюбу, а спільне майно подружжя ділить окремо: за домовленістю, договором або в суді.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Невідповідність даних про кінцевих бенефіціарів у держреєстрах: які наслідки та штрафи для юросіб у 2026 році
1. За що і як Мін’юст може штрафувати підприємства?
2. Хто та як має повідомити держреєстратора про виявлені розбіжності у відомостях щодо КБВ та/або структурі власності?
3. Як скласти Повідомлення з урахуванням змін?
4. Що відбувається після того, як повідомлення відправлено?
5. Який порядок проведення перевірки КБВ та структури власності?
6. Як проводиться перевірка даних про КБВ?
7. Які можуть бути наслідки перевірки?
#### За що і як Мін’юст може штрафувати підприємства?
На початку нагадаємо про історію цього питання.
У 2021 році почалася кампанія з оновлення даних про КБВ – кінцевих берефіціарних власників. Що це за дані і хто такі КБВ, ми докладно тоді розповіли в статті за посиланням.
На початку передбачалося, що таке оновлення без штрафів триватиме всього три місяці. Але на практиці досягнення запланованого результату затягнулося. І без штрафів потрібні дані подавали і в 2022, і в 2023 році – про що ми писали тут.
Врешті-решт, штрафи почали застосовувати з 1 вересня 2024 року, про що ми повідомляли у цій новіині.
За що можуть оштрафувати? За недостовірні відомості про КБВ.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Позовна вимога про встановлення факту нецільового використання аліментів, а також вимога про повернення відповідних сум на рахунки дітей - НЕ є ефективними способами захисту та НЕ підлягають судовому розгляду (ВС КЦС №756/12781/23 від 29.07.2026 р.)
Чоловік який платив біля 20 тис. гривень аліментів на двох дітей (сина та доньку) звернувся з позовом до матері про встановлення факту нецільового використання нею аліментів.
На його думку мати використовувала аліментні кошти не за цільовим призначенням, зокрема, для оплати послуг адвоката, переказів її родичам, які проживають в Україні та на утримання своєї матері, яка проживає разом з нею у США. Як доказ надавав виписку з рахунку.
На додачу просив зобов’язати матір надавати йому звіти про використання коштів - та, що особливо цікаве у цій справі - зобов’язати її внести 56 000,89 грн на особисті рахунки дітей, якби витрачених нецільовим шляхом аліментів.
Також просив встановити порядок сплати ним аліментів 70 % вносити на особисті рахунки дітей, а інші 30 % сплачувати, як і раніше.
Отже у цій справі:
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Поновлення «старих» договорів оренди землі: умов договору недостатньо
Договори оренди землі, укладені до антирейдерського закону, поновлюються на умовах самих договорів, але за правилами, чинними на момент їх укладення. Тому навіть «надійна» для орендаря умова про автоматичну пролонгацію в такому договорі не спрацює.
Нові правила
Через неодноразові зміни законодавства виникає низка запитань: з якого моменту набирає чинності договір оренди землі, коли закінчується строк оренди, як на це впливає дата реєстрації договору чи права оренди і що потрібно для автоматичної пролонгації? Цим пояснюється і на перший погляд суперечлива судова практика: різні, часом протилежні правові позиції стосуються спорів щодо договорів оренди землі, укладених у різні періоди.
Чергові істотні зміни відбулися з прийняттям Закону від 05.12.2019 № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству». І хоча відтоді минуло понад шість років, його норми досі викликають питання.
Антирейдерський закон зокрема доповнив Закон «Про оренду землі» статтею 32-2 і виклав у новій редакції статтю 33. Так законодавець розмежував «поновлення договору» та «укладення договору на новий строк з використанням переважного права орендаря». Поновлення тепер регулює стаття 126-1 Земельного кодексу України, і воно має справді автоматичний характер: не потребує жодного волевиявлення сторін, зокрема укладення додаткової угоди. Проте таке поновлення застосовується, лише якщо його прямо передбачено в договорі. Отже, воно можливе тільки для договорів, укладених або змінених після 16.07.2020, коли ці зміни набрали чинності. Його не можна застосувати до земель державної та комунальної власності. Кожна зі сторін може відмовитися від автоматичної пролонгації: для цього вона не пізніш як за місяць до дати закінчення дії договору подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення відомостей про поновлення договору.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Працівниця надіслала заяву на відпустку і не вийшла на роботу ( ВС у справі № 212/10526/24)
Працівниця написала заяву про відпустку без збереження заробітної плати, надіслала її роботодавцю поштою та перестала виходити на роботу. Вона вважала: якщо заяву подано, то відсутність на роботі має законну підставу. Роботодавець мав іншу позицію — і звільнив її за прогул.
Спір дійшов до Верховного Суду. Постанова від 09.11.2026 № 212/10526/24. Розбираємося, які обставини вплинули на рішення та що потрібно знати працівникам і роботодавцям.
Працівниця АТ «Укрпошта» працювала оператором поштового зв’язку. У серпні 2024 року вона вирішила оформити відпустку без збереження заробітної плати у зв’язку з воєнним станом. Послідовність подій була такою:
- 16 серпня — працівниця написала заяву про надання відпустки.
- 17 серпня — надіслала заяву роботодавцю рекомендованим листом.
- Із 19 серпня — перестала виходити на роботу.
- 22 серпня — роботодавець отримав заяву, коли працівниця вже четвертий день була відсутня на роботі.
Раніше працівниця вже зверталася з подібною заявою, проте роботодавець відмовив їй у наданні відпустки та попередив про можливість звільнення у разі неявки на роботу без поважних причин.
Згодом роботодавець звільнив її на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України — за прогул без поважних причин.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Відчуження частки в статутному капіталі ТОВ, сформованої за рахунок особистих коштів одного з подружжя, не потребує згоди іншого з подружжя – КГС ВС (справа № 922/925/25)
Якщо судом встановлено, що частка у статутному капіталі товариства сформована за рахунок особистих коштів одного з подружжя, інститут згоди другого з подружжя, передбачений ст. 65 СК України, не застосовується, а власник має право відчужити таку частку без отримання згоди іншого з подружжя.
Такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду.
Колишня дружина звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договору купівлі-продажу 100 % частки у статутному капіталі ТОВ, укладеного її колишнім чоловіком і його сестрою, акта приймання-передачі частки та скасування відповідних реєстраційних записів.
Читайте статтю: Корпоративні права як об’єкт поділу майна подружжя
Позивачка стверджувала, що товариство було створене під час шлюбу, а тому частка в його статутному капіталі належала колишньому подружжю на праві спільної сумісної власності. На її думку, колишній чоловік, який був єдиним засновником / учасником і кінцевим бенефіціарним власником ТОВ, відчужив без її згоди частку своїй рідній сестрі, щоб ускладнити майбутній поділ майна.
Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні позову.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
https://protocol.ua/ua/6b160700rt/
ПРОТОКОЛ
Повноваження слідчого і прокурора: чому витяг з ЄРДР їх не доводить (позиція Верховного Суду)
Коротко: якщо у матеріалах кримінального провадження є лише витяг з ЄРДР, де вказано прізвища слідчих і прокурорів, цього недостатньо, щоб підтвердити їхні повноваження. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (огляд практики за серпень 2026 року) вказав, що витяг не є процесуальним рішенням. Для захисту це привід перевірити постанови про визначення слідчих і прокурорів і поставити питання про допустимість доказів.
#### Хто має право розслідувати конкретну справу
- Слідчого (групу слідчих) визначає керівник органу досудового розслідування; для групи він також визначає старшого (п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК). Слідчий діє в межах повноважень, наданих законом (ст. 40 КПК).
- Прокурора (групу прокурорів) визначає керівник відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування; за потреби створюється група на чолі зі старшим прокурором (ч. 1 ст. 37 КПК). Заміна прокурора можлива лише у випадках, прямо передбачених законом (ч. 2, 3 ст. 37 КПК).
- Рішення слідчого, прокурора та їхніх керівників під час досудового розслідування ухвалюються у формі постанови (ч. 3 ст. 110 КПК).
Тобто повноваження конкретної людини в конкретній справі підтверджує постанова керівника. Без неї неможливо формально перевірити, чи мала особа, яка підписала протокол обшуку чи вручила підозру, право це робити.
#### Позиція Верховного Суду: витяг з ЄРДР не є процесуальним рішенням
Обвинувачення часто відповідає на запитання захисту так: у витязі з ЄРДР зазначено слідчого і прокурора, отже повноваження підтверджено. Касаційний кримінальний суд із цим не погоджується.
За висновком, включеним до огляду практики ККС ВС за серпень 2026 року, витяг з ЄРДР не є кримінальним процесуальним рішенням і не може замінити ні рішення про визначення групи слідчих, ні постанову керівника органу прокуратури про призначення прокурора чи групи прокурорів. Витяг лише відображає відомості реєстру і повноважень не створює.
Підхід ВС послідовний: раніше Об’єднана палата ККС вже вказувала, що відсутність у матеріалах постанови про призначення прокурора або її непідписання керівником може тягнути недопустимість доказів. У свіжіших справах ВС також зазначав, що поява постанови лише на етапі касації не виправляє порушення, допущеного судом першої інстанції.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Банк чи новий власник змінив замки в іпотечній квартирі: що каже Об’єднана палата КЦС ВС і як повернутися в житло
Коротко: заміна замків в іпотечній квартирі без рішення суду не є законним виселенням. Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду визнала, що мешканець, якого так позбавили доступу до житла, може вимагати вселення, відшкодування збитків і компенсації моральної шкоди. Нижче розбираю, як діяти.
#### Як закон дозволяє виселяти з іпотечного житла
Базове правило закріплене в ст. 47 Конституції: ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Житловий кодекс його конкретизує: виселення проводиться добровільно або в судовому порядку (ч. 1 ст. 109 ЖК).
Для іпотеки є спеціальна норма — ст. 40 Закону "Про іпотеку". Звернення стягнення на житло є підставою для виселення мешканців, але сам порядок такий:
- якщо стягнення звернули позасудово (за договором), мешканці мають звільнити житло на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника протягом одного місяця з дня її отримання;
- якщо добровільно не виїхали — примусове виселення можливе тільки на підставі рішення суду;
- наймачі за договором, укладеним до іпотеки (з відома банку) або після неї за згодою банку, виселенню не підлягають.
Окремо: громадянам, яких виселяють, за загальним правилом надається інше постійне житло. Виняток — житло, придбане за кредитні кошти, забезпечені іпотекою цього ж житла (ч. 2 ст. 109 ЖК). Касаційний цивільний суд у справі № 363/5885/24 також нагадав: сам перехід права власності на іпотечну квартиру до банку чи нового власника не означає автоматичної втрати права користування нею.
Отже, заміна замків, "вивезення речей" чи недопуск у квартиру без рішення суду — це не виселення, а самоправні дії.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Слідчий суддя продовжує варту "під копірку"? Велика Палата ВС пояснила, чому так не можна і що робити захисту
Тримання під вартою не можна продовжувати лише тому, що його вже обрали раніше. На кожному засіданні суд заново перевіряє, чи існують ризики за ст. 177 КПК саме на цей момент і чи не досить м’якшого запобіжного заходу. Нагадала про це Велика Палата Верховного Суду в листопаді 2026 року, пославшись на практику ЄСПЛ. Нижче - що вимагає закон і як цим користуватися на практиці.
#### Позиція Великої Палати ВС
17 листопада 2026 року Верховний Суд оприлюднив висновок ВП: вирішуючи питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження, а з потреби запобігти конкретним ризикам ст. 177 КПК - зокрема переховуванню від суду та впливу на свідків.
Ризик, який був два місяці тому, сьогодні може вже не існувати. Тому кожна ухвала має містити власний аналіз, а не копію попередньої.
ВП пов’язала цей підхід із практикою ЄСПЛ. У справі "Харченко проти України" (2011) Суд вказав на системну проблему - продовження варти стереотипними формулюваннями. У справі "Ігнатов проти України" (2016) констатував, що проблема залишилася. Порушення п. 3 ст. 5 Конвенції досі серед найчастіших у справах проти України.
#### Що має бути в клопотанні про продовження
### Досудове розслідування
- Клопотання подає прокурор або слідчий за погодженням із прокурором - не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали (ч. 1 ст. 199 КПК).
- Крім відомостей за ст. 184 КПК, у ньому мають бути: обставини, які свідчать, що ризик не зменшився або з’явилися нові ризики; обставини, які заважають завершити розслідування до закінчення дії попередньої ухвали (ч. 3 ст. 199 КПК).
- Якщо прокурор цього не довів, слідчий суддя зобов’язаний відмовити (ч. 5 ст. 199 КПК).
- Одна ухвала - до 60 днів (ч. 1 ст. 197 КПК). Сукупно на досудовому розслідуванні - не більше шести місяців щодо нетяжкого злочину і дванадцяти - щодо тяжкого чи особливо тяжкого (ч. 3 ст. 197 КПК).
#### Судовий розгляд
- Суд сам, без клопотань, до спливу двох місяців розглядає доцільність подальшого тримання під вартою і вмотивованою ухвалою скасовує, змінює або продовжує його - щоразу не більше ніж на два місяці (ч. 3 ст. 331 КПК).
- Прокурор і тут доводить обґрунтованість підозри, ризики та недостатність м’якших заходів (ч. 1 ст. 194 КПК), а суд оцінює особу обвинуваченого (ст. 178 КПК).
#### Ознаки "автоматичного" продовження
- текст ухвали повторює попередню, змінено лише дату;
- ризик переховування обґрунтовано тільки тяжкістю покарання;
- згадано вплив на свідків, хоча їх уже допитано;
- немає мотивів, чому не підходять домашній арешт чи застава;
- не враховано, скільки людина вже провела під вартою;
- не пояснено, чому розслідування не завершено вчасно (ч. 3 ст. 199 КПК).
#### Що робити захисту
1. Контролюйте строк і вимагайте копію клопотання. Перевіряйте, чи є в ньому нові обставини, чи це копія попереднього.
2. Показуйте, що ризики відпали: свідків допитано, документи вилучено, експертизи проведено. Додайте документи про родину, роботу, житло, здоров’я (ст. 178 КПК).
3. Пропонуйте конкретну альтернативу: суму застави, адресу для домашнього арешту, поручителя, обов’язки за ч. 5 ст. 194 КПК.
4. Посилайтеся на позицію ВП ВС і практику ЄСПЛ щодо п. 3 ст. 5 Конвенції.
5. Оскаржуйте. Ухвалу слідчого судді про продовження варти - в апеляції протягом п’яти днів (ч. 1 ст. 309, п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК). Ухвалу суду першої інстанції про продовження теж можна оскаржити (ч. 4 ст. 331 КПК).
6. Між засіданнями - клопотання про зміну запобіжного заходу за ст. 201 КПК, якщо з’явилися нові обставини.
7. Зберігайте всі ухвали і скарги - вони знадобляться для заяви до ЄСПЛ.
Окремо перевірте, чи не поширюються на провадження спеціальні правила воєнного стану щодо запобіжних заходів: вони стосуються окремих статей КК і змінювалися, зокрема після рішень Конституційного Суду.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Банк розриває з вами договір через «високий ризик»: що він мусить довести і як не залишитися без рахунку
Дмитро Забавський, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання Concordis Legal Group. Станом на 18.11.2026.
Ще вчора ваша компанія здійснювала платежі, розраховувалася з постачальниками, отримувала кошти від покупців, а сьогодні ви отримуєте повідомлення від банку про припинення ділових відносин у зв’язку зі встановленням неприйнятно високого рівня ризику.
Без зрозумілого пояснення причин, без зазначення конкретних операцій і, можливо, навіть після того, як ви надали банку всі запитувані документи. Для бізнесу це ризик невиконання договорів, прострочення платежів і штрафних санкцій.
Чи може банк в односторонньому порядку припинити обслуговування клієнта? Чи достатньо для цього самого факту встановлення банком неприйнятно високого рівня ризику? І головне: чи можна захистити свої права?
Відповіді на ці питання дає, зокрема, актуальна практика Верховного Суду.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
ВС: Суд НЕ допитав свідка в судовому засіданні і доводи засудженого, який заперечував показання не спростував - отже право сторони захисту на перехресний допит свідка було порушено. (ВС ККС №386/1002/21 від 03.03.2026 р.)
Фігуранту цієї справи за висунутим йому обвинуваченням інкримінували те що він незаконно придбав у невстановленої особи наркотичні засоби, обіг якого обмежено, - метадон, і обіг якого заборонено - макову солому, які зберігав за місцем свого проживання, а метадон ще й періодично збував.
За вироком районного суду його було визнано винуватим та засуджено до покарання за ч. 1 ст. 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 2 ст. 307 КК - у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 309 КК - у виді позбавлення волі строком на два роки. За сукупністю основне покарання призначено у виді позбавлення волі на строк 7 років. Також призначили конфіскацію. Апеляційна скарга залишила вирок без змін.
Проте засуджений не повністю погоджувався із вироком. Його захисник подав касаційну скаргу де просив скасувати оскаржувані вирок та ухвалу в частині засудження останнього за частинами 1 і 2 ст. 307 КК через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог сторона захисту зазначала, що суди першої та апеляційної інстанцій поклали в основу вироку показання свідка, який не був допитаний у суді, що позбавило сторону захисту можливості реалізувати своє право на його допит. Також вказувала на недопустимість протоколу оперативної закупки метадону залегендованою особою, оскільки відеозапис цієї негласної слідчої дії в матеріалах провадження переривається, що, на думку сторони захисту, давало можливість стороні обвинувачення замінити одержані покупцем згортки із золотими виробами на згортки з наркотичним засобом. Мова йшла про фабрикацію кримінального провадження щодо фігуранта.
ВС ККС частково погодився із доводами касаційної скарги та направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. ВС ККС вказав наступне:
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
170 К - з 15 листопада діє штраф для посадовців ТЦК за незаконне взяття на військовий облік
З 15 листопада діє штраф за незаконне взяття громадян на військовий облік посадовцям ТЦК. Він буде накладатися на конкретну службову особу, у діях якої встановлено склад адмінправопорушення,
Тепер за незаконне взяття громадян на військовий облік посадовцям ТЦК загрожує штраф у 170 тисяч гривень. Президент Володимир Зеленський підписав Закон № 5038-IX, який 14 листопада офіційно опублікували в газеті «Голос України». Уже 15 листопада 2026 року нова норма набирає чинності.
#### 170 тисяч гривень: за що саме штрафуватимуть посадовців ТЦК
Закон доповнює статтю 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою частиною четвертою.
> Вона встановлює відповідальність за порушення службовою особою порядку ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних або резервістів, якщо внаслідок такого порушення на облік взяли людину, яка відповідно до закону взагалі не підлягає взяттю на відповідний військовий облік.
>
> Санкція — 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170 000 гривень.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
У Павлограді судили трьох виконавців теракту біля ТЦК - мотив "за копійки"
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області визнав трьох чоловіків винуватими у терористичному акті.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 9 листопада.
2 лютого 2025-го в Павлограді стався вибух біля ТЦК. ЗМІ цитували очевидця, який бачив чоловіка, котрий швидко поїхав на автівці. Військовослужбовець дістав легкі тілесні ушкодження — осколові поранення ноги, спини та голови.
Зʼясувалося, що вибуховий пристрій під ТЦК доставили двоє мешканців Одеської області, один з яких має російське громадянство, але постійно проживав в Україні. Саме з останнім в Telegram контактував куратор і скинув йому гроші на дорогу.
Згадайте новину: Теракт. Чоловік відсидить 8 років за те, що підпалив сільраду за 2 тисячі гривень
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Ухвала апеляційного суду, якою переглянуто ухвалу слідчого судді та накладено арешт на земельну ділянку із забороною розпорядження і користування нею, є судовим рішенням у розумінні ст. 369 КПК України (справа № 308/12227/24)
Ухвала апеляційного суду, якою переглянуто ухвалу слідчого судді та накладено арешт на земельну ділянку із забороною розпорядження і користування нею, є судовим рішенням у розумінні ст. 369 КПК України, тому її умисне невиконання охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 382 КК України.
У цьому кримінальному провадженні суди попередніх інстанцій визнали особу невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та виправдали її у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Суди вказали, що ухвала апеляційного суду, якою переглянута ухвала слідчого судді щодо арешту майна та на належну виправданому земельну ділянку накладено арешт із забороною розпорядження та користування нею, за своїм процесуальним значенням є ухвалою слідчого судді, тому не може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. У касаційній скарзі прокурор стверджував, що суди безпідставно дійшли висновку про те, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням, невиконання якого охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 382 КК України. Він також наголошував, що й ухвала апеляційного суду є ухвалою суду в розумінні ст. 382 КК України.
Скасовуючи ухвалу апеляційного суду та призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний Суд вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 382 КК України кримінальна відповідальність настає за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Статтею 369 КПК України передбачено, що судовими рішеннями є вироки, ухвали та постанови, а згідно з приписами ч. 2 ст. 110 цього Кодексу судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам статей 369, 371–374 КПК України. Крім того, як видно з положень ч. 2 ст. 369 КПК України, рішення слідчих суддів належить до системи судових рішень.
Колегія суддів ККС ВС зазначила, що належне вирішення питання про наявність у діях виправданого складу вказаного кримінального правопорушення потребувало встановлення змісту обов’язків, покладених на нього такою ухвалою апеляційного суду, його обізнаності про такі обов’язки, реальної можливості їх виконання та умисного характеру невиконання.
Так, ухвалою апеляційного суду було накладено арешт на земельну ділянку із забороною користування і розпорядження нею та в мотивувальній частині зазначено про необхідність збереження земельної ділянки в незмінному правовому статусі, без зміни зовнішнього вигляду, з метою запобігання її перетворенню та забудові. При цьому суд не вказав на необхідність заборони проведення будь-яких будівельних та земляних робіт, пославшись на те, що виправданий не є забудовником, оскільки жоден із наявних у матеріалах провадження дозволів не видавався на його ім’я. Тому колегія суддів ККС ВС вважає неспроможним висновок суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що заборона користування не охоплювала заборону проведення на земельній ділянці будь-яких будівельних робіт.
Постанова ККС ВС від 23 вересня 2026 року у справі № 308/12227/24 (провадження № 51-457км26) – .
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
https://protocol.ua/ua/6b14ae2crt/
ПРОТОКОЛ
Право на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії (тобто прийняття спадщини померлого через те що той не встиг її прийняти) - може бути здійснене у строк, який не сплив на момент смерті спадкодавця - тобто в межах 6 місяців (ВС КЦС №935/2758/23 від 20.08.2026 р.)
Син померлого батька звернувся з позовом до суду з наміром отримати спадщину бабусі. Справа в тому, що бабуся склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті все своє майно заповіла його батьку. Коли бабусі не стало, батько звернувся до нотаріусу для прийняття спадщини, однак нотаріус відмовилась її приймати, оскільки батько не міг відповідати на поставлені йому запитання.
Згодом батька було визнано недієздатним. А у лютому того ж року стало відомо, що із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті бабусі звернувся рідний брат батька позивача.
Коли батько помер - нотаріус видала сину-позивачу довідку, згідно з якою єдиним спадкоємцем який прийняв спадщину за законом після смерті батька був він і він звернувся до нотаріуса щодо оформлення спадщини в порядку спадкової трансмісії, на що нотаріус порадила домовлятись з відповідачем.
Позивач зазначав, що батько вживав активних дій щодо оформлення спадщини за заповітом після смерті бабусі , але внаслідок об’єктивних і непереборних обставин, що виникли у зв’язку із його інсультом, він був позбавлений здатності в період шестимісячного строку звернутися із заявою для прийняття спадщини. Зокрема, батько перебував у стані слабоумства, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Вказував, що недобросовісна поведінка нотаріуса, наявність заповіту на користь батька, недобросовісна поведінка відповідача брата батька є достатніми підставами для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття позивачем спадщини у порядку спадкової трансмісії після смерті батька - на спадщину після бабусі. Тому просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії після бабусі.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Штучне створення ознайомлення із ухвалою (рішенням) суду через два з половиною роки не може визнаватись поважною причиною пропуску строку на оскарження. Добросовісне користування процесуальними правами. (ВС/КГС справа 911/1707/18 від 09.11.2026р.)
Фабула судового акту: В даній справі у відокремленому провадження у справі про банкрутство кредитор, яким не подавались до суду першої інстанції заяви про приєднання до позовних вимог та заяви про залучення її до участі в якості третьої особи.
За обставинами справи один із кредиторів боржника на протязі шести років контролювала стан розгляду справи, а з часом виїхала за межі України та поверталась знову. Але через біля двох із половиною років вирішила оскаржити ухвалу суду, яка вже набрала законної сили. На підставу своєї поважності пропуску строку на апеляційне оскарження адвокатом скаржниці було штучно створено обставини по ознайомленню із оскаржуваною ухвалою вперше. Справа в даному відокремленому провадження тричі переглядалась Верховним Судом.
При розгляді справи судом було взято до уваги та враховано що:
\- з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулась 05.07.2024, тобто майже через два з половиною роки після ухвалення судового рішення суду першої інстанції від 12.01.2022;
\- неодноразове направлення ОСОБА_1 за адресою, яку остання сама зазначила у своїй апеляційній скарзі як власну процесуальних документів іншими учасниками справи та поштової кореспонденції суду, а негативні наслідки неодержання кореспонденції, якщо вона була направлена добросовісно і розумно, не можуть покладатися на особу, яка її направила;
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Представництво без статусу адвоката у трудових та малозначних спорах допускається і під час судового контролю за виконанням судових рішень – ОП КЦС ВС (справа № 753/24891/24)
Якщо під час розгляду справи по суті закон допускає представництво особою, яка не є адвокатом, це правило діє і під час судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі. У трудових і малозначних спорах представником за довіреністю може бути особа, яка досягла 18 років і має цивільну процесуальну дієздатність, з урахуванням обмежень, установлених ст. 61 ЦПК України.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі об’єднаної палати Касаційного цивільного суду, забезпечуючи єдність судової практики.
У справі, що переглядалася, стягувач оскаржив бездіяльність державного виконавця, який не надіслав йому постанову про закінчення виконавчого провадження. У цьому провадженні виконувалося рішення суду, згідно з яким КП «Київтеплоенерго» було зобов’язане перерахувати вартість опалення квартири стягувача.
Суд першої інстанції задовольнив скаргу. Апеляційний суд за скаргою відділу державної виконавчої служби скасував цю ухвалу й відмовив у задоволенні скарги стягувача. Суд апеляційної інстанції установив, що постанова надіслана виконавцем рекомендованим листом за адресою стягувача, а лист повернувся після закінчення терміну зберігання.
У касаційній скарзі стягувач, зокрема, заперечував право відділу державної виконавчої служби на апеляційне оскарження та повноваження представника, який підписав і подав апеляційну скаргу.
ОП КЦС ВС дійшла таких висновків.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН
ПРОТОКОЛ
Зміна постачальника тепла та гарячої води під час воєнного стану не може бути підставою для застосування до споживачів вищих тарифів – ВП ВС (справа № 524/10323/24)
Установлена ст. 1 Закону України від 29 липня 2022 року № 2479-IX «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заборона підвищувати тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії і гарячої води захищає споживачів незалежно від того, хто встановив тарифи та хто надає послуги. Зміна постачальника, як і відсутність у нього повноважень установлювати чи змінювати тарифи, не може бути підставою для збільшення фінансового навантаження на споживачів під час воєнного стану та застосування до них тарифу, вищого за той, який застосовував попередній постачальник до 24 лютого 2022 року.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду, усунувши розбіжності в практиці касаційних судів.
У справі, що переглядалася, мешканець м. Кременчука звернувся з позовом до підприємства «Полтаватеплоенерго» про перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії та гарячої води. Після руйнування обладнання Кременчуцької ТЕЦ внаслідок ракетних ударів постачальник цих послуг змінився. З листопада 2022 року новий постачальник почав нараховувати позивачеві плату за тарифами, вищими за ті, що застосовувалися до нього станом на 24 лютого 2022 року.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд скасував це рішення та зобов’язав підприємство здійснити перерахунок плати за опалювальний період 2022–2023 років, міжопалювальний період 2023 року та опалювальний період 2023–2024 років з урахуванням тарифів, які діяли для позивача станом на 24 лютого 2022 року.
У касаційній скарзі підприємство стверджувало, що застосовує єдині для споживачів області тарифи, установлені для нього Полтавською обласною радою, на рівні тих, які діяли для самого підприємства станом на 24 лютого 2022 року, і не є правонаступником ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Колегія суддів Касаційного цивільного суду передала справу на розгляд Великої Палати ВС, оскільки в практиці Верховного Суду сформувалися протилежні підходи. Касаційний господарський суд у постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 917/1389/23 дійшов висновку, що ст. 1 Закону № 2479-IX не застосовується до цих правовідносин, оскільки постачальник не уповноважений установлювати чи змінювати тарифи. Натомість Касаційний цивільний суд у низці справ (зокрема, у постанові від 28 січня 2026 року у справі № 524/2748/24) зауважив, що застосування тарифів, установлених Полтавською обласною радою, до споживачів лівобережної частини Кременчука порушує їхні права.
Читати повністю
ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ ОНЛАЙН