Трохи про приватне право🧐наживо

Відкрити в Telegram · @glossema

Право

Останні пости

Трохи про приватне право🧐

♻️Трохи про маркери використання ШІ при написанні позову  Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 30.03.2026 в справі № 754/17743/25 1️⃣Позовна заява містить посилання на неіснуючі норми. Такі посилання є безумовними ознаками того, що позовна заява була згенеровано за допомогою інструментів штучного інтелекту (ШІ), і таке використання не супроводжувалось належним контролем та верифікацією з боку адвоката, який підписав позовну заяву. 2️⃣Суд на стадії відкриття провадження у справі вбачав ознаки використання ШІ, водночас з метою забезпечення права на доступ до суду надав представнику Позивача час та можливість виправити помилки в позовній заяві. 3️⃣Натомість представник Позивача протягом тривалого часу не вживав заходів щодо виправлення своєї позовної заяви, зволікав з наданням копій судових рішень, будь-які пояснення з цього приводу не надав. 4️⃣Лише 18.03.2026, тобто через 4 місяці як суд відкрив провадження у справі і вказав на необхідність вирішити щодо посилання на судові рішення, яких не існує, представник Позивача подав нову уточнену позовну заяву. 5️⃣Суд, дослідивши та вивчивши зміст уточненої позовної заяви, прямо спитав представника Позивача, чи використовував він ШІ та чи перевіряв зміст цієї заяви. На що була надана відповідь, що позовна заява була написана через інструменти LIGA, зміст повністю перевірявся. 6️⃣Суд з`ясував, що в уточненій позовній заяві представник виключив посилання на постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 6-66цс17, постанову Пленуму Верховного Суду від 29.02.2016 № 2 «Практика застосування спадкового права». 7️⃣Водночас представник знову послався на норми ЦПК України, яких взагалі не існує. Характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту та, відповідно, отримання на запит результату у формі «галюцинацій». Згідно з галузевими стандартами України, «галюцинування» визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, п.п. 24, 2024 рік). 8️⃣Крім того, при викладенні аргументів і правових підстав у заяві використано неформальний вираз «це твій головний козир», що також підтверджує використання ШІ. 9️⃣Наведене вплинуло на строки розгляду справи, оскільки суд був змушений витрачати обмежені ресурси на перевірку автентичності цитованих джерел, замість розгляду справи по суті. Представник протягом тривалого часу не вживав заходи щодо виправлення помилок, а подана заява про уточнення позовних вимог знову містила неперевірений текст, згенерований ШІ, що містив «галюцінації» та неформальний вираз «це твій головний козир». Такі дії за обставин цієї справи, зокрема, беручи те, що представник має статус адвоката, є очевидним виявом неповаги до суду.

Трохи про приватне право🧐

♻️Чи можна забезпечити позов одного з подружжя до іншого з подружжя про стягнення 1/2 частини вартості частки в статутному капіталі товариства шляхом накладення арешту на майно товариства, яке не є відповідачем⁉️ Постанова ОП КЦС від 09.11.2026 в справі № 755/55/26 https://reyestr.court.gov.ua/Review/141537869 1️⃣Відповідно до статті 150 ЦПК України у суду наявні правові підстави для обтяження нерухомого майна та (або) грошових коштів, які є предметом спору, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. 2️⃣У спорі між подружжям про стягнення з одного з них грошової компенсації вартості частки у статутному капіталі товариства належність відповідачеві частки та здійснення ним контролю над товариством самі собою не є підставами для накладення арешту на власне майно товариства. Залежність вартості частки від активів товариства не впливає на умови застосування пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України. 3️⃣Позов про стягнення компенсації вартості частки (її частини) в статутному капіталі товариства не може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що не належить відповідачу. 4️⃣Майно юридичної особи не може бути кваліфіковане в розумінні пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України як майно, що знаходиться в іншої особи та підлягає передачі відповідачу. ✂️З урахуванням висновків, зроблених у цій постанові, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду встановила наявність підстав для відступу від правових висновків, викладених у постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2024 року у справі № 127/20586/23 (провадження № 61-2680св24), про можливість накладення арешту на майно, яке належить третій особі (товариству), а не відповідачу у справі про поділ майна подружжя, шляхом стягнення компенсації половини вартості частки в статутному капіталі товариства.

Трохи про приватне право🧐

📜10.11.2026 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі» від 12 жовтня 2026 року № 5007-IX. 📖 Законом № 5007-IX, зокрема: 1️⃣визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про охорону праці»; 2️⃣внесено зміни у Кодексі законів про працю України - статті 4 і 139 викласти в такій редакції: 3️⃣«Стаття 4. Законодавство про працю Законодавство про працю складається з Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про оплату праці», «Про відпустки», «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі», інших законів України в частині регулювання трудових відносин, а також інших актів законодавства України, прийнятих на їх виконання»; 4️⃣«Стаття 139. Обов’язки працівників Працівники зобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця або уповноваженої ним особи, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативно-правових актів з питань безпеки та охорони здоров’я працівників, дбайливо ставитися до майна роботодавця». ❗️Закон № 5007-IX набирає чинності через шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102–IX.

Трохи про приватне право🧐

📜Оприлюднено дайджест судової практики Верховного Суду щодо електронних доказів. url: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/ogliady/Daigest_elekr_dokazu.pdf

Трохи про приватне право🧐

♻️Чи можливе залучення прокурора на стадії касаційного провадження на підставі положень Закону № 2541-IX, яким внесено зміни, зокрема, до ЦПК та передбачено обов`язкову участь прокурора у розгляді справ про позбавлення батьківських прав⁉️ Ухвала КЦС ВС від 19.10.2026 у справі № 531/3114/24 http://reyestr.court.gov.ua/Review/141424400 1️⃣05 серпня 2026 року набрав чинності Закон № 2541-IX, яким внесено зміни до Сімейного кодексу, Цивільного кодексу, ЦПК, законів України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про прокуратуру», «Про військово-цивільні адміністрації». 2️⃣Згідно з абзацом другим частини третьої статті 45 ЦПК у справах про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини участь прокурора є обов`язковою. 3️⃣Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 56 ЦПК прокурор бере обов`язкову участь у розгляді справ про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, усиновлення дитини. 4️⃣Касаційний суд вже зазначав, що апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц, постанову Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19, постанову Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц, постанову Верховного Суду від 21 грудня 2023 року в справі № 686/23143/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року справа № 756/3328/20). 5️⃣Тобто суд касаційної інстанції здійснює перегляд оскаржених рішень в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції, а не після ухвалення оскаржених судових рішень. 6️⃣Отже зміни, внесені Законом № 2541-IX до статей 45, 56 ЦПК, встановлюючи обов`язкову участь прокурора у справах про позбавлення батьківських прав, не змінили передбаченого статтею 402 ЦПК порядку розгляду справ судом касаційної інстанції та не передбачили обов`язкової участі прокурора у відповідній категорії справ на стадії касаційного розгляду, якщо прокурор в силу вимог Закону не підлягав залученню в суді першої або апеляційної інстанції. ✂️Тому Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду для відступу від висновку, викладеного в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати від 16 вересня 2026 року у справі № 521/6658/24, від 07 жовтня 2026 року у справі № 150/531/24, від 07 жовтня 2026 року у справі № 521/22725/23, від 08 жовтня 2026 року у справі № 719/159/26, та зробити висновок про те, що: 7️⃣ «Залучення прокурора до участі у справах про позбавлення батьківських прав, відібрання дитини, а також про усиновлення дитини на стадії касаційного провадження не допускається, якщо прокурор в силу вимог Закону не підлягав залученню в суді першої або апеляційної інстанції».

Трохи про приватне право🧐

ℹ️16 листопада 2026 року Пленум Верховного Суду ухвалив постанови про внесення конституційного подання щодо відповідності Конституції України (конституційності): 1️⃣ пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині зупинення дії частини першої статті 52 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» та пункту 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» y частині зменшення відсоткового розміру надбавки за вислугу років державним службовцям на 2025 рік; 2️⃣ частини другої статті 3, підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у частині, що вимагає сплату судового збору за подання апеляційних скарг на ухвали суду, постановлені за заявою, передбаченою статтею 345-1 ГПК України; 3️⃣ абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким встановлено з 1 січня відповідного календарного року прожитковий мінімум для працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, та абзацу п’ятого частини першої статті 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» в частині, якою встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.

Трохи про приватне право🧐

💻 Трохи відео з вебінару «Юридичне мислення без шаблонів: як бачити в цивільній справі більше та будувати сильну правову аргументацію».

Трохи про приватне право🧐

📋 14.11.2026 року в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законів України щодо вдосконалення процедур банкрутства (неплатоспроможності), превентивної реструктуризації та запровадження спрощеного провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність) для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва» від 11 листопада 2026 року № 5062-ІХ. 📖 Законом № 5062-ІХ, зокрема, передбачено, що: 1️⃣у разі недостатності майна боржника субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями покладається на: керівника боржника, інших членів його органів управління, голову та членів ліквідаційної комісії (ліквідатора), які винними рішеннями, діями або бездіяльністю не забезпечили виконання або своєчасне виконання обов'язку, передбаченого абзацом другим частини шостої статті 34 цього Кодексу; засновників (учасників, акціонерів) боржника та інших осіб, які мали право давати обов'язкові для боржника вказівки чи фактично визначали його дії,.якщо вони своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю перешкодили своєчасному зверненню боржника до господарського суду. Розмір субсидіарної відповідальності визначається розміром збільшення недостатності майна боржника, спричиненого порушенням обов'язку своєчасного звернення до господарського суду, та не може перевищувати суми вимог кредиторів, що залишилася непогашеною внаслідок недостатності майна боржника. Особи, які несуть відповідальність відповідно до цієї статті, відповідають солідарно; 2️⃣застосування кількох підстав субсидіарної відповідальності не може призводити до повторного відшкодування одних і тих самих збитків; 3️⃣у випадках, передбачених Законом України «Про сек'юритизацію та облігації з покриттям», договір про передачу пулу сек'юритизованих активів на користь спеціалізованої платформи фінансування, укладений (вчинений) у рамках транзакції із традиційної сек'юритизації, правочин, за яким оригінатор придбав відповідні фінансові активи безпосередньо у первинного кредитора або у третіх осіб, а також інший правочин, за яким відповідні фінансові активи передавалися від первинного кредитора до оригінатора, не може бути визнаний недійсним у справі про банкрутство відчужувача лише з тих підстав, що його, було укладено (вчинено) протягом трьох років або протягом іншого строку, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство відчужувача, та/або що спеціалізованій платформі фінансування було відомо чи мало бути відомо про неплатоспроможність відчужувача на час укладення (вчинення) такого правочину; 4️⃣ознаки зловживання боржником спрощеним провадженням вважаються наявними у разі: виявлення арбітражним керуючим або кредитором правочинів, що мають ознаки фраудаторності, вчинених боржником протягом трьох років до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що розглядається в порядку спрощеного провадження. ❗️Закон № 5062-ІХ набрав чинності 15.11.2026 року.

Трохи про приватне право🧐

♻️Про взаємозв’язок між матеріальним і процесуальним правом, а також про ефективність способів захисту, фраудаторні правочини, ШІ в юридичній професії розповів суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді Василь Крат на вебінарі для адвокатів «Юридичне мислення без шаблонів: як бачити в цивільній справі більше та будувати сильну правову аргументацію». 1️⃣Одне з ключових питань стосувалося співвідношення матеріального і процесуального права. На переконання Василя Крата, протиставляти їх не варто. Водночас у суді касаційної інстанції процесуальна складова іноді має перевагу. Наприклад, КЦС ВС неодноразово скасовував рішення апеляційних судів через те, що сторону не повідомляли про судове засідання або відповідачеві не вручали копію позовної заяви. Інколи в касаційній скарзі одночасно заявлено кілька процесуальних підстав для скасування рішення. Наприклад, особу не повідомили про розгляд справи, а також спір взагалі не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Тоді суд обирає другу підставу, бо вона ставить крапку у справі, а питання про неповідомлення втрачає сенс. 2️⃣При цьому Василь Крат звернув увагу, що процесуальні конструкції покликані обслуговувати матеріальне право, а процедура існує для захисту суб’єктивного цивільного права. 3️⃣ Крім того, Василь Крат висловився проти закріплення фраудаторності на законодавчому рівні, що пропонується в проєкті ЦК України, ухваленому в першому читанні. На його думку, в законі неможливо визначити всі випадки фраудаторності. Суддя запропонував дискутувати не про регулювання самих фраудаторних правочинів, а про розширення моделей захисту кредитора, адже іноземний досвід показує, що оспорювання правочину ними не вичерпується. ▶️Дет. див.: https://court.gov.ua/press/news/2133738/

Трохи про приватне право🧐

♻️Хто може бути представником в малозначній та трудовій справі⁉️ Постанова ОП КЦС від 09.11.2026 в справі № 753/24891/24 1️⃣Судовий контроль за виконанням судових рішень не є окремим провадженням в окремій справі. Предметом судового розгляду в таких справах є додержання державними виконавцями, іншими посадовими особами органу державної виконавчої служби або приватними виконавцями вимог законодавства про виконавче провадження щодо виконання судових рішень. 2️⃣Представництво сторони чи суб’єкта оскарження у провадженні за правилами Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України має відбуватися з урахуванням властивостей справ, рішення в яких виконується. 3️⃣Якщо парламент допускав можливість під час розгляду справи по суті бути представником особі, яка не є адвокатом, то під час судового контролю за виконанням судового рішення у такій справі також допускається представництво інтересів учасника особою, яка не є адвокатом. 4️⃣Аналіз положень частини п’ятої статті 131-2 Конституції України та частини другої статті 60 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що, встановлюючи винятки, за яких представником у суді може бути не лише адвокат, а й інші особи, які досягли вісімнадцяти років та мають цивільну процесуальну дієздатність, законодавець надає право таким особам бути представниками у конкретних категоріях справ, для яких встановлюються винятки в частині правил представництва під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства. 5️⃣Особи, які досягли вісімнадцяти років та мають цивільну процесуальну дієздатність, можуть бути представниками в суді під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) на підставі довіреності, виданої фізичною або юридичною особою. Це правило застосовується як на стадії розгляду справи по суті, так і під час судового контролю за виконанням судового рішення у такій справі.

Трохи про приватне право🧐

♻️Суддя Верховного Суду Василь Крат проаналізував актуальні висновки Верховного Суду за останній рік щодо іпотечних правовідносин, виселення, споживчого кредитування та суміжних питань на науково-практичній конференції «Іпотечні читання 2026» в межах Острозького правничого форуму, що відбувся в Національному університеті «Острозька академія» 30 жовтня 2026 року. 📍На початку виступу з доповіддю «Трохи про іпотечне та навколоіпотечне» Василь Крат звернувся до класики українського приватного права й зупинився на розділі про іпотеку з курсу лекцій Андрія Яковліва «Цивільне право». За Яковлівим, іпотека є речовим правом, що забезпечує виконання кредитного зобов’язання. Вона не надає кредиторові фактичного панування над річчю, а лише встановлює формальний юридичний зв’язок із заставним майном. Суддя розповів і про «легальну гіпотеку», яка виникає на підставі закону. Вона обтяжувала майно чоловіка для забезпечення інтересів дружини, майно опікунів для захисту малолітніх і майно управителів для забезпечення інтересів державної скарбниці. Ці ідеї, сказав Василь Крат, мають і сучасне звучання, тож у питаннях іпотеки йдеться не так про реформування, як про переосмислення напряму її розвитку. ▶️дет. див.: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/2131383/ 🪩Презентація: https://court.gov.ua/storage/portal/supreme/prezent2026/Prezent_Ipotechnu_Chutan.pdf

Трохи про приватне право🧐

⁉️Чи варто фрауди врегулювати? «Боржники стають все витонченішими і витонченішими», — зауважив суддя: на зміну даруванню прийшли купівля-продаж, іпотека, непойменовані договори. Законопроєкт, підтриманий у першому читанні, пропонує таку спробу, проте спікер сумнівається, що він охопить усі конструкції, вже кваліфіковані судом як фраудаторні. Іноземні правопорядки не обмежуються оспоренням: так, італійці 2015 року дозволили за наявності виконавчого титулу звертати стягнення на передане іншій особі майно без визнання правочину недійсним. Тож de lege ferenda суддя дискутував би про вибір додаткових моделей. ▶️url: https://zib.com.ua/ua/pda/175188.html

Трохи про приватне право🧐

♻️Чи можна окремо відступити право вимоги інфляційних втрат⁉️ Постанова КГС ВС від 15.09.2026 у справі № 911/2486/25 1️⃣39. Так, нараховані на суму боргу інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. 2️⃣40. Інфляційні втрати є похідною вимогою від основного грошового зобов`язання, оскільки вони входять до його складу та нараховуються на суму основного боргу у разі прострочення (стаття 625 ЦК України). Вони не є самостійним зобов`язанням, а є лише наслідком прострочення виконання основного грошового боргу та способом компенсації знецінення купівельної спроможності грошей. Без існування основного боргу право на нарахування інфляційних втрат само по собі не виникає. 3️⃣41. Новий кредитор може отримати лише ті права, які реально існують у первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права (стаття 514 ЦК України). 4️⃣42. Окреме відступлення права вимоги на стягнення інфляційних втрат без одночасного передання права вимоги основного боргу позбавлене юридичного сенсу, оскільки самі по собі ці нарахування не існують окремо від заборгованості - вони прив`язані до простроченої суми основного зобов`язання. Якщо основний борг залишається за старим кредитором, вимога щодо інфляційних втрат втрачає свій законодавчий фундамент для окремого стягнення. 5️⃣43. Тож передача прав за статтею 625 ЦК України можлива лише разом з основним грошовим боргом або як додаток до вже існуючого переходу прав за основним зобов`язанням. Якщо основний борг залишився у первісного кредитора, відступити право вимоги лише інфляційних втрат окремим договором цесії не можна. 6️⃣44. Оскільки інфляційні втрати відповідно до статті 625 ЦК України не є самостійним цивільно-правовим зобов`язанням, а це лише особлива міра відповідальності боржника за прострочення основного грошового зобов`язання, і таке право є похідним (субсидіарним), то воно «існує» і «рухається» лише за основним боргом. Субсидіарні права не можуть передаватися самостійно без передачі основних прав за зобов`язанням. 7️⃣67. Тож, зважаючи на те, що на момент переходу весь обсяг основного зобов`язання залишився у первісного кредитора, то наявність у зобов`язанні за одним господарським договором одночасно двох кредиторів, які не є солідарними, але при цьому один володіє лише «відповідальністю», а інший «тілом» боргу суперечить визначенню зобов`язання (стаття 509 ЦК України). 8️⃣69. Звідси, ураховуючи акцесорну природу інфляційних втрат, первісний кредитор не володів самостійним матеріальним правом вимоги щодо стягнення сум за статтею 625 ЦК України ізольовано від основного боргу, а отже, не міг передати право, якого не існувало.

Трохи про приватне право🧐

♻️Трохи недільного читання 📜У своїй праці «On the German History of Method in Civil Law in Five Systems, 2016» професор Ганс-Петер Гаферкамп простежує еволюцію тлумачення та застосування Німецького цивільного уложення (Bürgerliches Gesetzbuch, BGB) у фокусі п’яти правопорядків — від Німецької імперії до ФРН. Кілька тез: 1️⃣Німеччина є країною юридичної методології. Жодна інша країна не знала настільки інтенсивного академічного дискурсу щодо питання про те, що саме юристи спроможні, уповноважені та зобов’язані робити під час тлумачення та застосування права. Ця німецька специфіка тісно пов’язана з історією Німецького цивільного уложення (BGB). 2️⃣Ретельно сформульована та систематично точна, ця кодифікація мала потенціал істотно обмежити суддівську розсудливість (суддівську свободу); відтак, її поява ознаменувала початок німецьких методологічних дебатів. У статті досліджується цей взаємозв’язок, починаючи з 1874 року (коли розпочалися підготовчі роботи над Цивільним уложенням) і продовжуючи аналізом п’яти політичних режимів, протягом яких діяв BGB: Німецької імперії (1900–1914), Веймарської республіки (1918–1933), періоду націонал-соціалізму (1933–1945), НДР (1949–1989) та Федеративної Республіки (з 1949 року дотепер). 3️⃣Юристи не мали довіри до BGB, який критикували за негнучкість, застарілість та політичну несолідарність. Вони також не довіряли суддівському розсуду, намагаючись натомість у певний спосіб зв’язати суддів — будь то «життям», «реальністю», «справедливістю», «почуттям законності», «національним правопорядком» чи «християнським природним правом». ▶️Кілька рефлексій: 4️⃣Абстрактний і пандектно-систематизований BGB 1900 року мав на меті мінімізувати суддівський розсуд. Проте неспроможність позитивного права встигати за соціально-економічними трансформаціями змусила німецьку доктрину шукати баланс між буквальним тлумаченням і адаптацією норм до реалій життя. 5️⃣Автор показує відхід від надмірної «юриспруденції понять» і механічного застосування силогізмів. Саме через «шарніри» кодексу — генеральні застереження (зокрема принцип добросовісності, § 242 BGB) — відбувалася етизація та модернізація приватного права, що дало змогу переборювати гіперінфляцію у Веймарській республіці та згодом інтегрувати надпозитивні ціннісні орієнтири. url: https://www.cambridge.org/core/services/aop-cambridge-core/content/view/8616B8239B419AE2DE20B6BA320E4C27/S2071832200021362a.pdf/on-the-german-history-of-method-in-civil-law-in-five-systems.pdf

Трохи про приватне право🧐

♻️Які умови застосування пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»⁉️ Постанова ОП КЦС ВС від 05.10.2026 у справі № 202/10424/24 1️⃣Для застосування пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI необхідним є одночасне поєднання декількох умов, а саме: 2️⃣позов пред`явлено до РФ; 3️⃣предметом позову є вимога про відшкодування майнової та/або моральної шкоди; 4️⃣заявлену шкоду позивач пов`язує з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією або збройним конфліктом; 5️⃣така шкода заявлена у зв`язку з хоча б одним із наслідків, прямо визначених у цьому пункті, зокрема вимушеним переселенням потерпілого з тимчасово окупованих територій України; загибеллю, пораненням, перебуванням у полоні, незаконним позбавленням волі або викраденням потерпілого; порушенням права власності на рухоме та/або нерухоме майно, що належить потерпілому. 6️⃣Системне тлумачення змісту пункту 22 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у поєднанні із частиною дев`ятою статті 5 Закону № 1207-VII свідчить про те, що право на пільгу передбачено у справах, де конкретними незаконними діями (перелік яких наводиться) у зв`язку з тимчасовою окупацією та збройною агресією, збройним конфліктом потерпілим завдано шкоди, і такими потерпілими можуть бути: 7️⃣фізичні особи, яким безпосередньо заподіяно шкоду; 8️⃣фізичні особи, зокрема особи, передбачені статтям 1168, 1200 ЦК України, які обґрунтовують їх право на відшкодування шкоди, завданої іншій особі; насамперед це стосується позивачів - членів сім`ї поранених осіб, загиблих, викрадених та таких, що перебувають у полоні або незаконно позбавлені волі, якщо член сім`ї обґрунтовує власні душевні страждання саме цими обставинами. 9️⃣фізичні та юридичні особи, праву власності яких на рухоме та/або нерухоме майно завдано шкоди. 🔟Докази, надані суду для підтвердження наведених обставин, суди оцінюють за стандартом «prima facie» («на перший погляд»), що не потребує змагального процесу, оцінки і доказування відповідно до приписів статей 78-80 ЦПК України. 1️⃣1️⃣Водночас у разі неподання таких доказів суд має оцінити поважність підстав об`єктивної неможливості їх подання, зокрема у зв`язку з активними бойовими діями, що велися / ведуться на території проживання або перебування потерпілого, тимчасовою окупацією такої території, втратою доступу до документів чи майна внаслідок збройної агресії тощо.

Трохи про приватне право🧐 · репост

​Від правових висновків – до постійного діалогу з міжнародною правничою спільнотою. Друзі, пропонуємо до вашої уваги добірку найголовнішого за тиждень.   Подкаст Верховного Суду:   🎙 Новий випуск подкасту Верховного Суду із суддею ЄСПЛ Миколою Гнатовським   Судові рішення:   🔹ВП ВС: протирадіаційні укриття / споруди як об’єкт загальнодержавного значення не підлягають приватизації, а ефективним способом захисту прав держави на таке майно є позов про усунення перешкод у користуванні цим майном шляхом його повернення на користь держави   🔹ВП ВС: спори щодо виконання договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства   🔹ВП ВС: ухвала слідчого судді про встановлення процесуального строку, постановлена поза межами спеціально визначеної КПК України процедури, підлягає апеляційному оскарженню, якщо вона має визначальний вплив на рух досудового розслідування чи кримінального провадження загалом   🔹КГС ВС: невиконання учасником рішення загальних зборів не є підставою для виключення його з ТОВ, оскільки перелік таких підстав є вичерпним   🔹ККС ВС: сам факт перебування особи на тимчасово окупованій території та існування в таких умовах загальної небезпеки протиправного впливу з боку представників держави-агресора не є тотожними фізичному або психічному примусу в розумінні ст. 40 КК України   🔹КЦС ВС: неналежні умови утримання засудженого, що призвели до моральних страждань, є підставою для відшкодування моральної шкоди за рахунок держави   🔹КГС ВС: перерахування коштів юридичній особі, місцезнаходженням якої є тимчасово окупована територія, до зміни податкової адреси на підконтрольній Україні території заборонене   Огляди судової практики:   📌 Огляд судової практики КЦС ВС щодо участі у вихованні та спілкуванні з дітьми, які тимчасово проживають за межами України   📌 Огляд судової практики КАС ВС в адміністративних справах з питань праці   Новини:   📎 Відновлено територіальну підсудність справ Високопільського районного суду Херсонської області та змінено територіальну підсудність справ п’яти судів Херсонщини   📎 Досвід українського правосуддя в умовах війни сприяє розвитку міжнародного права: у Верховному Суді відбулася зустріч із представниками Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ   📎 Спроможність судової системи, антикорупційне правосуддя і захист фінансових інтересів ЄС: у Верховному Суді відбулася зустріч із представниками Секретаріату Аудиторської ради Ukraine Facility   Авторські колонки:   Матеріал судді ВП ВС Віталія Уркевича і голови Українського хабу ELI Світлани Мазепи «Європейський модельний закон про підприємницькі фонди: перспективи для України»   Інтерв’ю:   Реформа на засадах доброї совісті: як захистити суспільну дискусію від зловживань позовом – інтерв’ю судді ВС у КЦС Василя Крата для ГО «Платформа прав людини»

Трохи про приватне право🧐

♻️Трохи про договір позики і необґрунтовані активи Постанова КЦС ВС від 12.08.2026 у справі № 991/940/25 https://reyestr.court.gov.ua/Review/141145394 1️⃣54. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що приватноправовий інструментарій (як в договірних, так і в позадоговірних відносинах) має використовуватись особами з доброю совістю, без зловживання правом. 2️⃣55. Досить часто учасники цивільного обороту намагаються використовувати правомірний цивільно-правовий інструментарій (зокрема, договір позики чи розписку про отримання позики) з неправомірною метою (наприклад, для формування боргів, виключення майна з-під поділу), не для регулювання та забезпечення визначеності в приватних відносинах. Тобто, не в тих відносинах, на які розраховані норми про договір позики. 3️⃣57. Одними з ключових аргументів у цій справі є посилання на висновки касаційного суду у справах щодо договору позики та те, що договори позики підтверджують законність набуття активів, і які саме тому не можуть бути кваліфіковані як необґрунтовані. 4️⃣У цьому аспекті є важливим питання, чи можуть висновки касаційного суду в справах про стягнення позики між кредитором та боржником бути застосовними у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави для підтвердження законності доходів публічної особи та/або пов`язаних з нею осіб. 5️⃣Потрібно підкреслити, що висновки касаційного суду, які зроблені у справах про стягнення позики між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником), можуть бути застосовні саме щодо вирішення спорів в цих відносинах. Норми про договір позики розраховані на нормальні відносини між боржником та кредитором, і саме в цих відносинах парламент передбачив спрощений варіант оформлення договору позики шляхом вчинення позичальником розписки про одержання позики. Тому висновки касаційного суду у справах про стягнення позики між кредитором та боржником не можуть бути застосовними у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави для підтвердження законності доходів публічної особи та/або пов`язаних з нею осіб. 6️⃣58. Чи може договір позики та/або розписка позичальника про отримання позики підтверджувати законність набуття активів в справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави? 7️⃣Верховний Суд враховує, що досить часто учасники справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави намагаються підтвердити законність доходів договором позики чи розпискою позичальника про отримання позики, які можуть оформлюватися на однакових бланках чи навіть містити вказівку, на що саме відбувається надання позики, ще до набуття відповідних активів та за відсутності відображення в декларації публічної особи до моменту пред`явлення претензій відповідними органами (зокрема, НАЗК, САП, ДБР). Звісно, що в таких випадках договір позики чи розписки позичальника про отримання позики не можуть підтвердити законність доходів публічної особи.

Трохи про приватне право🧐

ℹ️5 листопада 2026 року Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядала справу за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України пункт 2 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України у частині, що встановлює обов’язок суду зупинити провадження «у справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення». url: https://ccu.gov.ua/novyna/zupynennya-provadzhen-u-spravah-pro-styagnennya-alimentiv-u-zvyazku-z-perebuvannyam

Трохи про приватне право🧐

💻 Трохи відео з чергових іпотечних читань

Поки порожньо

Поки порожньо

Відкрити канал у Telegram

Хочете бачити більше?

Безкоштовно доступні 7 днів динаміки та 10 останніх постів. Історія за 3 місяці й за рік, уся реклама та вивантаження будуть у підписці.

Спробувати TelepostUA