Спільне | Commons
❓Якщо отруйний пестицид ДДТ заборонений законодавством, то чому його продовжують знаходити в довкіллі? ❓Що залишила по собі радянська хімізація і що роблять з тисячами тонн отрутохімікатів? ❓Як те, що аграрії називають «засобами захисту рослин», може перетворитися на отруту, яка з полів потрапляє у воду та їжу? Відповіді на ці та інші питання у статті «ДДТ: історичний досвід накопичення пестицидів у довкіллі» шукає еколог, зоолог, природоохоронний і громадський діяч Олексій Василюк. У матеріалі він пояснює історичні витоки занепокоєності пестицидами, розповідає, як Україна долає наслідки масштабної хімізації сільського господарства, та зʼясовує, чому ДДТ, офіційно заборонений в Україні ще з 1997 року, досі виявляють в ґрунтах. «Найважливіший висновок з історії ДДТ, — пише Василюк, — в тому, що заборона небезпечної речовини не означає автоматичного припинення її впливу на природу».