БРИГИНЕЦЬ🇺🇦
Рівно вісім років тому, 22 листопада 2018 року, Верховна Рада попередньо схвалила внесення до Конституції стратегічного курсу України на членство в ЄС і НАТО. За — 311 депутатів. Остаточно зміни були ухвалені 7 лютого 2019 року вже 334 голосами. Я теж голосував ЗА. І сьогодні особливо пишаюся цим голосуванням. Тоді це було рішення про майбутнє України. Про те, куди ми хочемо йти і до якого світу належати. Причому для Порошенка це навряд чи був зручний популістичний крок. Восени 2018 року вступ України до НАТО підтримували лише близько 40% громадян. Тобто абсолютної більшості за цей курс тоді ще не було. Але він усе одно пішов на це рішення, розуміючи, що значна частина суспільства його може не сприйняти — і наскільки важливим цей стратегічний вибір може виявитися для України в майбутньому. Сьогодні картина зовсім інша. За останніми доступними опитуваннями, вступ до НАТО підтримує вже приблизно дві третини українців, а окремі дослідження дають понад 70%. Але тепер виявилося ще дещо. Те голосування було не лише рішенням про майбутнє. Воно стало дуже практичним запобіжником. Бо сьогодні, коли навколо України знову обговорюють різноманітні «компроміси», хтось може домовлятися про що завгодно. Але курс на ЄС і НАТО — це вже не передвиборча програма, не побажання президента і не рішення конкретної влади. Це Конституція України. І мені приємно усвідомлювати, що мій скромний голос вісім років тому досі працює на Україну. Тоді ми голосували за майбутнє. А сьогодні цей голос допомагає




