💬 Про українські рішення у сфері кібербезпеки дітей мала нагоду розповісти на саміті Their Future. Our Responsibility, який організувала перша леді Польщі Марта Навроцька. Була рада долучитися до розмови разом із колегами з усього світу, для яких ця тема також важлива.
Наша мета – не забороняти, а пояснювати й навчати. Цифрова безпека та штучний інтелект уже інтегровані в українську шкільну освіту, понад 5 тисяч шкіл мають ІТ-студії. МОН і Мінцифри розробили рекомендації щодо використання ШІ у школах, а СБУ та Нацполіція навчають дітей протидіяти ворожому вербуванню. Та жодні рекомендації не замінять довіри. Дитина має знати, що за будь-яких обставин є дорослі, до яких можна звернутися по допомогу.
🫂 Створити таке коло довіри – наша спільна відповідальність.
Даніель Шеліговський · репост
Російські спецслужби планували масштабну провокацію поблизу польсько-російського кордону з великою кількістю жертв. Про це сьогодні пише Rzeczpospolita з посиланням на джерела у польських силових структурах.
Як раніше повідомлялося, польська та інші розвідки отримали інформацію, що росіяни планують диверсійну операцію поблизу кордону з Калінінградською областю. Йшлося про напад із великою кількістю жертв, можливий перетин кордону, але й інсценований напад на об'єкт уже на території РФ.
За інформацією видання, російський план дещо нагадував Гливицьку провокацію 1939 року. Тоді група німців, які видали себе за поляків, захопила німецьку радіостанцію в Гливицях. Німецька пропаганда використала цю провокацію як один із приводів для виправдання нападу Німеччини на Польщу.
Цього разу операцію також планували провести під чужим прапором, щоб відповідальність за неї покласти на Київ.
Як розповіли джерела видання, польські служби мали інформацію про конкретні об'єкти, які могли стати цілями нападу. Росіяни розраховували на велику кількість жертв.
За одним зі сценаріїв, тих, хто перетнув би кордон, найімовірніше, розстріляли б або ж при них знайшли б «докази», які вказували б на їхнє українське походження.
Водночас невідомо, кого саме російські спецслужби планували використати для диверсії: українців, які вже проживають у Польщі, чи людей, яких могли привезти з інших країн.
Саме тому наприкінці жовтня на півночі Польщі посилили заходи безпеки. До операції залучили поліцію, прикордонників, спецслужби та військових. Метою було стримування загрози, але також і превентивні дії. Завдяки цьому, як пише видання, вдалося запобігти провокації.
Даніель Шеліговський
Говорити, що Європа нарешті визначилася з тим, хто представлятиме її на переговорах - явно передчасно.
А поки що, як то кажуть, якщо не можеш їх перемогти - приєднуйся до них.
https://forbes.ua/news/jevropa-viznacila-xto-govoritime-vid-yiyi-imeni-na-peregovorax-rosiyi-ta-ukrayini-ce-radniki-z-nacbezpeki-bloomberg-13112026-43771
Даніель Шеліговський
Ось, це цікавий крок - при Верховній Раді України створено Раду з питань співпраці з Польщею.
Вона має об'єднати різні середовища, залучені до розвитку польсько-українських відносин. Її очолив Микола Княжицький, бачу там ще кілька інших знайомих прізвищ.
Успіхів!
У Польщі ще у 2024 році при Канцелярії прем'єр-міністра було створено Раду з питань співпраці з Україною, яку очолює голова Комітету Сейму у закордонних справах Павел Коваль.
Нещодавно на найбільшій у Польщі конференції консерваторів я говорив саме про необхідність інституціоналізації польсько-українських контактів.
Наша співпраця завжди тримається на особистих знайомствах, але люди при владі змінюються або переходять на інші посади, і тоді наші канали комунікації руйнуються.
Тож інститути - саме правильний напрямок.
Звісно, створити інструменти - це одне, а тепер потрібно ще ними правильно користуватися.
https://www.ukrinform.ua/amp/rubric-polytics/4184116-u-vr-stvorili-radu-z-pitan-spivpraci-z-polseu.html