Історія та пам'ятьнаживо

Відкрити в Telegram · @uinp_gov

Факти

Підписники

2 736

−3
сьогодні
−5
за тиждень
−24
за місяць

Індекс цитування

0

каналів згадують

103
згадок
0
репостів

Середнє охоплення поста

440

16,1%
ERR
13,0%
ERR за 24 години

Середнє охоплення реклами

·

0
рекламних постів за 30 днів
0%
частка реклами

У нашій аналітиці

з 20 листопада 2026 р.

Публікації

2 736 у базі

0
вчора
-5
за тиждень
128
за місяць

ERR

16,1%

підписників читають пости

13,0%
читають у першу добу

Залучення (ER)

16,1%

881
пересилання
4 тис.
реакції
·
коментарі

Останні пости

Історія та пам'ять

Памʼяті солдата-артилериста Тараса Цьоми (позивний «Цвях») Війна забрала в нього майбутнє - щасливі сімейні ранки та вечори, досягнення у роботі, неймовірні враження Тарас народився 29 жовтня 1999 року в селі Великі Бережці Тернопільської області. Вищу освіту здобув у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. Працював учителем фізики й астрономії Кременецької школи №5, був гравцем футбольної команди "ВелБер" (с. Великі Бережці), що бере участь у чемпіонаті з футболу Кременецького району. Згодом перебрався до Білої Церкви на Київщині до коханої дівчини. Служив у артилерійському дивізіоні 210-го окремого штурмового полку. Загинув 22 жовтня 2026 року. Похований у рідному селі. Честь і вдячність Захисникові! Євген Букет Фото з сімейного архіву, Кременецька районна державна адміністрація Підготовлено онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform спільно з Українським національним агентством Укрінформ та Українським інститутом національної памʼяті

Історія та пам'ять

Пам'яті захисника Станіслава Іванова (позивний «Ґрут») «Мені є за що боротися і заради кого жити» Народився 26 серпня 1984 року у селищі Верховина на Івано-Франківщині. Згодом жив у Києві та оселився у Чернівецькій області. До повномасштабної війни займався виготовленням меблів. З початком повномасштабного вторгнення до 107-ї бригади Сил Територіальної оборони. Захисник зник безвісти 29 листопада 2023 року під час боїв поблизу Богданівки Донецької області. Поховати воїна вдалося лише 11 листопада 2026 року на Алеї Слави міста Чернівці. Честь Герою! Галина Олійник Фото автора, з Фейсбук-сторінки Надії Іванової та Леоніда Тимка Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Історія та пам'ять

РОСІЯ ПРОДОВЖУЄ НИЩИТИ НАШУ ПАМ’ЯТЬ І СПАДЩИНУ Росія не лише вбиває українців, знищує критичну інфраструктуру українських міст та сіл, але й систематично руйнує об'єкти української історичної, духовної та культурної спадщини. 19 листопада внаслідок дронової атаки на Київ на Київ був пошкоджений один з кафедральних храмів Православної церкви України – Володимирський собор, який є пам’яткою культури національного значення та одним з найбільш впізнаваних храмів столиці. Собор збудовано протягом 1862-1882 років протягом 1862-1882 років. Особливу його цінність становлять настінні розписи, створені у 1885-1896 роках під керівництвом видатного мистецтвознавця Адріана Прахова найбільш відомими київськими художниками того часу: Віктором Васнецовим, Михайлом Нестеровим, Павлом Свєдомським, Вільгельмом Котарбінським. За попередніми даними, у соборі вибито вікна разом із рамами, також пошкоджено карнизи. На щастя, розписи і конструктивні елементи, за попередніми оцінками, не постраждали. Також постраждала сусідня з Володимирським собором будівля центрального корпусу Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Вибухова хвиля пошкодила близько 40 вікон будівлі. Нинішній центральний корпус УДУ Драгоманова – це пам’ятка національного значення. У будівлях корпусу у ХІХ столітті розташовувалась Четверта чоловіча гімназія. Серед відомих її учнів - художник та науковець, міністр освіти Української Народної Республіки Петро Холодний-старший, історик та член Української Центральної Ради Дмитро Антонович, польський письменник Ярослав Івашкевич, артист Олександр Вертинський. Окрім того російські дрони того ж дня того ж дня атакували столичний Поділ. Внаслідок ударів постраждав і найстаріший житловий будинок Києва на вулиці Фролівській, 3, зведений у 1798 році коштом дворянина Леонтія Вишневського. Будівля розташована на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ». Через атаку в будинку вибиті вікна й двері, пошкоджені стіни та дах. За даними Міністерства культури, від початку цього року кількість пам’яток, пошкоджених Росією, зросла більше ніж на третину, і на кінець жовтня 2026 року 2026 року становить понад 2 тисячі. Постраждали також майже 2 700 закладів культури. Ці цифри лише підтверджують, що основна мета російської агресії в Україні полягає не лише у фізичному знищенні українців, а й повному стиранні історії, культури, матеріальної спадщини, матеріальної спадщини та національної пам’яті українського народу. Фото з різних джерел.

Історія та пам'ять

Пам'яті сержанта Дмитрія Отроша (позивний «Панда») Не втрачав оптимізму за жодних обставин Дмитрій народився 22 жовтня 2001 року у Прилуках на Чернігівщині. Після школи вирішив зв'язати життя з армією і в 2019 році добровільно пішов на строкову службу, а згодом підписав контракт та став інструктором з БЗВП. У 2023 році долучився до 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Воював на Харківщині. Спершу був розвідником, згодом став командиром відділення, головним сержантом, а потім очолив екіпаж БПАК. Нагороджений Золотим хрестом Головнокомандувача ЗСУ. Загинув 4 січня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі села Гришине на Донеччині. Вічна слава Воїну! Іван Столячук Фото: 32 омбр Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Показати більше

Хочете бачити більше?

Безкоштовно доступні 7 днів динаміки та 10 останніх постів. Історія за 3 місяці й за рік, уся реклама та вивантаження будуть у підписці.

Спробувати TelepostUA