Дмитро Іванович | Щоденник Забудовниканаживо

Відкрити в Telegram · @dmitryvanich

Нерухомість

Підписники

1 093

−1
сьогодні
+20
за тиждень
+51
за місяць

Індекс цитування

0

каналів згадують

0
згадок
0
репостів

Середнє охоплення поста

655

60,0%
ERR
24,0%
ERR за 24 години

Середнє охоплення реклами

·

0
рекламних постів за 30 днів
0%
частка реклами

У нашій аналітиці

з 20 листопада 2026 р.

Публікації

1 092 у базі

4
вчора
20
за тиждень
13
за місяць

ERR

60,0%

підписників читають пости

24,0%
читають у першу добу

Залучення (ER)

60,0%

42
пересилання
213
реакції
25
коментарі

Останні пости

Дмитро Іванович | Щоденник Забудовника

На будовах зараз історичний кадровий голод. Днями натрапив на дослідження OLX Робота, і медіанні зарплати дуже показові: • штукатури - 85 000 грн • фасадники - 70 000 грн • муляри - 66 011 грн • плиточники - 65 000 грн Для порівняння: технологу пропонують 69 тисяч, менеджеру з продажу - 40. Добрий штукатур сьогодні заробляє вдвічі більше за «офісного» продажника. Офісні задачі штучний інтелект уже підхоплює. А на будовах картина інша, і не тільки в нас. Цієї весни глава Nvidia Дженсен Хуанг (його компанія робить чипи для ШІ) сказав випускникам: найзатребуванішими будуть електрики, сантехніки, зварювальники й будівельники. Бо під штучний інтелект треба будувати дата-центри, мережі, заводи. А агенція Randstad порахувала, що в США попит на електриків, зварювальників і будівельників за чотири роки зріс у середньому на 30%. І найняти електрика там тепер складніше, ніж програміста. Чи прийде ШІ на будову? Вже приходить. Дрони показують, де роботи відстають від графіка. Робот-розмічальник переносить креслення на підлогу вшестеро швидше за людину. Є роботи, які шпаклюють і кладуть цеглу, роботи-плиточники та роботи-дрилі. Але всі вони працюють під наглядом та за налаштуваннями спеціаліста. Та й McKinsey тверезо пише, що людиноподібний робот працює 2-4 години на одному заряді, а його «руки» досі менш спритні за людські. Скажем так, ШІ стане для майстра інструментом, як колись шуруповерт. А майстри, які уміють з ним працювати, будуть потрібні ЗАВЖДИ. До речі, ми зараз шукаємо бригади для співпраці. Якщо ви або ваші знайомі - майстри своєї справи, пишіть у коментарях. Я передам ваші контакти нашому менеджеру. Як вважаєте, куди сьогодні радити йти вчитися молоді? (с) Дмитро Іванович

Дмитро Іванович | Щоденник Забудовника

Ми з дружиною усе життя в русі. Обоє колишні спортсмени, закінчили інститут фізкультури: вона майстер спорту з художньої гімнастики, а я займався греблею. Тому стиль життя «лежачи-сидячи» - це просто не про нас. Тіло не дає всидіти на місці. Ранок у мене починається з велосипеда - щойно повітря прогрівається бодай до +8 градусів, ми з сусідами виїжджаємо. Короткий маршрут у нас десь 15 км, а після нього ще зупинка на майданчику: підтягування, віджимання, прес. А взимку, коли не покатаєшся, вдома є свій кут: кросфітовський велотренажер і академічна гребля. 15 хвилин на одному, 15 на другому, легка гімнастика, щоб розкрутити суглоби, гантелі - і тільки потім починається день. Вдома я побудував басейн, і плаваю на затримці дихання туди-назад, туди-назад: колись серйозно займався підводним полюванням. Затримка дихання, до речі, добре впливає і на легені, і на серце. Відпочинок у нас теж тільки активний. Я на пляжі валятися не вмію. Кайт, вінгфойл, електричні дошки — коли їдемо в Хорватію, я чіпляю на причіп два велосипеди, зверху вантажу дошки, і ми ганяємо ними по морю, шукаємо тиху лагуну. Взимку — сноуборд, фрірайд по засніжених горах, коли спускаєшся по м'якому пушку і просто кайфуєш. І ось коли ти живеш саме так, ти зовсім інакше починаєш дивитися на те, де і як жити. Бо цей спосіб життя у квартирі просто нема куди помістити. Ліс до під'їзду не приставиш. А спортивного інвентарю з роками набирається чимало: у мене вдома окрема комора тільки під нього — дайверські костюми, зимовий одяг, чотири дошки, п'ять велосипедів. Куди це все в квартирі? А тут велосипед стоїть під навісом, дошки в коморі, басейн за стіною. Усе під рукою. І для людини, яка звикла жити в русі, власний дім за містом — це вже не забаганка, а проста необхідність. Інакше твій спосіб життя просто нема де розгорнути. А ви з тих, кому важко всидіти на місці? Розкажіть, який у вас активний відпочинок — і чи вистачає йому місця там, де ви живете зараз. (с) Дмитро Іванович

Дмитро Іванович | Щоденник Забудовника

Початок 90-х. Усі женуться за імпортом. На ринку цінується лише одне слово — «італійське» або «американське». Українське виробництво тоді сприймалося як щось завідомо другосортне. Я тоді вже займався меблями. Привіз якось із Америки шикарний диван. Замість того, щоб просто продати його дорожче, я привіз його на склад, викликав майстрів і сказав: «Розбираємо до останнього гвинтика». Ми розібрали американський диван повністю. Подивилися, як влаштований каркас, який там наповнювач і пружини. Потім я поїхав на завод «Більшовик» і замовив виготовлення власних пресів. Знайшов наповнювачі,замовив тканини з Дубая. Через пів року ми зробили диван, який нічим не поступався американському чи італійському. Запакували його так,що коли я поставив його в салонах Братислави та Лейпцига, ми з 1994 по 1996 рік успішно продавали його... як справжній американський ексклюзив. І ніхто у світі не міг відрізнити його від оригінального бренду. Але на цьому ми не зупинилися. Згодом я взагалі поїхав до Італії, знайшов менеджера топової компанії Natuzzi, домовився і посадив свою команду з 10 людей у бусик. Ми цілий місяць сиділи в Італії на фабриці й навчалися робити м'які меблі за їхніми лекалами. Вони погодилися давати нам розібрані деталі (щоб в один бусик вміщалося не 20 комплектів, а 80), але поставили умову: «Лейбл нашої компанії не вшиваєте, бо невідомо, як ви їх тут зберете». І що ви думаєте? Ми привозили ці деталі сюди, збирали тут і кілька років продавали їх як преміальні італійські меблі. Мене тоді питали: «Дмитро Івановичу, це ж копіювання, це нечесно!» А я відповідаю так: У бізнесі немає поняття «вкрасти технологію». Є поняття «швидко адаптуватися і перевершити якістю». Ми не просто копіювали. Ми розбирали виріб на молекули, вчилися у кращих світових лідерів, а потім створювали власний цикл виробництва — від закупівлі обладнання до пошиття на найкращих машинках. Тільки чек на ці дивани згодом виріс із 200 рублів до $3000. Усі великі світові бренди починали з того, що копіювали лідерів ринку. Головне — не зупинитися на копіюванні, а дійти до такого рівня власної експертизи, коли ти сам стаєш законодавцем трендів. Як ви ставитеся до такого підходу в бізнесі? Це розумна адаптація чи все-таки плагіат? 👇 (с) Дмитро Іванович

Дмитро Іванович | Щоденник Забудовника

🎁 Сонячні панелі до 12 кВт у подарунок для вашого будинку в котеджному містечку! Сонячні панелі потужністю від 6 до 12 кВт закріплюємо за вами, якщо ви приїдете на перегляд містечка до 30 листопада. Потужність залежить від типу будинку: 🏘️ таунхаус 91 / 104 / 112 кв.м — 6 кВт 🏘️ таунхаус 123 кв.м або дуплекс — 8 кВт 🏠 котедж 106 / 126 кв.м — 10 кВт 🏡 котедж 146 / 166 кв.м — 12 кВт Панелі надаємо коштом компанії. Їх кількість залежить від потужності кожної панелі, тому орієнтир для подарунка — кВт. Кріплення, інвертор, акумулятори й монтаж підберемо під ваш будинок, і менеджер одразу покаже повний бюджет системи. 👉 Подивитися будинки можна наживо або онлайн. Після перегляду подарунок закріплюємо за вами, а рішення ви ухвалюєте у власному комфортному темпі. Запрошуємо до знайомства з будинком вашої мрії! Чекаємо на вашу дату 📅

Показати більше

Хочете бачити більше?

Безкоштовно доступні 7 днів динаміки та 10 останніх постів. Історія за 3 місяці й за рік, уся реклама та вивантаження будуть у підписці.

Спробувати TelepostUA