Спільне | Commonsвживую

Открыть в Telegram · @commonscomua

Политика

Последние посты

Спільне | Commons

❓Якщо отруйний пестицид ДДТ заборонений законодавством, то чому його продовжують знаходити в довкіллі? ❓Що залишила по собі радянська хімізація і що роблять з тисячами тонн отрутохімікатів? ❓Як те, що аграрії називають «засобами захисту рослин», може перетворитися на отруту, яка з полів потрапляє у воду та їжу? Відповіді на ці та інші питання у статті «ДДТ: історичний досвід накопичення пестицидів у довкіллі» шукає еколог, зоолог, природоохоронний і громадський діяч Олексій Василюк. У матеріалі він пояснює історичні витоки занепокоєності пестицидами, розповідає, як Україна долає наслідки масштабної хімізації сільського господарства, та зʼясовує, чому ДДТ, офіційно заборонений в Україні ще з 1997 року, досі виявляють в ґрунтах. «Найважливіший висновок з історії ДДТ, — пише Василюк, — в тому, що заборона небезпечної речовини не означає автоматичного припинення її впливу на природу».

Спільне | Commons

💜 Шоста «Фільма» стартує вже цієї суботи! На нашу з вами радість, улюблений фестиваль феміністичного кіно знову зібрав 15 стрічок, які кидають виклик усталеним нормам, роблять видимим маргіналізований досвід та пропонують переосмислити наші уявлення про спільність і солідарність. Цьогоріч — у межах трьох тематичних програм: 🤲🏻 «Простори турботи» — про різні виміри турботи: від піклування про тварин до відновлення після пережитого насильства та віднайдення зв’язку з живим світом. 💖 «Лесбійське кіно: об’єднуватися та бунтувати» — про лесбійський досвід як радикальний акт радості, ніжності та об’єднання у спільноти поза концептами гетеросексуальності, білості, молодості та цис-ідентичності. ✊ «Образи спільності» — про феміністичні кіноколективи, які викривають суспільні нерівності у своїх фільмах та переосмислюють ієрархії самого кіновиробництва. Усі стрічки можна буде переглянути онлайн у вільному доступі з 21 листопада до 6 грудня включно. Фільми матимуть розгорнуті українські та англійські субтитри, а шість із них — також звукоописи українською мовою. Окрім онлайн-програми, відбудуться офлайн-покази в українських містах і за кордоном. Під час фестивалю також виходитимуть інтерв’ю з автор_ками фільмів та українськими квір-активістками, зокрема й на «Спільному». Детальніше ознайомитися з програмою та переглянути стрічки можна на сайті фестивалю. Попереду — цілих два тижні квірного кіно! Дякуємо «Фільмі», що вкотре робить наш листопад трошечки кращим.

Спільне | Commons

​💜 Шоста «Фільма» стартує вже цієї суботи! На нашу з вами радість, улюблений фестиваль феміністичного кіно знову зібрав 15 стрічок, які кидають виклик усталеним нормам, роблять видимим маргіналізований досвід та пропонують переосмислити наші уявлення про спільність і солідарність. Цьогоріч — у межах трьох тематичних програм: 🤲🏻 «Простори турботи» — про різні виміри турботи: від піклування про тварин до відновлення після пережитого насильства та віднайдення зв’язку з живим світом. 💖 «Лесбійське кіно: об’єднуватися та бунтувати» — про лесбійський досвід як радикальний акт радості, ніжності та об’єднання у спільноти поза концептами гетеросексуальності, білості, молодості та цис-ідентичності. ✊ «Образи спільності» — про феміністичні кіноколективи, які викривають суспільні нерівності у своїх фільмах та переосмислюють ієрархії самого кіновиробництва. Усі стрічки можна буде переглянути онлайн у вільному доступі з 21 листопада до 6 грудня включно. Фільми матимуть розгорнуті українські та англійські субтитри, а шість із них — також звукоописи українською мовою. Окрім онлайн-програми, відбудуться офлайн-покази в українських містах і за кордоном. Під час фестивалю також виходитимуть інтерв’ю з автор_ками фільмів та українськими квір-активістками, зокрема й на «Спільному». Детальніше ознайомитися з програмою та переглянути стрічки можна на сайті фестивалю. Попереду — цілих два тижні квірного кіно! Дякуємо «Фільмі», що вкотре робить наш листопад трошечки кращим.

Спільне | Commons

​💜 Шоста «Фільма» стартує вже цієї суботи! На нашу з вами радість, улюблений фестиваль феміністичного кіно знову зібрав 15 стрічок, які кидають виклик усталеним нормам, роблять видимим маргіналізований досвід та пропонують переосмислити наші уявлення про спільність і солідарність. Цьогоріч — у межах трьох тематичних програм: 🤲🏻 «Простори турботи» — про різні виміри турботи: від піклування про тварин до відновлення після пережитого насильства та віднайдення зв’язку з живим світом. 💖 «Лесбійське кіно: об’єднуватися та бунтувати» — про лесбійський досвід як радикальний акт радості, ніжності та об’єднання у спільноти поза концептами гетеросексуальності, білості, молодості та цис-ідентичності. ✊ «Образи спільності» — про феміністичні кіноколективи, які викривають суспільні нерівності у своїх фільмах та переосмислюють ієрархії самого кіновиробництва. Усі стрічки можна буде переглянути онлайн у вільному доступі з 21 листопада до 6 грудня включно. Фільми матимуть розгорнуті українські та англійські субтитри, а шість із них — також звукоописи українською мовою. Окрім онлайн-програми, відбудуться офлайн-покази в українських містах і за кордоном. Під час фестивалю також виходитимуть інтерв’ю з автор_ками фільмів та українськими квір-активістками, зокрема й на «Спільному». Детальніше ознайомитися з програмою та переглянути стрічки можна на сайті фестивалю. Попереду — цілих два тижні квірного кіно! Дякуємо «Фільмі», що вкотре робить наш листопад трошечки кращим.

Спільне | Commons

🤖 Яким, на вашу думку, буде майбутнє праці з ШІ?

Спільне | Commons

🤖 ШІ залишить нас без роботи чи змусить працювати ще більше? Штучний інтелект дедалі активніше впроваджують у виробництво, що може спричинити абсолютно різні сценарії майбутнього. Технооптимісти обіцяють суспільство, у якому машини звільнять людство від необхідності працювати. З іншого боку, працівники багатьох сфер побоюються, що ШІ забере їхні робочі місця. Хай там як, а дещо можна сказати вже зараз: суспільство мало впливає на те, як і в чиїх інтересах розвивається штучний інтелект. Історія капіталізму свідчить, що технології, покликані полегшити людську працю, нерідко використовували для її інтенсифікації та посилення експлуатації, тоді як вигоди від зростання продуктивності отримували передусім власники капіталу 👹 У випадку ШІ питання розподілу благ постає особливо гостро. Адже його розвиток спирається на накопичені людством знання та результати колективної праці, водночас контроль над ключовою цифровою інфраструктурою зосереджується в руках великих корпорацій. ❓Тож ключове питання щодо майбутнього ШІ полягає радше в тому, хто контролюватиме його розвиток та на чию користь використовуватимуть його можливості. 👇 У новій статті розбираємо, як ШІ змінює світ праці, яких наслідків розвитку справді варто боятися та які альтернативи дозволять спрямувати його потенціал на задоволення суспільних потреб.

Спільне | Commons

Що означає жити там, де забруднення давно стало частиною повсякденності? Ми можемо цього не відчувати, але важкі метали, залишки агрохімікатів, мікропластик та інші непомітні оку матеріали накопичуються в наших тілах, їжі та довкіллі. У статті «Політика токсичності: дія у світі, забрудненому назавжди» дослідники Макс Лібоірон, Мануель Тіроні та Нереа Кальвільйо пропонують поняття токсичної політики, як способу осмислити, як забруднення відтворює відносини влади й нерівності, а також які можливості для іншого майбутнього виникають усередині токсичного світу. Один із прикладів - мешканка промислового району Пучункаві в Чилі, яка щоранку виходить витерти токсичну хімічну пилюку із листя помідорів на своєму городі. Ця,на перший погляд, проста дія дозволяє нам зазирнути в ширшу історію промислового забруднення, нерівності і боротьби за життя на власній землі. Що означає чинити опір, коли забрудненню не кінця-краю не видно? І як переосмислити справедливість у такому світі? Читайте у матеріалі.

Спільне | Commons · репост

🅰️Попри значні зусилля більшовиків по винищенню українського руху анархістів, лібертарні погляди знаходили шлях до людських сердець протягом всього часу існування СРСР. Прикладом цього можуть слугувати Олександр Лазутін і Дмитро Дундіч — діячі анархістського руху в УРСР та незалежній Україні. 💕У 80-ті роки, коли по всьому СРСР повним ходом йшла «перебудова», Лазутін, Дундіч та їхні товариші вели активну анархістську пропаганду на теренах Запоріжжя. Один із найяскравіших епізодів цієї діяльності — це організація в 1989-му році наукової конференції по анархізму в пам'ять про 100-річчя з дня народження Нестора Махна. 🐎Сьогодні, як ви знаєте, ми також відзначаємо день народження славетного українського анархіста з Гуляйполя. До цієї дати пропонуємо вам переглянути фрагмент відеоінтерв'ю з Лазутіним і Дундічем, в якому вони розповідають деталі про те, як відбувалася організація та проведення вищезгаданої наукової конференції на честь Махна. ▶️Подивитися можна за посиланням! 🙌Приємного перегляду!

Спільне | Commons

Сьогодні нашому редактору й дорогому другові, економісту Саші Кравчуку мало б виповнитися 40 років. У цей день замість вітань ми, на жаль, знову змушені лише згадувати Сашу. Його економічні дослідження, в яких ґрунтовний аналіз поєднувався з вірою в краще майбутнє та справедливіше суспільство, за яке варто боротися. Його роботу в редакції «Спільного», стиль організації і співпраці, який ми прагнемо зберігати, публікуючи важливі матеріали. І його світлу, здавалося б, невичерпну енергію, яка наснажувала всіх, кому пощастило його знати. Про все це ми писали в тексті, присвяченому Саші. Сьогодні запрошуємо вас перечитати його й разом із нами згадати людину, яка так багато значила для «Спільного» і всіх, хто її знав. «Скільки того життя?» — любив казати Саша. Ми глибоко сумуємо, усвідомлюючи, що цього життя в нього мало бути набагато, набагато більше. Важко навіть уявити, скільки всього він міг би ще зробити, скільки створити, скількох людей підтримати й надихнути за роки, що минули без нього, і за ті, що ще попереду. Нам дуже бракує Саші в ці надзвичайно складні часи. Ми завжди пам’ятаємо про нього, і ця пам’ять допомагає нам рухатися далі, навіть коли це особливо важко.

Спільне | Commons

✨ «Пульсації шкоди й турботи становлять разюче промовисту історію антропоцену». Життя на Землі постає з безлічі міжвидових взаємодій — взаємного притягання, обміну та співіснування, завдяки яким одні організми підтримують життя інших. Наприклад, квіткові рослини приваблюють птахів, комах та інших тварин яскравими барвами, ароматами й нектаром. Натомість ті запилюють рослини, допомагаючи їм розмножуватися. Антропологиня Дебора Берд Роуз називає багатство цих зв’язків «мерехтінням життя», спираючись на поняття, запозичене з культури корінних народів Австралії. Однак сьогодні ці зв’язки дедалі швидше руйнуються, насамперед унаслідок людської діяльності. Разом зі зникненням тварин і рослин розпадаються цілі екологічні спільноти. Ба більше, під загрозою опиняється сама можливість відновлення життя в майбутньому. Та чи справді роль людини в цій історії зводиться лише до руйнування й жорстокості? І як навчитися бачити себе частиною багатовидового світу та будувати стосунки з іншими істотами на засадах взаємозалежності, турботи й відповідальності? 👇 Читайте про крихке мерехтіння всього живого в есеї однієї із засновниць довкіллєвої гуманітаристики.

Спільне | Commons

​Запрошуємо на зустріч про мистецькі протестні практики! Коли публічне поле сповнене повторами та мантрами, діалогізм зникає, а насильство стає все більш прийнятним, протидія приходить як неминуча. Мистецька форма втручається в це поле, щоб протест не зводився до суто «активістського» жесту — до задоволення від самої участі на правильному боці історії, яке зрештою гасить політичний потенціал незгоди. Таким втручанням може бути перформанс, який привертає увагу, візуальний образ, що запам’ятовується краще за будь-яку промову, або дія, що перетворює мовчання на висловлювання. Але що забезпечує саме мистецьке втручання? Приходьте на подію від мисткині та шкільної викладачки образотворчого мистецтва Діани Драбик. Разом розглянемо, як працюють мистецькі практики на протестах, а також спробуємо відповісти на такі питання: ❓ Які форми творчості використовують на протестах — від плакатів і перформансів до музики й акціонізму? ❓Чи тотожні творчість на протесті (як свобода самовираження) і протестне мистецтво? ❓ Чому дія іноді говорить гучніше за слова? ❓ Як з ідеї народжується акція, яка справді працює? 📅 7 листопада, 17:00 📍 Простір «Крила», Лукʼянівська 69/71

Спільне | Commons

🏴‍☠️ Як сучасні пірати долають хвилі правого популізму? Піратський рух виник у середині 2000-х років як відповідь на посилення контролю за обміном інформацією в інтернеті. Згодом він переріс у міжнародну мережу політичних партій, які виступають за цифрові свободи, прозорість влади та розширення радикальних форм демократії. У 2010-х роках піратські партії здобули представництво в парламентах кількох європейських країн, однак згодом більшість із них втратила політичний вплив. Проте Чеська піратська партія стала винятком. 🎙 Ми поговорили з Маркетою Грегоровою — депутаткою Європарламенту та колишньою заступницею голови Чеської піратської партії — про боротьбу за демократичні свободи в умовах підйому правих сил у чеській політиці. В інтерв’ю вона також пояснює, як Європі зменшити технологічну залежність від США й Китаю, та розмірковує про права людей в контексті соціальних мереж.

Спільне | Commons

🪶 У 2021 році в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та його околицях виявили 680 мертвих сірих журавлів. Це стало однією з найгучніших екологічних катастроф того періоду. Україна розташована на перетині міграційних маршрутів мільйонів птахів, які щороку перелітають між місцями гніздування та зимівлі. Тому наша держава взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо їхньої охорони та збереження місць зупинок на цьому шляху. Однак трагедія в «Асканії-Нові» показала, що навіть природоохоронний статус території не гарантує птахам безпеки. Причиною катастрофи став бродифакум — отруйна речовина у складі препаратів для боротьби з гризунами, якою місцеві фермери обробляли зерно та розкидали його на навколишніх полях. Наслідки застосування отрути виявилися значно масштабнішими. Загалом у заповіднику та його околицях зафіксували 2625 мертвих птахів, зокрема рідкісних видів. Постраждали й інші тварини. ❓ Як українська влада розслідувала масову загибель птахів? ❓ Чому чиновники перешкоджали перевіркам агропідприємств? ❓ І як інтереси аграрного сектору впливають на охорону довкілля? Більше про обставини цих подій та проблеми застосування родентицидів читайте у статті природоохоронця Олексія Василюка, який особисто брав участь у розслідуванні причин екологічної катастрофи.

Спільне | Commons

🌱 Що стоїть за масовим використанням пестицидів, від яких значною мірою залежать врожаї в усьому світі? Для багатьох дрібних фермерів пестициди є можливістю підтримувати виробництво й заробляти на життя. Вони допомагають захищати посіви від шкідників і бур’янів, підвищувати врожайність та зменшувати потребу в ручній праці. Водночас хімікати шкодять здоров’ю людей, забруднюють довкілля та сприяють появі стійких до них шкідників, посилюючи залежність сільського господарства від нових обробок. Проте роль пестицидів виходить за межі аграрного виробництва та екологічних проблем і тісно пов’язана з історією колоніалізму, воєн та економічної експлуатації. За їх допомогою придушували антиколоніальні рухи, знищуючи посіви повстанців, а на колоніальних плантаціях нарощували виробництво, перекладаючи шкоду для здоров’я та довкілля на місцеве населення. 🔎 Щоб пояснити ці процеси, професорка географії Меріон Вернер звертається до поняття «глобальний пестицидний комплекс». Розглядаючи історію виробництва, торгівлі та застосування агрохімікатів від завершення Другої світової війни до сьогодення, дослідниця показує, як хімізація сільського господарства пов’язана з інтересами великого капіталу, державною політикою, соціальною нерівністю та нерівномірним розподілом екологічних ризиків. Тож, хто отримує прибутки від глобальної залежності від пестицидів та хто розплачується за її наслідки? Читайте в новій публікації в межах спецпроєкту «Що стоїть за образом України як житниці Європи?».

Спільне | Commons

Чи може мова бути носієм власних прав? Колись інститут омбудсмена виник як механізм захисту прав громадян від порушень з боку державної влади. Однак у 2019 році в Україні запровадили посаду мовного омбудсмена, покликаного забезпечувати дотримання прав державної мови, зокрема щодо її обов’язкового використання в публічних сферах. У результаті мова, яка є засобом комунікації та реалізації прав людини, сама стає юридичним субʼєктом, заради якого права людей можуть обмежуватися. У статті «Мовний суверенітет і онтологія прав» Михайло Мінаков розглядає цей парадокс у ширшому контексті трансформацій пострадянських держав. На думку автора, в умовах криз вони дедалі частіше намагаються компенсувати неспроможність створити дієві інституції управлінням ідентичностями, мовою та історичною пам’яттю. Тож що означає поява мовного омбудсмена: лише тимчасовий відступ від демократичних принципів в умовах російської агресії чи симптом формування нового політичного ладу, у якому пріоритет захисту надається фетишизованим абстракціям? Читайте в новій статті Михайла Мінакова.

Спільне | Commons · репост

У ЛЬВОВІ ПРАВОРАДИКАЛИ НАПАЛИ НА ЛІВОГО АКТИВІСТА ТА ВЕТЕРАНА ⚠️ 18 жовтня у Львові праворадикали нападали на лівого історика та ветерана Владислава Стародубцева. Близько 20 осіб у масках напали на нього просто на вулиці перед початком його лекції. 📍 Цей напад ставить під загрозу будь-які прогресивні голоси в Україні. Ініціативи на захист прав жінок, квір-людей, робітників та студентів змушені ще більше приховувати свою діяльність заради безпеки. ❗️ Радикальна меншість за допомогою вуличного насилля намагається нав'язати свої ідеї більшості. Фізична розправа над політичними опонентами унеможливлює демократичний дискурс та дестабілізує ситуацію в країні. 📣 «Пряма дія» категорично засуджує правий терор на підставі політичних поглядів чи ідентичності: ми виступаємо за реальний захист прав людини та протидію правому насиллю. 👮‍♀️ Правоохоронні органи системно виявляють пасивність у розслідуванні злочинів на ґрунті нетерпимості, і ця безкарність розв'язує руки нападникам. 🥊 В умовах бездіяльності держави саме горизонтальна солідарність та самозахист стають головними інструментами захисту цивільного населення та активістів. ✋ Ні правому насиллю! Солідарність із постраждалим!

Спільне | Commons

Чи може університет навчати мислити вільно, якщо сам претендує на володіння єдиною істиною та очікує згоди з нею? 😐 Опублікована понад 30 років тому — але актуальна й досі — книжка «Університет у руїнах» Білла Рідінґса присвячена кризі сучасного університету та трансформації його суспільної ролі. Нещодавно ми опублікували українські переклади двох її розділів, у яких Рідінґс ставить під сумнів і старий ідеал університету як осередку національної культури, і нову модель «університету досконалості», де знання дедалі більше підпорядковуються рейтингам і показникам ефективності. У заключному розділі книжки, переклад якого ми публікуємо зараз, автор звертається до ще одного усталеного уявлення — про університет як взірцевий простір прагнення до знання, взаєморозуміння та згоди. Переосмислюючи цей ідеал, Рідінґс виходить за межі університетської аудиторії та порушує ширше питання: чи потрібен узагалі консенсус, щоб люди могли утворити спільноту? Якщо сьогодні дедалі важче говорити про спільну культуру, ідентичність чи переконання, Рідінґс пропонує спиратися на визнання відмінностей між людьми, їхньої взаємозалежності та відповідальності одне перед одним. Тож що означає мислити разом, не прагнучи мислити однаково, і яким може бути університет як простір такої спільноти, — читайте в новому українському перекладі розділу «Спільнота дисенсусу».

Спільне | Commons

🌾 Що стоїть за образом України як житниці Європи та якою є справжня ціна високих показників аграрного експорту? Сучасне сільське господарство значною мірою залежить від використання пестицидів, які допомагають захищати посіви та підвищувати врожайність. Водночас їхнє масове застосування завдає шкоди довкіллю та створює ризики для здоров’я людей. Саме проблемі використання пестицидів та їхній невидимій ціні присвячений наш новий спецпроєкт. У серії матеріалів ми досліджуватимемо, як влаштована система використання агрохімікатів в Україні, чиї економічні інтереси вона обслуговує, які наслідки має для людей і довкілля та що потрібно змінити. 🐝 Перший матеріал спецпроєкту присвячений впливу пестицидів на біорізноманіття та загрозі масового зникнення комах-запилювачів. За окремими оцінками, річні втрати бджіл в Україні через обробку сільськогосподарських полів пестицидами сягали 30–40 тисяч бджолиних сімей. Однак масова загибель свійських бджіл — лише видима частина значно масштабнішої екологічної проблеми. Поки увага медіа та суспільства зосереджена на збитках пасічників, тисячі диких комах-запилювачів гинуть непомітно, а разом із ними руйнуються природні зв’язки, від яких залежить існування цілих екосистем. 🌱 Тож кого насправді захищають «засоби захисту рослин» і як знищення навіть окремих видів комах може порушити зв’язки, від яких залежить життя інших організмів? Розбираємося разом з екологом Олексієм Василюком.

Спільне | Commons

Привіт! 👋🏼 Змушені повідомити про зміну формату сьогоднішнього заходу. На жаль, через перебої з електропостачанням лекція Дениса Горбача «Свобода дезінформації: що робити з соціальними платформами?» відбудеться лише онлайн. 🔗 Посилання на трансляцію опублікуємо на сторінці події у Facebook. Перепрошуємо за незручності та до зустрічі онлайн! 💻

Спільне | Commons

​📱 Що ми бачимо у своїх стрічках новин і кому це вигідно? Соціальні мережі давно перестали бути нейтральним інструментом комунікації. За зручним інтерфейсом, лайками, репостами та рекомендаціями стоять бізнес-моделі, що заробляють на нашій увазі. Алгоритми визначають, які новини й дописи ми побачимо, а які залишаться непоміченими. Це безпосередньо впливає на те, як ми сприймаємо світ, обговорюємо суспільні проблеми та формуємо політичні погляди. Із розвитком штучного інтелекту вплив технологічних корпорацій на публічний простір лише посилюється. 📢 12 жовтня запрошуємо на лекцію «Свобода дезінформації: що робити з соціальними платформами?» Дениса Горбача, дослідника Лундського університету, щоб розібратися, як працює економіка соціальних платформ і штучного інтелекту та що це означає для суспільства. Зокрема, поговоримо про те: ❓ Хто і як заробляє на соціальних платформах та штучному інтелекті? ❓ Як алгоритми впливають на поширення інформації та нашу довіру до неї? ❓ Як цифрові технології впливають на політичну активність і суспільні дискусії? ❓ Чи можна змінити правила роботи платформ в інтересах суспільства? ❗️ Зверніть увагу: лектор долучиться онлайн, але ми зберемося наживо в Києві, щоб разом послухати виступ, обговорити почуте та поділитися власними думками. 📅 12 жовтня, 18:00 📍 Київ, ст. м. «Виставковий центр» — точне місце повідомимо після реєстрації. ✅ Підписуйтеся на сторінку події, щоб отримати нагадування! 🔗 Реєструйтеся за посиланням. 👊🏽 Соцмережі змінюють наше життя. Час змінювати самі соцмережі!

  1. 1✅ Вашій увазі - програма Соцфоруму «Зміцнення захисту прав працівників можливе!» (25.04, Київ, готель «Україна») 👉 Зареєструватися можна тут: https://forms.gle/JyURijvXEdRVGKa18 🔥 Відвідайте подію і зарядіться енергією від наших спікерів та спікерок!683
  2. 2📢 Open call на Стипендіальну програму з довкіллєвої гуманітаристики на тему «Ландшафти війни та екоциду». Інститут INDEX запрошує митців і дослідниць, зацікавлених у критичному осмисленні змін клімату, екстрактивізму та впливу російського вторгнення на українські ландшафти. У межах програми передбачена тримісячна резиденція у Львові, стипендія, дослідницькі експедиції, семінари та воркшопи. Дедлайн подачі — 3 квітня. Деталі за посиланням. Не прогавте шанс 🙌🏽639
  3. 3​📢 Щорічна конференція «Спільного» — долучайтеся! Цього року разом із дослідницями, дослідниками та активістками з різних країн ми «шукатимемо Європу» 🌍 28 лютого 2022 року Україна надіслала заявку на вступ до Європейського Союзу, а вже 23 червня країна отримала статус кандидатки. Російське вторгнення стало поворотним моментом у євроінтеграційному процесі. Сьогодні питання приналежності до Європи не зводиться лише до географії. Ми маємо наново осмислити, що таке Європа — простір миру, демократії та прав людини, чи ринок без кордонів для капіталу, але з дедалі вищими мурами для мігрантів, поле боротьби імперіалістичних інтересів і підйому ультраправих рухів. Тож запрошуємо всіх 15–16 листопада долучитися до «пошуків Європи» та її альтернатив! Протягом двох днів говоритимемо про: ✊🏽 участь профспілок і громадських рухів у демократичних процедурах; 🚫 нові та старі кордони ЄС і виклики міграції; ⚠️ зростання впливу ультраправих партій і загрозу авторитарного повороту; 🌿 зелений перехід, екологічну політику та соціальну ціну кліматичних реформ. Конференція проходитиме в онлайн-форматі 💻 Деталі про кожну панель і форми для реєстрації опублікуємо згодом. Після реєстрації ви зможете отримати доступ до синхронного перекладу 🗣 Сподіваємося побачити якомога більше зацікавлених! Тож поширюйте допис серед колег, подруг і друзів 💌1 693
  4. 4​Окрім людських смертей і вражаючих руйнувань інфраструктури, війна залишає на українському суспільстві невидимі, проте не менш жахливі психоемоційні шрами. У новому епізоді подкасту «Ukraine The Possible» ми зосередимося на наслідках цього травматичного досвіду, що продовжують руйнувати життя мільйонів навіть після припинення вогню: посттравматичний стрес, депресія, тривожність та моральні травми. 🔹 Як ці проблеми відображаються на всіх сферах життя — від кожної особистості до суспільства в цілому? 🔹Які особисті історії стоять за статистикою ПТСР і моральних травм, а також як люди переживають цей досвід? 🔹Якими є неврологічні наслідки постійного стресу? 🔹І як суспільство може впоратися з глибокою емоційною раною — і яку психологічну підтримку для цього необхідно забезпечити? 🎧 Запрошуємо до прослуховування на зручній для вас платформі 👇І не забувайте підписатися, щоб не пропустити нові випуски ✔️ Spotify Apple Podcasts YouTube SoundCloud570
  5. 5😱 Незалежна студентська газета 🎆 Місяць тому нашій незалежній профспілці виповнилося 2 роки. Це були незабутні два роки, протягом яких ми з вами влаштовували акції, боролися проти свавілля МОН і нахабних адміністрацій університетів, ми займалися лібертарною самоосвітою, а також популяризували ідеї рівності та солідарності, без яких сильний студентський рух неможливий. Разом із нами вели боротьбу за гідну освіту студенти зі всього світу, зокрема з Польщі та Франції. Про все це ми писали та розповідали. Часом це були складні роки, проте точно можна сказати, що вони були надзвичайно цікавими. Тому ми й далі із завзяттям продовжуємо розбудовувати мережу незалежних профспілок і відстоювати наші права. 📰 Аби відсвяткувати ці досягнення ми вирішили зробити щось неординарне. Ми підготували незалежну студентську газету, яких в Україні вже тривалий час не було. 🤔 Газета в XXI столітті, ви серйозно?! Газета — це не щось застаріле, не просто джерело інформації. Для нас це простір, в якому можна підсумувати досягнення, через який можна спілкуватися та ділитися ідеями. А до того ж це ретросувенір. Студентські профспілки за кордоном — від ASSE у Квебеці до французької Solidaires та польської «Робітничої ініціативи» — і сьогодні відроджують (а подекуди і продовжують) традицію друку газет. 🐈‍⬛ Але не лише за кордоном. «Пряма дія» попередніх поколінь теж активно популяризувала свою газету під однойменною назвою. Саме тому перший номер нашої газети, який ми сьогодні публікуємо, є насправді прямим продовженням тієї газети. ❗️Тож закликаємо завантажувати електронний варіант нашої газети, а для тих, хто любить паперовий варіант, ми надрукували фізичні примірники. Кожен і кожна зможе безкоштовно отримати свій, написавши нам на бота/в приватні повідомлення. Накладу вистачить на всіх 😊569
  6. 6✊🏽 Підтримайте «Спільне» на Patreon! Цього тижня нашому журналу виповнилося 16 років! Сподіваємося, ви помітили, що за цей час ми значно підросли та зміцніли, а головне — не втратили жаги до боротьби з глобальними проблемами та соціальними викликами. Тож обіцяємо й надалі створювати для вас цікавий критичний контент, давати глибоку аналітику актуальних подій та тримати фокус на важливих питаннях соціальної справедливості. Якщо ви поділяєте наші цінності та прихильно ставитеся до нашої діяльності, будемо раді вашій підтримці! Підписуйтесь на Patreon. Звісно, за лайки та шери матеріалів ми також будемо дуже вдячні. Окремо нагадуємо, що всі публікації є у вільному доступі, а ваші донати йдуть на розвиток нашого журналу та проєктів. Заздалегідь дякуємо за підтримку 🫶🏽636
  7. 7«Клітор — анархіст, він не дозволяє управляти собою, через що безпосередньо підпадає під домінування і зазнає насильства». Нещодавно у видавництві «Контур» вийшла книжка «Стерте задоволення» французької філософині Катрін Малабу. Дослідження авторки присвячене критичному осмисленню культурного, історичного та філософського ігнорування клітора та переосмисленню усталених уявленнь про сексуальність та задоволення. Сьогодні ми публікуємо розділ з цієї книжки — «Клітор, анархія, жіноче». У ньому авторка розмірковує про те, як маргіналізований клітор може стати символом опору домінуванню, владним структурам і нормам «правильного» тіла й порядку. А фемінізм у свою чергу — стратегією до нової форми порядку без влади. Сподіваємося, публікація заохотить вас придбати та прочитати всю книгу. Бажаємо більше справжнього задоволення!1 462

Пока пусто

Открыть канал в Telegram

Хотите видеть больше?

Бесплатно доступны 7 дней динамики и 10 последних постов. История за 3 месяца и за год, вся реклама и выгрузки будут в подписке.

Попробовать TelepostUA