Горіха Зернянаживо

Відкрити в Telegram · @nuts_roses

Політика

Останні пости

Горіха Зерня

Сьогодні багато хто у стрічці згадує початок Революції Гідності. А я хочу нагадати, що у Києві досі нема повноцінного Музею Майдану. Нема місця, де організовані туристичні групи, школярі і студенти могли б послухати набат Михайлівського і побачити на великому екрані кадри побиття студентів. А потім кадри мільйонної демонстрації. І повалення леніна. І Будинок профспілок в диму і вогні. І те, як людей поливали з водометів, і як намагалися давити барикади технікою, а хлопці і дівчата зупиняли їх голіруч і своїми тілами. Нема місця, де можна послухати виступи з Майдану, де можна поспівати гімн так, як він лунав зі сцени тієї ночі. Нема можливості побачити речі і документи героїв Небесної сотні, почути їхні голоси, подивитися відео. Я знаю, що у перші роки збиралися якісь артефакти. Де вони тепер? Що з ними? Наскільки розумію, у Порошенка не дійшли руки до цього музею за часів каденції, не додавили. Реалізація саботувалася на всіх рівнях, на словах - да-да-да, ми за музей. На практиці затягли по судах і кабінетах, ідеї та концепції носили між міністерствами, де вони заглохли. Знаю, що ПП навіть псіхонув і за свої гроші провів конкурс проектів, і навіть був створений непоганий проект. Який тут же пішли оскаржувати у суді ініціативні групи чи то родичів, чи то стрьомних активістів, і фактично поховали ідею. За Зеленського тема Майдану стала темою табу. Ні про який музей чи меморіал уже ніхто не згадує. Інститутську по тихому відкривають для транспорту, на місці, де мав бути музей, весь час намагаються щось будувати. А тим часом підростає покоління, яке не пам'ятає Майдан. Вони саме у такому віці, коли їм би треба було все показати і розказати. Але тих, хто міг би це зробити, стає все менше.

Горіха Зерня

Коли я хочу привернути увагу до проблеми своєї тупості чи некомпетентності, то жаліюсь подругам. Батькам. Дітям або котам. Котам у крайньому випадку. А міністр захисту від ветеранів з цією метою іде у телевізор.

Горіха Зерня

Все відносно. Іноді найщасливіший день у житті людини має такий вигляд. Це Франківщина, російська ракета прошила будинок, але не вибухнула.

Горіха Зерня

- Мам, вчителька сказала, що поки тривога, онлайн уроку не буде, високий рівень небезпеки. - Це ж треба, як тобі сьогодні пощастило. У всіх людей п'ятниця, а у тебе вже субота. - Ага, класно... Щоб росіянам так "щастило" до кінця їхнього нікчемного життя. А я встигла понабирати воду в усі відра і поїхала на шиномонтаж, нарешті перевзути машину. Світла нема, але технік працює, зараз робить. Потім завдання з зірочкою - заправити картридж. І купити щось поїсти. І зварити на туристичному пальнику. І навчання - у мене сьогодні і семінар, і супервізія. І також власна робота, книги самі не напишуться і не перекладуться. Колись це була моя улюблена пора року, я обожнювала листопадове уповільнення і погоду. "Спокійно, тихо, мирно на душі - ідуть і йдуть у Києві дощі..." Колись я знову їх полюблю.

Горіха Зерня

Ну що, настав ранок після першої частини терору, ракетного. Зараз почнеться друга частина, моральна. Прокинеться Трамп і скаже, що війна не повинна була починатися, і що Зеленський міг би давно її закінчити. Ну і супутній хор голосів і звинувачень на адресу України не забариться. Ми винні в тому, що не капітулювали, і своєю впертістю заважаємо усім жити і робити прекрасні угоди з другом Валодєю. Доброго ранку усім, хто дожив. "То що, всі йдуть не в ногу, а одна ти в ногу?" - питала мене колись вчителька. Зараз я б сказала - от бачите, як воно буває у житті. Твоя правота не залежить від того, скільки людей тебе підтримує. Буває так, що хтось маленький не відступає перед кимось великим. А буває так, що великі збираються у Пекіні поділити світ на трьох, а через когось маленького робляться жалюгідними.

Горіха Зерня

Іноді думаю, яке б у мене охоплення було, якби я тільки про котиків писала :) Але ця сторінка ведеться для того, щоб допомагати іншим котикам. Подивіться відео, будь ласка. Це потрібно у ліси та бездоріжжя Сумщини, лафет або лавета, або евакуатор - платформа для вивезення підбитої техніки. Військові говорять, що потреба нагальна. Всі посилання і цифри у коментарях. Дякую всім, хто допомагає.

Горіха Зерня

#5_хвилин_на_психолога О, у мене нові горизонти відкрилися. Щойно дійшло, що міністр ветеранів робить висновки про кримінальні та інші схильності мільйонної спільноти на основі опитування, у якому взяли участь 240 респондентів. Я у рамках практики у Могилянці провела анкетування, у якому взяли участь 289 жінок. За певними формальними критеріями кілька анкет відсіялися, і у мене лишилося 255 відповідей. Що на 15 більше, ніж у міністра. Тому я готуюся тріпати свої анкети у зубах як Тузік грілку і розробити на їх основі магістерську, докторську і план захоплення світу. Передбачаю певне збентеження наукового керівника. Але у мене тепер є аргумент на всі заперечення.

Горіха Зерня

Я так розумію, росіяни не ризикнули відравити у Китай двійника :)

Горіха Зерня

До речі, журналістка, яка двічі ставить міністру питання, чи не потрібно впровадити примусову (!) психологічну реабілітацію для всіх ветеранів - таке ж дно, як і сам міністр. Вони в цьому інтерв'ю знайшли одне одного. Дуже шкода, що там не було жодного дорослого, який би припинив цей бардак. Який би сказав - ви що, два ідіоти? Що ви мелете? Хоч би оператор, хоч би водій, хоч би хтось втрутився. А, і ще одне. У міністра ветеранів словниковий запас як у десятирічки. Скільки це триватиме, я не знаю. І чи у нас колись повернуться у владу інтелектуали, чи так і будемо жити під диктатурою неуків.

Горіха Зерня

Я думаю, вони домовляться про щось погане для України. Не так поставили на фото, не там зустріли, не так привітали - це все дурниці для відвернення уваги. А де там наш переговорник, до речі? Уже в Україні чи знову кудись відлетів?

Горіха Зерня

Зарядні станції, які ми купили військовим за ваші гроші, уже працюють. Одна ось на фото, друга передана на інший пункт управління. Дякую вам, ви закрили дуже важливу потребу.

Горіха Зерня · репост

В Українці на Київщині житлові будинки досі без опалення через пошкодження Трипільської ТЕС після обстрілів. У квартирах температура опускається до 11 градусів, а через холод і вологість з'являється пліснява. «Немає централізованого теплопостачання з лютого. Уже можна було знайти якусь альтернативу з опаленням, але цього не сталося», — каже студентка та ВПО Альона. Депутатка Української міської ради Шмагель припустила, що можливий такий сценарій, що взимку взагалі не буде опалення. Вона назвала його «найгіршим». Для житлових будинків Київська ОВА працює над проєктом окремої котельні. Міський голова Українки Туренко стверджує, що питання із опаленням «так чи інакше буде вирішено», хоча не назвав чітких термінів.

Горіха Зерня

Зате відповідальний за захист об'єктів пішов на підвищення, тепер міністром працює

Горіха Зерня

Кажуть, до Києва знову долинув землетрус. Я, напевно, не впізнала його і подумала, що це сміттєвоз під будинком розвертається. До речі, у нас днями було локальне чп: комунальники не повернули сміттєві баки за загорожку, і вночі один бак поїхав і врізався у машину. Уявіть собі оформлення цієї ДТП... У Японії я була свідком справжнього землетрусу. Тоді підлога у приміщенні, де ми сиділи, натурально пішла хвилями десь у півметра висотою. У них якось так будують, що будівлі відбрують і розтягуються, але не падають. Люди на стільцях підстрибують як на верблюдах. Але ніхто навіть голови не повернув, бо для них це звична справа, трапляється по кілька разів на тиждень. Тоді ще подумала, як же Україні насправді пощастило, що ми стоїмо на нашому кристалічному щиті і хоч землетрусів можемо не боятися. З маленькою поправкою: ми вже нічого можемо не боятися. У нас все уже або було, або по ходу розберемося.

Горіха Зерня

Сьогодні у Києві сталася аварія на пішохідному переході, про яку вже багато пишуть, постраждала 4-місячна дитина у візочку. Це кошмар кожного водія. А має також бути кошмаром кожного пішохода. Я не знаю, яким богам молитися, щоб доїздити цю осінь і зиму. Темрява, нічорта не видно, крім сліпучих фар зустрічних машин, світлофори працюють через раз. А під колеса стрибають ніндзя в чорному, без жодних світлячків чи відбивних елементів. Мене поки що рятує сліпий випадок і те, що по Києву їжджу як черепаха. Але навіть цієї швидкості достатньо, щоб убити або травмувати людину. Я своїм дітям накупила на тему шапки з вбудованими ліхтарями, вони також беруть ліхтарі у руки, але цього мало. "Вас не бачать!" - повторюю щодня, щоб хоч якось вбилося в голову. Водії вас не бачать. І ще питання. Доки у Києві існуватимуть нерегульовані переходи на три і більше смуг? Невже місто не може закрити це питання раз і назавжди, навісивши світлофори на кожному переході? Я згодна, щоб ми їздили як у Борисполі. Чи як у Варшаві. Чи як будь де, де життя людей цінують більше за швидкість руху.

Горіха Зерня

#5_хвилин_на_психолога Міністр у справах ветеранів не вірить у травми і "обробку " травм. Ну що ж, буває. Я у своєму житті всяке бачила. Бачила менеджера, який не вірив в інтернет, і все писав на листочку. Інженера, який не мав мобільного телефону, бо мобільне випромінювання щось там випалює у мозку. Бачила лікаря - антивакцинатора, і не одного. Тому так, всяке буває. Іноді людина, непридатна до певної роботи ні за освітою, ні досвідом чи інтелектом, керує тими, хто все життя на це учився. У нас зараз величезна кількість людей, і дорослих, і дітей пережили травму, яка у нормальному житті була б сенсацією, щось таке, що ставалося раз на п'ятирічку з кимось одним. І психіка "попливла" у багатьох, зруйнувалися життєві опори. Щоб уявляти, який довкола океан болю, не треба бути особливо обдарованим. Досить просто вийти на вулицю, у лікарню, на місце обстрілу, у ЦНАП, у поліцію і поговорити з людьми. Це якщо самого війна оминула, не зачепила ні дітей, ні батьків, ні друзів чи родичів. Бо треба бути зовсім на своїй хвилі, щоб зберегти таку стерильну чистоту думок у наш час. Це як колись під час Революції Гідності, коли навколо вже все палало, Майдан був чорний, я підслухала розмову двох підліток на світлофорі. - Слухай, - казала одна, - а ти не знаєш, хто такий Янукович? - Нє-а, - відповіла друга. От тут подібний рівень експертності. Від себе хотілося б лише сказати і ветеранам, і цивільним. Не слухайте міністра, міністру ви до лампочки. Шукайте допомогу, стукайте в усі двері. Знайдіть свого психолога, коло підтримки, та навіть телефонну лінію, де відповідають. Спасайте своє життя.

Горіха Зерня

І ще я весь час думаю, якби у нас у сусідах були не болота, а якась умовна Канада. Рівна країна без імперських амбіцій, де люди зайняті своїми власними туалетами, а не лізуть до чужих. Де просто живуть, працюють, торгують і заробляють. Де знають свою історію як вона є і не намагаються красти чужу. Де письменники просто пишуть книги, а не завойовують ними колонії, де поезія і музика - для душі, а не глобального домінування, а спорт - це просто розвага і дружнє змагання. З таким сусідом ми б самі на двох побудували міст для зручності сполучення і спокійно ним їздили. І курорти були б "домашніми" для обох країн, можна було б почергово відпочивати то в Ялті, то в Сочі. По один бік мосту були б нафтові термінали, по другий зернові, і нікого б це не лякало. Причина всіх бід - у головах росіян. Вавка, яка не дала їм бути нормальними.

Горіха Зерня

Звідки ми знаємо, може так задумано. За "планамі ес-ве-о". :) Країна - гній спортила нам море, накидала своїх залізяк, потруїла дельфінів. Вбила сотні тисяч людей, розбомбила цілі області, спалила, знищила, щоб у підсумку отримати погнуту арматуру і гору сміття. Це ж не метафора, це буквально те, що залишиться після росії - обгорілі і покручені останки якихось споруд. І ніхто не дасть відповіді на питання - а що це взагалі було і навіщо?

Горіха Зерня

Це, напевно, вікове вже. Мені сон важливіший за балістику. Іду спати, вже звичним рухом насилаючи несплячку на росіян. Хай кожна наша втрата принесе вам вдесятеро більше горя. Кияни та всі українці, тримайтеся. Наше найбільше свято ще попереду.

Горіха Зерня

Зафіксувати момент. Сирена у Києві сьогодні не замовкає. У росіян великі невдачі на півдні, судячи з повідомлень, Крим лишається без пального. Наші сьогодні уразили НПЗ і нафтосховище по обидва боки мосту і сам міст. Що росіяни роблять у такому випадку? Бомблять міста України, насамперед Київ. Ми чуємо вибухи у різних районах міста. Вдома поки що є святло, вода і тепло. Зрозуміло, що все це дуже крихко і тимчасово. Але я, наприклад, розумію, що обстріли закінчаться тільки тоді, коли наші рознесуть на росії все, що там здіймається вище другого поверху. Всю оборонку, нафтовий, газовий сектор, все виробництво. Сьогодні вночі за повідомленнями росіян їхні об'єкти одночасно атакували 1300 українських дронів. Збрехали, звісно - і ця брехня може бути або в плюс, або в мінус. Але факт той, що наші вже навчилися піднімати рої і мають для цього необхідні засоби. Я мрію, що дронів буде тисячі щоночі. І можливо потім почнуться справжні переговори про мир. Але це станеться після путіна. І ще у мене відчуття, що з нашого боку документи підписуватиме не Зеленський.

Поки порожньо

Поки порожньо

Відкрити канал у Telegram

Хочете бачити більше?

Безкоштовно доступні 7 днів динаміки та 10 останніх постів. Історія за 3 місяці й за рік, уся реклама та вивантаження будуть у підписці.

Спробувати TelepostUA