капітан ▪️ смуток
Саме той момент. Саундчек у Львові. Поки Синдром вічного літа можна придбати тільки на концертах туру. Невдовзі книга зʼявиться і в офіційному продажі.
капітан ▪️ смуток
Саме той момент. Саундчек у Львові. Поки Синдром вічного літа можна придбати тільки на концертах туру. Невдовзі книга зʼявиться і в офіційному продажі.
капітан ▪️ смуток
Перші два концерти, у Львові та Луцьку, моментами працювали як машина часу. В кращі часи. Попереду Тернопіль і Вінниця. Фото зі Львова Насті Сумцової.
капітан ▪️ смуток
Буду відвертим. Про Патті Сміт, окрім її імені (статусу мамки панк-року), невеликого списку пісень (окей, альбом Horses я слухав не раз і навіть хотів придбати вініл) та часів, в які випало зійти її зірці, я знав дуже мало. А те, що знав, як виявилося, не дуже відповідало тій Патті, яка постала на сторінках книги. Дивачці з релігійної родини, котра водночас любила і витончену поезію, і кримінальні телесеріали, а ще своїм відносно «сухим» способам життя ледь вписувалася в тодішню арт-елітку. Біографічні Просто діти, які Патті писала двадцять років, дуже зайшли. Зайшли б навіть тоді, якби це була чиста вигадка чи постелесдешна придумка, створена бозна-ким. Класно, доволі глибоко, хоч і дещо романтизовано про становлення митця (з життям без грошей і їжі, непевними підробітками, мандрами Парижами і могилами мертвих поетів в пошуках натхнення, саме того рядка чи образу), виховання амбіцій і мистецтво заради мистецтва. Особливо що стосується її кента, художника і фотографа Роберта Мепплторпа, який хоча й прагнув бабок та визнання, мислив передусім інтересами творчості й новизни. Про роботу йшлося чи особисте життя, в якому він експерементував зі своїми духовними, сексуальними та іншими ідентичностями. Плюс ультрабогемний і водночас андеграундний Нью-Йорк кінця 60их та далі в майбутнє. Культові місця, персонажі, тренди. Воргол, Гендрікс, Джоплін, Берроуз, Моррісон, Ділан, які ходять в ті ж кабаки, бунтують на тих же сценах і трахаються з твоїми знайомими. Спробуй втримайся, знайди себе, не розчинися в тисячі собі подібних шукачах удачі).. Патті не впадає в героїновий хардкор. Подорож її героїв, яка часто фінішує звичним для 80их фіналом, більше схожа на казку для дорослих, без глибоких занурень в темні закутки життя того ж Роберта та інших близьких. Самозакохану, вичищену від зайвого бруду казку, але - в рази натхненнішу за тисячі книги про успішний успіх. Попри деяку недомовленість і ті ж доволі обіжні згадки про народжену в двадцять дитину, яку вона віддала на всиновлення і більше до цього не поверталася. Раджу. Правда, книгу зараз можна придбати хіба на олх, за якісь бешені гроші, або - спробувати пошукати в бібліотеках.
капітан ▪️ смуток
Вже завтра в дорогу. Речі спаковані. Новий мерч - футби зокрема - в тому числі. Треклисти роздруковані, а для кожного міста в нас - своя історія. Лоти для аукціонів під контролем. Перші примірники Синдрому вічного літа можна буде придбати на концах. Якщо не трапиться якихось форс-мажорів. У Луцьку навіть спробуємо провести презентацію роману. Хвилювання на базі. Все ж, то будуть перші концерти після операції. Збір на пікапи для моєї 46ої бригади триває. Маємо на день сьогоднішній сумарно близько 870к. Квитки на концерти тут concert.ua/uk/events/fiolet-tour Зустрінемося завтра у Львові.
капітан ▪️ смуток
Вибачте 🤩
капітан ▪️ смуток
Comeback Kid - Chosen Hell Гучно, по-хорошому метушливо, в міру мелодійно + епічно. По мелодік хардкору, скейту, хк-панку і топових фітах з Кортні ЛаПлант з Spiritbox і Бренданом Гарроне з Incendiary, - такого нарваного двіжу від нового альбому Comeback Kid я і чекав. Звук крутив Вілл Патні (Every Time I Die, Knocked Loose, Stray from the Path, Body Count), що теж показово. Довбильня, яка не зупиняється. Легенди. Стрімінги
капітан ▪️ смуток
Карикатурна і по-своєму видовищна концепція про Чоловіка з лози, виплетеного Кошикарем аби закрити життєві запити самотньої Рибачки, в який момент перетворюється на ледь не феміністиний маніфест соціального розкріпачення. Кожен заслуговує на любов і щастя. Якщо коротко. Александру Скашґорду не вперше грати щось дивне, навіть якщо це пізньосередньовічна, але така ж вихована і толерантна версія чату джпт. Пітер Дінклейдж - справжній деміург і Франкенштейн. Олівія Колман геніальна і самодостатня до рівня необовʼязковості всього, що відбувається навколо).. Жодної часової чи географічної конкретики. Жодних імен. Лише середньостатистичне село часів стагнуючого феодалізму, більше подібне на дурку, образи, метафори, гумор, заздрощі як симптом і скрип одухотвореної лози).. І звісно жінка, головна цінність якої вимірюється тим, заміжня вона чи ні. І жодних відвертощів, софткор порно і всього того, на що натякав трейлер. Казка, вона і є казка. Зухвала, кріпова казка для дорослих. Ну і наостанок. То лише другий фільм Алекса Г’юстона Фішера та Елеонор Вілсон, але попри жанрову мішанку, чи радше невизначеність і тональну нерівність персонажів, в них добре виходить в абусурд та драму. І це працює.
капітан ▪️ смуток
Сьогоднішні релізи, на які звернув увагу. Orca - Shed Anberlin - CURRENCY Christian Kuria - EAST Yuna - Senjata Wavves - Cherry Soda J.Bernardt - Wild Swim Love Sex Machine - THRIVING Trentemøller - trentemøller Amira Elfeky - It was only a dream Menahan Street Band - Illusions Los Bitchos - Los Bitchos & Friends Vol 1 Let Your Hair Down - Let Your Hair Down
капітан ▪️ смуток
Наталія Багацька Відбомбились, 2026 полотно, акрил
капітан ▪️ смуток
The Bamboos - Sugar on Top Дуже добре памʼятаю часи, коли австралійці The Bamboos залетіли в мої плейлісти. Кінець нульових, коли трохи відійшли води емо-панк-постхк віянь в слухацько-фестивальному житті, і я почав відкривати трохи інші пласти музики.) Музики, котра надихала трохи згодом на перші проби створити щось своє. Такі собі спроби (хай би лишалися чернетками з диктофонів), будьмо відвертими. Загалом, Ленс Фергюсон, Кайлі Олдіст і команда за чверть століття свого існування чітко тримаються обраного жанрового фарватеру. Вінтажний фанкі-соул для поціновувачів жанру. Принаймні, так було до 2025-го, коли The Bamboos завірусилися в тіктоці (не може бути) з I Don’t Wanna Stop, отримавши цілком заслужені десятки мільйонів стрімів з усього світу та нового, на порядок молодшого слухача. Sugar on Top, дванадцятий альбом ансамблю, та ж смаковита хоча і відполірована до лютої лискучості поп-фанкова жуйка, не прослухавши яку нічого не втратиш, якщо досі чув базові для жанру речі, але я з дядями і тьотями вже майже двадцять років, тому мені тут і солодко, і тепло, і щемко, і радісно. Зайшло ліпше, ніж очікував. Стрімінги
капітан ▪️ смуток
в рідному Дубні почали грати хардкор. за баріками мій Бодька. Скальп. на стрімінгах є 🗿
капітан ▪️ смуток · репост
Люкс
капітан ▪️ смуток
Чотири роки альбому «Сила». Люблю цей запис, а дивлячись на список долучених людей, люблю його ще сильніше ✨
капітан ▪️ смуток
Зазвичай, я уникаю таких гучних слів, але читаючи збірку повістей/оповідок Тані Малярчук від ВСЛ з серії Новітня класика, постійно ловив себе на думці, що це геніально. А ще невротично, відверто і водночас - легко. Про що б не йшлося в черговій історії - про життя в горах в хатині старого відьмака чи то пак автографа, чи про дитинство, відключення світла, дідові похорони чи бажання героїні мати справжнього хвоста. Карпатська химерія, яка росте зі школи станіславського феномена, і римується як із вже заслуженими на той час літдіячами, так і дебютною прозою Софії Андрухович, про яку я нещодавно писав. Магічний реалізм (як же без нього), барвистий сюр з іронією, занурення в традиції, міфи, побут і епоху (Батарея Муравйова, яка фіналить збірку, сходу залітає в топ текстів про 90ті, на рівні із Районом Д Чеха), - Малярчук так майстерно мішає досвіди поколінь із ірраціональною складовою, реалії із метафорою, а прозу з поезією, що лишати цей звʼязаний персонажами, географією та мотивами гротескний світ геть не хочеться. Тут дуже багато страхів, дитячих в тому числі, тривог і безвиході. Багато хаосу, як першооснови буття, простигосподи. Сюжети не завжди складаються в цілісні історії, а чутливий читач може бридитися від надміру фізіології (що не про мене). Але любові тут прірва, навіть якщо про неї не говориться. Любові хворобливої, непрочужеоко, любові моторошної і всепроникної. Дуже анатомічна проза, яка за двадцять років лишається такою ж живою та потрібною. Принаймні, мені точно.
капітан ▪️ смуток
клас 🥛 ліпше за новини, з яких традиційно починається день
капітан ▪️ смуток
добраніч, що ще сказати
капітан ▪️ смуток
Макдона як Макдона. Сміятися і плакати. Деколи куняти, колихатися на хвилях меланхолії і безконечних діалогів. Цього разу герої ірландського режисера, агенти ЦРУ, опиняються на Острові Пасхи (чи Рапа-Нуї) початку 70их. Прямим рейсом зі столиці Чілі, де от-от гримне держпереворот. В кожного свої екзистенційні мутки, трабли, гріхи минулого і причини особливо ні про що більше не паритися… Ну хіба твоїх близьких взяли в заручники, а ти ще трохи і гегнеш, бо витис з цього життя всі соки, як і воно з тебе, та і нахуй ти кому впав, якщо розібратися, але ж треба дописати мемуари, цікаві мемуари, щось, до прикладу, про вбиство Кеннеді, а це вже не хухри-мухри, бо тут ти знову стаєш цікавою персоною, як мінімум для керівництва, і це вам не всрата конспірологія із бульварних видань, хоча вона теж трохи. Глибоко і з відчаєм про невідворотність старіння, забуття і тягарі (провини) минулого, які з нами до останнього подиху. На жаль, чи на щастя. Малкович, Роквелл, Бушемі, Вейтс - перевірені коні, які отримали ідеальні для себе історії не в найкращому фільмі Макдони, але відчутно кращому за більшість того, що доводилося бачити цього року. Цікаво, мертвий кінь на дорозі - це метафора чи щось, що я сюжетно упустив?
капітан ▪️ смуток
Hvalfugl - Island Вересневий альбом данського тріо Hvalfugl - виважений, майже дистильований спокій, який навіть зриваючись в експресію, лишає по собі здорову умиротвореність. Записаний, до слова, в Ісландії, на студії Sigur Rós (тій, що облаштована в колишньому басейні), в колабі з місцевими музикантами. По факту, маємо обʼємний звуком мінімалістичний ембієнт-джаз, який черпає з фольку, неокласики й природної ідиліки Скандинавії. Щось на лабораторно вивіреному, проте водночас і доступному, без фрі та авангарду. Врешті, чого чекати від проєкту, який називається Кит-птах. Якщо вам ок музло GoGo Penguin, Svaneborg Kardyb і десь поміж ними, рекомендую. пс. Добре, що є друзі та колеги, які слухають дуже різну музику і щось постійно підкидають).. Стрімінги
капітан ▪️ смуток
Роберт ставився до вдягання як до живого мистецтва. Він скручував невелику цигарку, курив і оглядав свої нові речі, міркуючи про аксесуари. Він беріг траву на спілкування, тому що вона вгамовувала його нерви й абстрагувала відчуття часу. Чекати, поки Роберт вирішить, скільки ключів вішати собі на пояс, було і смішно, і боляче. Сенді і Роберт були дуже подібні у своїй увазі до по-дробиць. Пошук належного аксесуара міг привести їх до естетичних шукань, у яких вони зверталися до Марселя Дюшана, фотографій Сесіль Бітон, Надара чи Гельмута Ньютона. Іноді порівняльні студії спонукали Сенді зняти пару полародів, і це вело до суперечок щодо справжності «полароїдів як мистецтва. Зрештою наставав момент, коли потрібно було відповідати на шекспірівське запитання: надівати йому чи ні три намиста? Бо ж одне непоказне, а два не мали того ефекту. Так виникала друга суперечка: три чи жодного? Сенді розуміла, що Роберт розвʼязує мистецьке завдання. Патті Сміт, Просто діти
капітан ▪️ смуток
тізер приквелу ST… 😶🌫️ анонсують на 2028-ий.
Пока пусто
Пока пусто
Хотите видеть больше?
Бесплатно доступны 7 дней динамики и 10 последних постов. История за 3 месяца и за год, вся реклама и выгрузки будут в подписке.
Попробовать TelepostUA