Black Friday у BEPS.Lab — можливість отримати потрібні знання на вигідніших умовах.
Лише з 27 до 29 листопада — знижка 50% на всі продукти BEPS.Lab: записи лекцій і Q&A.
Оберіть тему, до якої давно хотіли повернутися, або знайдіть відповідь на питання, що зараз важливе для вашої роботи, бізнесу чи фінансових рішень.
Знижка діятиме три дні. Переглянути продукти й оформити доступ можна за посиланням.
BEPS.space | Податки без кордонів
#реальні_справи
ДЕРЖФІНМОНІТОРИНГ ВИЯВИВ МЕРЕЖУ «ДРОПІВ»: ЗА ОДИН ДЕНЬ ЧЕРЕЗ РАХУНКИ 11 ОСІБ ПРОЙШЛО МАЙЖЕ 24 МЛН ГРН
Про результати фінансового аналізу повідомив у своєму Telegram-каналі голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін.
Через рахунки 11 фізичних осіб, серед яких були також ФОП, за один день пройшло майже 24 млн грн.
Понад 99% отриманих коштів практично одразу списували з рахунків.
Як виявили схему?
Фахівці Держфінмоніторингу проаналізували інформацію, отриману від банку та інших суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
На ризиковий характер операцій указували:
• нетипово великі обсяги надходжень на особисті рахунки;
• швидкий рух коштів між рахунками;
• майже миттєве списання отриманих сум;
• транзитний характер переказів;
• відсутність очевидної економічної мети операцій.
За оцінкою Держфінмоніторингу, в операціях учасників наявні ознаки використання «дропів» і діяльності транзитно-конвертаційного центру, пов’язаного із шахрайством.
Чому «дропи» є важливою частиною таких схем?
Рахунки сторонніх осіб використовують для швидкого переміщення та виведення коштів, а також для ускладнення встановлення їхнього походження й кінцевих отримувачів.
Людина, яка за винагороду передає третім особам банківську картку, реквізити рахунку або доступ до мобільного банкінгу, не просто «здає рахунок в оренду». Вона дозволяє використовувати власні платіжні інструменти для руху коштів сумнівного походження та ризикує стати учасником злочинної схеми.
Нагадаємо, що з 15 листопада 2026 року в Україні діє Закон № 5038-IX, який посилив кримінальну відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами, банківськими рахунками та електронними грошима.
Докладніше про кейс — у дописі Філіпа Проніна.
BEPS.space | Податки без кордонів
#корисні_посилання
ІМПОРТУЄТЕ ПОСЛУГИ ВІД НЕРЕЗИДЕНТА? НЕ ЗАБУВАЙТЕ ПРО ВАЛЮТНИЙ НАГЛЯД
Головне управління ДПС у Полтавській області 18 листопада нагадало: операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як операції з імпорту товарів.
Для цілей валютного законодавства поняття «товар» охоплює не лише продукцію, а й роботи, послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права.
Тому валютний нагляд поширюється, зокрема, на придбання у нерезидентів:
• консультаційних послуг;
• маркетингових і рекламних послуг;
• ІТ-послуг;
• транспортних послуг;
• інжинірингових та інших послуг.
Коли починається відлік строку?
Якщо резидент здійснив авансовий платіж нерезиденту, граничний строк розрахунків обчислюється з дня такого платежу.
Під час дії воєнного стану він становить 180 календарних днів.
Протягом цього строку послуги мають бути фактично надані, а резидент повинен отримати документи, що підтверджують їх надання.
Якщо послуги не отримано вчасно, до резидента може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Які документи перевірятиме ДПС?
Під час документальної перевірки контролюючий орган може аналізувати:
• умови зовнішньоекономічного договору;
• акти наданих послуг;
• інвойси та платіжні документи;
• регістри бухгалтерського обліку;
• інші первинні документи, що підтверджують фактичне отримання послуг.
Як зменшити ризики?
Перед здійсненням авансового платежу варто:
• установити реалістичні строки виконання договору;
• перевірити банківські реквізити нерезидента, особливо в разі повідомлення про їх зміну;
• передбачити порядок оформлення документів про надання послуг;
• контролювати сплив 180-денного строку.
Якщо нерезидент не встигає виконати договір, не варто чекати завершення граничного строку.
За визначених законом умов уникнути нарахування пені можуть допомогти:
• висновок Мінекономіки про продовження строків розрахунків;
• належне документальне підтвердження форс-мажорних обставин;
• звернення з позовом до суду або міжнародного комерційного арбітражу.
Кожен із цих механізмів застосовується лише за умов і в порядку, передбачених статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
Зокрема, у разі посилання на форс-мажор потрібно підтвердити не лише його існування, а й причинно-наслідковий зв’язок із неможливістю своєчасного отримання послуг.
Більше інформації за посиланням.
BEPS.space | Податки без кордонів
#судова_практика
СЕРТИФІКАТ ТПП ЯК ДОКАЗ ФОРС-МАЖОРУ ДЛЯ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОДАТКОВОГО ШТРАФУ: ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
У Telegram-каналі «Правові позиції Верховного Суду (ПП-ВС)» 19 листопада звернули увагу на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 січня 2025 року у справі № 440/17191/23.
Справа стосувалася можливості звільнення платника від штрафу за несвоєчасне подання податкової декларації через форс-мажорні обставини.
Основні висновки Верховного Суду
Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу є самостійною підставою для звільнення від фінансової відповідальності, якщо порушення стало наслідком обставин непереборної сили.
Ця норма застосовується незалежно від спеціального порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов’язків під час воєнного стану, передбаченого підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ та Порядком № 225.
Отже, платник може скористатися:
• загальним механізмом звільнення від відповідальності за статтею 112 ПКУ;
• спеціальним механізмом, установленим на період дії воєнного стану.
Використання одного механізму не виключає можливості застосування іншого.
Яке значення має сертифікат ТПП?
Сертифікат Торгово-промислової палати є належним доказом існування форс-мажорних обставин.
Однак його наявність не означає автоматичного звільнення від штрафу.
Платник повинен довести безпосередній причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажором і неможливістю своєчасно виконати конкретний податковий обов’язок.
У розглянутій справі такий зв’язок підтверджували ракетні атаки на підприємство та знищення сервера, на якому зберігалися облікові дані.
Верховний Суд також зазначив: повідомлення про відновлення можливості виконувати податкові обов’язки за спеціальною воєнною процедурою не позбавляє платника права надалі посилатися на форс-мажор як на самостійну підставу звільнення від фінансової відповідальності.
Практичний висновок
Для захисту від штрафу недостатньо лише отримати сертифікат ТПП. Важливо зібрати документи, які підтверджують, як саме форс-мажор унеможливив своєчасне подання декларації або виконання іншого конкретного податкового обов’язку.
Детальніше можна ознайомитися тут.